Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Головуючий у 1 інстанції Богун О.О.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 лютого 2017 року справа № 404/5723/16-а(2-а/404/1178/16) Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 10 листопада 2016 р. у справі №404/5723/16-а(2-а/404/1178/16) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дій та рішення, зобовязання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області (далі відповідач), в якому просив визнати протиправними дії та рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року), на підставі довідки Генеральної прокуратури від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробітну плату з розрахунку 90% від середнього заробітку та зобовязати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробітну плату з розрахунку 90% від середнього заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року по теперішній час.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області № 24/1 від 06.04.2016 року про відмову ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку. Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року по теперішній час. В решті позовних вимог відмовлено.
Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що для проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016 року відсутні законні підстави, оскільки на норми законодавства України, на підставі яких позивач просив провести перерахунок пенсії (положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ), втратили чинність у звязку з прийняттям нового нормативно-правового акту, яким врегульовано дане коло правовідносин Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (Закон № 1697-VІІ).
01.04.2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Пунктом 5 Розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону 213- VІІІ встановлено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України. Станом на 01.06.2015 року вищевказаного закону не прийнято, у звязку з чим втратили чинність норми Закону № 1697-VІІ в частині врегулювання пенсійного забезпечення, підстави для перерахування раніше призначених пенсій даній категорії осіб відсутні. УПФУ не допустило порушень чинного пенсійного законодавства при прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 30.03.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, з розрахунку 90% із заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури від 26.02.2016 року № 18-294зп, без обмеження граничного розміру пенсії.
За результатом розгляду заяви у здійсненні перерахунку пенсії позивачу відмовлено, з огляду на зміни норм чинного законодавства, яким не передбачено перерахунок раніше призначених пенсій (а.с. 15).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач застосував нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, що є прямим порушенням приписів та суперечать вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність. Крім того, відсутність нормативного документу, який регулює умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, не може бути знівельовано через невстановлення органами влади порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 року, до частини 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено зміни.
До внесення відповідних змін в ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» було зазначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Після внесення змін, ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладена в наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», яка діє з 01.01.2015 року.
Аналогічних змін зазнала і частина 20 статті 86 нового Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII (набрав чинності 15.07.2015 р.) де визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Натомість, Кабінетом Міністрів України відповідний порядок не приймався.
З огляду на те, що позивач звернувся із заявою про здійснення перерахунку пенсії 30.03.2016 року, а редакція Закону України «Про прокуратуру» на цей час не містила норми, яка б передбачала такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, то позовні вимоги, на думку колегії суддів, не ґрунтуються на законі.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що на час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури не визначено Кабінетом Міністрів України, відповідно відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема Законом України «Про прокуратуру». Отже, сама по собі зміна оплати праці прокурорсько-слідчих працівників не є підставою для перерахунку пенсії.
Зміни, внесені Законом України № 76 від 28.12.2014 р. до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789 та до частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697, неконституційними не визнавались і не скасовувались.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону, чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України.
Крім іншого, право на пенсію позивач реалізував у 2009 році та нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення, що не є спірним. Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.
Підсумовуючи викладене, судова колегія зазначає, що на теперішній час питання перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати не врегульовано на законодавчому рівні, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наведених причин доводи позивача, з якими безпідставно погодився суд першої інстанції, щодо спірних правовідносин про право позивача на перерахунок пенсії підлягають застосуванню норми права, які діяли на час призначення йому пенсії, є помилковими.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції неповно зясовано обставини, які мають значення для вирішення справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року сплату судового збору було відстрочено до прийняття рішення по справі, а тому судовий збір у розмірі 606,32 грн. (110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10 листопада 2016 року у справі № 404/5723/16-а(2-а/404/1178/16) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дій та рішення, зобовязання вчинити певні дії - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дій та рішення, зобовязання вчинити певні дії відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 20876125) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
ОСОБА_3
Судове рішення № 64802026, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 404/5723/16-а(2-а/404/1178/16). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: