Ухвала суду № 64801937, 17.02.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"17" лютого 2017 р. Справа № 920/948/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Могилєвкін Ю.О.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх. № 559 С/3-12) на рішення господарського суду Сумської області від 12 січня 2017 року по справі № 920/948/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго",м. Суми,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

про стягнення 136721,67 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.01.2017 року по справі № 920/948/16 (колегія суддів у складі головуючого судді Джепи Ю.А, суддів Соп`яненко О.Ю. та Коваленко О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" 113046,56 грн. основного боргу за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за договором від 01.10.2008 року № 184-Т, 17274,97 грн. пені, 1839,84 грн. 3 % річних, 4560,30 грн. інфляційних збитків, а також 2050,82 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Сумської області від 12.01.2017 року по справі № 920/948/16 в частині суми основного боргу, який підлягає стягненню з відповідача, а саме з 113046,56 грн. на 96846,59 грн.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов'язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктами 2.1., 2.2. статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви - після 01.09.2015 року) встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати .

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України " Про судовий збір ").

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, в якій частині апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції.

Будь-яких виключень щодо вказаної норми Закон України "Про судовий збір" не містить.

Вказана правова позиція викладена й абзаці 2 підпункту 2.15 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 (зі змінами та доповненнями), в якому зазначено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Дослідивши апеляційну скаргу, судова колегія звертає увагу на відсутність доказів сплати фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судового збору у встановленому порядку та розмірі. Клопотань про відстрочення або звільнення від сплати судового збору скаржником не надано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Крім того, за приписами частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Тобто, вище зазначена стаття визначає обов'язок скаржника належним чином проінформувати сторін та третіх особі про подання апеляційної скарги шляхом направлення на їх адресу копії апеляційної скарги з додатками.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" зі змінами та доповненнями, належним доказом надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншій стороні є розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо) та реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що скаржником взагалі не надано суду апеляційної інстанції жодного доказу направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів стороні у справі, а саме: товариству з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго",

Крім того, в апеляційній скарзі відсутній додаток, який би свідчив про направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів стороні у справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що апеляційна скарга була подана з порушенням вимог пункту 2 та пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не надано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі апеляційна, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню для усунення зазначених порушень.

Згідно частини 4 статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Оскільки апеляційна скарга повертається скаржнику без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 ГПК України, клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення/відстрочення сплати судового збору, на даний час не розглядається.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23. ( пункт 5.27 Національного стандарту України ("Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003") Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 року № 55).

Проте, документи, які подані скаржником в якості доказів на підтвердження своєї позиції по справі (квитанція №17005195 від 11.01.2017 року) не засвідчені в порядку, передбаченому пунктом 5.27 Національного стандарту України ("Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003") Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 року № 55 та статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 91, 93, пункт 2 статті 97, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 12.01.2017 року по справі № 920/948/16.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Могилєвкін Ю.О.