Постанова № 64801978, 08.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"08" лютого 2017 р. справа № 804/15508/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. у справі № 804/15508/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"

до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування рішення, -

встановив:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо заперечення застосування процедури податкового компромісу від 25 лютого 2015 року №3985/04-03-22-02;

2) визнати таким, що досягнутий, податковий компроміс щодо податкового зобовязання в розмірі 663208 грн., передбаченого податковим повідомленням-рішенням Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.09.2013р. №0002042201;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 29.10.2015р. №0002902201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач, зокрема, зазначив, що судом першої інстанції

невірно застосовано до правовідносин сторін постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015р., а саме подальше часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0002042201 від 02.09.2013р. постановою суду від 01.10.2015р. не може слугувати підставою в задоволенні позовних вимог щодо визнання досягнутим податкового компромісу, про який було заявлено 12.02.2015р.

12 лютого 2015 року ТОВ "Трейд Коммодіті" подало до Дніпродзержинської обєднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0002042201 від 02.09.2013 року, щодо якого тривало апеляційне оскарження у справі № 804/12062/13-а.

23 лютого 2015 року позивачем було сплачено за платіжним дорученням № 2995 суму в розмірі 26 528,30 грн., а саме 5% від суми податкового зобовязання в розмірі 530 566,00 грн., визначеного у спірному податковому повідомленні-рішенні.

25 лютого 2015 року відповідачем було прийнято рішення щодо заперечення застосування процедури податкового компромісу №3985/04-03-22-02 (далі - Рішення), у якому зазначено наступне: "Відповідно до вимог абз. 2 п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість (у звязку із завищенням податкового кредиту). Такими чином, враховуючи вимоги вищенаведеного пункту, Дніпродзержинською ОДПІ прийнято рішення про непогодження застосування процедури податкового компромісу".

Проте, абзацом першим 1 пункту 7 підрозділу 9-2 Розділу XX ПК України встановлено, що для податкових зобов'язань, які є неузгодженими внаслідок незакінчення процедури судового та/або адміністративного оскарження, та для інших неузгоджених податкових зобов'язань, до яких закон встановлює можливість застосування податкового компромісу, достатнім для застосування податкового компромісу є подання заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплата 5 % від визначеної в ній суми без будь-яких перевірок з боку контролюючого органу.

Будь-яких повноважень контролюючого органу щодо відмови в застосуванні податкового компромісу у таких випадках Законом не передбачено.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву, в якій просив:

1) закрити провадження у справі в частині пунктів 1, 2 адміністративного позову у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог;

2) скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. у справі № 804/15508/15 в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення від 29.10.2015 № НОМЕР_1 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року заяву позивача про відмову від частини позовних вимог задоволено.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Дніпродзержинською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 19.07.2013р. по 01.08.2013р. проводилась планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Трейд Коммодіті". За результатами перевірки складено акт №220/7/04-03-22-01-08 від 08.08.2013 року "Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Трейд Коммодіті" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року".

На підставі вказаного акту податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0002042201 від 02.09.2013 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 663208,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 530566,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 132642,00 грн.

13.09.2013 року позивач, не погодившись з висновками перевірки, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому просив скасувати податкове-повідомлення рішення №0002042201 від 02.09.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

01.10.2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №804/12062/13-а апеляційну скаргу позивача задоволено частково, а саме скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.09.2013 року №0002042201 в частині визначення податкового зобовязання в сумі 4062,50 грн. (3250 грн. - основний борг, 812,50 грн. - штрафні санкції). В іншій частині позову було відмовлено.

23.02.2015 року позивачем було сплачено за платіжним дорученням №2995 суму в розмірі 26528,30 грн., а саме 5% від суми грошового зобовязання в розмірі 530566,00 грн., визначеному у податковому повідомленні-рішенні №0002042201 від 02.09.2013 року.

29.10.2015 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.10.2015 року №0002902201 на суму 659145,50 грн., яке прийняте на підставі акту перевірки від 09.08.2013 року №220/7/22/30536344 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року у справі №804/12062/13-а.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача на підставі того, що:

- 25.02.2015 року Дніпродзержинською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо заперечення застосування процедури податкового компромісу №3985/04-03-22-02;

- оскільки податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0002042201 від 02.09.2013р. скасоване постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року, то до нього не може бути застосований податковий компроміс.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2015р. № НОМЕР_1, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про податковий компроміс за податковим повідомленням-рішенням №0002042201 від 02.09.2013 року було подано позивачем 12.02.2015 року. Відповідно до з платіжного доручення №2995 від 23.02.2015р. позивачем було сплачено 26528,30 грн., а саме 5% від суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 530566,00 грн.

На час подання заяви податкове повідомлення-рішення №0002042201 від 02.09.2013 року не було узгодженим та скасованим у судовому порядку.

Також, колегія суддів зазначає, що постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року по справі №804/12062/13-а було скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 року, а справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 року у справі №804/2865/16 задоволено позовні вимоги позивача, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 року №0002042201, в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 659 145,50 грн., у тому числі 527316 грн. за основним платежем та 131829,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 29.10.2015р. №0002902201 є похідним від податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 року №0002042201, слід виходити з того, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 року у справі №804/2865/16 є преюдиційною для розгляду цієї справи, тому протиправність зазначеного податкового повідомлення-рішення не підлягає доведенню.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст.72 КАС України).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29.10.2015р. №0002902201, що є підставою для його скасування.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. у справі № 804/15508/15 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 29.10.2015р. №0002902201.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун