Постанова № 64801860, 15.02.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р.Справа № 916/2881/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ТОВ «Гаврилівка» Від ТОВ «Єреміївський мясокомбінат» ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність №236, дата видачі:17.01.17 ОСОБА_6, довіреність № б/н, дата видачі:01.03.16 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» на рішення господарського суду Одеської області від19.12.2016р. у справі№ 916/2881/16за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА»до відповідача проТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» стягнення 176147,11 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» боргу в сумі 176147,11грн., який виник у відповідача внаслідок неналежного виконання своїх зобовязань, встановлених договором поставки №4/13-02 від 01.04.2013р.

Під час розгляду справи позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 14.12.2016р. за вх.№2-6614, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 169147,11 грн., з посиланням при цьому на те, що відповідачем здійснено часткову оплату боргу в сумі 7 000,00грн., що підтверджується виписками по рахунку.

Також заяву про зменшення розміру позовних вимог позивач надав до суду 19.12.2016р., згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 159 147,11грн., з посиланням при цьому на те, що 13.12.2016р. відповідачем здійснено часткову оплату боргу в сумі 10 000,00грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» борг в сумі 159 147,11грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 286,96грн.

Не погоджуючись з рішенням суду від 19.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» звернулось з апеляційною скаргою, відповідно до якої скаржник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. по справі № 916/2881/16 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» відмовити у повному обсязі.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на наступне:

- суд першої інстанції не витребував у позивача видаткові накладні, починаючи з першого дня поставки, а саме з 01.04.2013р.;

- позивачем не надані банківські виписки, без наявності яких не можливо чітко встановити суму заборгованості по договору поставки;

- договором поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. чітко не визначено в який саме строк відповідач повинен оплачувати кожну партію поставленої продукції;

- судом в мотивувальній частині рішення не наведеного жодного з доказів, на підставі яких прийнято рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. справу призначено до розгляду на 30.01.2017р., та зобовязано позивача та відповідача надати до суду додаткові документи, а саме: оригінал договору поставки для огляду судом, належні докази щодо наявності в договорі поставки домовленості про строк оплати за товар, докази направлення відповідачу вимоги про оплату за товар.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» у судовому засіданні 30.01.2017р. Одеському апеляційному господарському суду надані клопотання:

1) зобовязати ТОВ «ГАВРИЛІВКА» надати копії видаткових накладних на поставку продукції ТОВ «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» за період починаючи з 01.04.2013р. по останню дату відвантаження продукції;

2) призначити по справі судово-економічну експертизу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2017р. розгляд апеляційної скарги по справі № 916/2881/16 відкладено на 15.02.2017р., та повторно зобовязано позивача та відповідача надати суду додаткові документи.

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

01.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» (далі по тексту Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» (далі по тексту Покупець) укладений договір поставки № 4/13-02 (далі по тексту Договір), із протоколом розбіжностей до цього договору, згідно з яким Постачальник зобовязується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобовязується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п. 1.2. Договору, товар поставляється у кількості, за найменуваннями та цінами, зазначеними у товарно-транспортних та видаткових накладних, що виписуються на кожну окрему партію Товару.

Згідно п. 1.3. Договору, під партією Товару розуміється та кількість й асортимент Товару, що поставляється Покупцю згідно його Заявки.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що асортимент, кількість, строк, місце та умови поставки кожної окремої партії Товару визначаються в Заявках, які надсилаються Постачальнику у письмовій формі, факсом, електронною поштою абу інший спосіб, узгоджений Сторонами.

Як передбачено п. 3.5. Договору, датою поставки вважається дата підписання накладної (товарно-транспортної або видаткової) обома Сторонами, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна за кожне найменування та на кожну партію Товару визначається з урахуванням податку на додану вартість на підставі прайс-листів Постачальника та вказується в накладних на кожну партію Товару.

Згідно з умовами п. 4.5. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється на умовах: (у квадраті навпроти зробити позначку «+» або іншу, що засвідчує узгоджений сторонами порядок розрахунків)

- 100% передоплати шляхом перерахування вартості поставленої партії Товару на поточний рахунок Постачальника або внесення її в касу постачальника за ___ календарних днів до визначеної Сторонами дати поставки;

- відстрочення платежу шляхом перерахування вартості поставленої партії Товару на поточний рахунок Постачальника або внесення її в касу Постачальника протягом 7 (сім) календарних днів з моменту отримання партії Товару згідно накладних (з дати підписання Покупцем видаткової накладної).

Відповідно до п. 4.6. Договору, сторони до 15 числа кожного місяця готують та підписують акти звірки взаєморозрахунків за попередній місяць, які є підставою для остаточних розрахунків Сторін.

Пунктами 10.1., 10.9. Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за даним Договором. Якщо за 10 (десять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвання, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Додатком №1 до Договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. є «АДРЕСНА ПРОГРАМА ДОСТАВКИ».

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що сторонами підписується акт звірки взаєморозрахунків, який є підставою для остаточних розрахунків сторін.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» до позовної заяви додано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2016р. (а.с. 17), підписаний ТОВ «ГАВРИЛІВКА» та ТОВ «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ», підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідно до акту звірки сальдо на 01.06.2016р. складало 239 060,19грн. на користь ТОВ «ГАВРИЛІВКА», станом на 01.07.2016р. заборгованість ТОВ «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» за Договором склала 243 090,19грн.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» до позовної заяви додано акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.2016р. (а.с. 18) підписаний ТОВ «ГАВРИЛІВКА» та ТОВ «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ», підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідно до означеного акту звірки станом на 13.09.2016р.:

- сальдо на 01.07.2016р. на користь ТОВ «ГАВРИЛІВКА» склало 243 090,19грн.;

- за період з 15.07.2016р. по 16.08.2016р. позивачем поставлено відповідачу товару на суму 429 124,44грн.;

- за період з 06.07.2016р. по 16.08.2016р. відповідачем сплачено позивачу суму у розмірі 479 067,52грн.

- сальдо на 12.09.2016р. на користь позивача склало 193 147,11грн.

Як вбачається із акту звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.2016р., сальдо на 12.09.2016р. у розмірі 193 147,11грн. було розраховано наступним чином:

(243 090,19грн.+429 124,44грн.) 479 067,52грн. = 193 147,11грн.

Сальдо на 12.09.2016р. у розмірі 193 147,11грн. підтверджено і відповідачем у акті звірки станом на 13.09.2016р., шляхом підписання даного акту звірки та проставлення печатки підприємства. Вказану суму відповідач заборгував позивачу за товар згідно умов договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. Такий висновок колегія суддів робить, виходячи з номерів та дат накладних, посилання на які містить акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.2016р. А самі накладні містять посилання на договір поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р., що підтверджено матеріалами даної справи.

Право Постачальника (ТОВ «ГАВРИЛІВКА») відносити грошові кошти на погашення заборгованості за попередній період передбачено п. 4.7. Договору поставки, де зазначено наступне: Постачальник має право в односторонньому порядку зарахувати перераховані Покупцем грошові кошти в рахунок оплати найбільш ранньої (дата поставки якої найбільш близька до дати укладення Договору) неоплаченої Покупцем партії Товару.

На підтвердження поставлення відповідачу товару на загальну суму 429 124,44 грн. за період з 15.07.2016р. по 16.08.2016р., позивачем до позовної заяви надано копії видаткових накладних (а.с. 19-43):

- № 74080 від 15.07.2016р. на суму 11 782,30грн.;

- № 74087 від 15.07.2016р. на суму 50 485,68грн.;

- № 76228 від 20.07.2016р. на суму 27 742,40грн.;

- № 76410 від 20.07.2016р. на суму 20 223,20грн.;

- № 77298 від 22.07.2016р. на суму 10 244,20грн.;

- № 77740 від 23.07.2016р. на суму 17 071,40грн.;

- № 78896 від 26.07.2016р. на суму 16 283,20грн.;

- № 78906 від 26.07.2016р. на суму 39 625,60грн.;

- № 78907 від 26.07.2016р. на суму 630,00грн.;

- № 79389 від 28.07.2016р. на суму 22 144,00грн.;

- № 79735 від 28.07.2016р. на суму 27 329,85грн.;

- № 81346 від 01.08.2016р. на суму 16 918,72грн.;

- № 81347 від 01.08.2016р. на суму 7 767,00грн.;

- № 81665 від 02.08.2016р. на суму 15 360,90грн.;

- № 81836 від 02.08.2016р. на суму 28 806,40грн.;

- № 82568 від 04.08.2016р. на суму 5 435,24грн.;

- № 83204 від 05.08.2016р. на суму 14 414,40грн.;

- № 83211 від 05.08.2016р. на суму 8 244,00грн.;

- № 83559 від 06.08.2016р. на суму 10 259,50грн.;

- № 84124 від 08.08.2016р. на суму 29 185,60грн.;

- № 84183 від 08.08.2016р. на суму 7 455,75грн.;

- № 85242 від 10.08.2016р. на суму 3 043,50грн.;

- № 85690 від 11.08.2016р. на суму 12 369,20грн.;

- № 86558 від 13.08.2016р. на суму 19 488,80грн.;

- № 87564 від 16.08.2016р. на суму 6 813,60грн.

на загальну суму 429 124,44грн.

Вищеозначені видаткові накладні підписані обома сторонами - ТОВ «ГАВРИЛІВКА» (Постачальником) та ТОВ «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» (Одержувачем).

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:

- зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526);

- договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629);

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712);

- покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692);

- покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина друга статті 692).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням обставин справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» товар, і це підтверджується видатковими накладними; що товар було прийнято ТОВ «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» та оплачено частково, наявність існування основної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах актами звірок взаємних розрахунків.

Після підписання акту звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.2016р., відповідачем згідно платіжних доручень № 1226 від 15.09.2016р., № 1254 від 19.09.2016р., № 3486 від 23.09.2016р., № 1322 від 06.10.2016р. (а.с. 44-47), сплачено заборгованість за договором поставки № 4/13-02 у розмірі 17 000,00грн., тому при поданні позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАВРИЛІВКА» було визначено суму боргу за Договором у розмірі 176 147,11грн. (193 147,11грн. 17 000,00грн.=176 147,11грн.).

Під час розгляду справи позивачем зменшений розмір позовних вимог, у звязку з частковою оплатою відповідачем боргу в сумі 17 000,00грн., що підтверджується виписками по рахунку, згідно з якими: 26.10.2016р. відповідачем оплачено позивачу 2 000,00грн., 03.11.2016р. 1 000,00грн., 08.11.2016р. 1 000,00грн., 25.11.2016р. 3 000,00грн., 13.12.2016р. 10 000,00грн.

Станом на 19.12.2016р. (на день винесення судом першої інстанції) заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становила 159 147,11грн. (176 147,11грн. 17 000,00грн.=159 147,11грн.) Саме цей розмір заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідача у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 19.12.2016р. за вх.№2-6718/16 (а.с. 107).

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Порядок оплати за товар передбачений п. 4.5. Договору.

Як зазначено в даному пункті Договору у квадратах навпроти наданих на вибір двох варіантів оплати потрібно було проставити позначку «+» або іншу, що засвідчує узгоджений сторонами порядок розрахунків. Як вбачається з доданої до позовної заяви копії договору, в наданому для огляду в судовому засіданні відповідачем оригіналі договору в пункті 4.5. у квадратах відсутні позначки «+» або будь-які інші.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що сторони в договорі поставки не дійшли згоди щодо порядку оплати відповідачем поставленого позивачем товару, оскільки в договорі відсутня позначка, яка засвідчує узгоджений сторонами порядок розрахунків.

З цього питання колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що запис від руки по тексту в пункті 4.5 Договору « 7 (днів)» свідчить про домовленість між сторонами про строк оплати протягом 7 днів з моменту отримання товару, оскільки такий запис виконано не у встановленому умовами договору місці - у квадратах навпроти наданих на вибір двох варіантів оплати шляхом проставлення позначки «+» або іншої.

Враховуючи, що позначка в п. 4.5. Договору проставляється власноруч, та в матеріалах справи була наявна лише завірена належним чином копія екземпляру Договору позивача, Одеським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.01.2017р.:

- зобовязано позивача до дня судового засідання надати належні докази щодо наявності в договорі поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. домовленості про строк оплати за товар; оригінал договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. для огляду Одеським апеляційним господарським судом у судовому засіданні;

- зобовязано відповідача надати для огляду у судовому засіданні оригінал договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. та завірену належним чином копію договору для долучення до матеріалів справи; письмові пояснення щодо досягнення домовленості між сторонами договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. про строк оплати за товар.

Ухвалою від 30.01.2017р. Одеський апеляційний господарський суд зобовязав:

- повторно позивача надати належні докази щодо наявності в договорі поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. домовленості про строк оплати за товар та оригінал договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. для огляду Одеським апеляційним господарським судом у судовому засіданні;

- повторно зобовязано відповідача надати для огляду у судовому засіданні оригінал договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. та завірену належним чином копію цього договору для долучення до матеріалів справи; письмові пояснення щодо досягнення домовленості між сторонами договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. про строк оплати за товар.

У судовому засіданні 15.02.2017р. представником ТОВ «ГАВРИЛІВКА» суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. До відзиву позивача надано копію вимоги до відповідача про сплату грошових коштів від 16.10.2016р., копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу та копію фіскального чека поштового відділення.

У судовому засіданні 15.02.2017р. представником відповідача надано для огляду суду оригінал договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. та копію договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р., яка долучена до матеріалів справи.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що оригінал договору поставки № 4/13-02 від 01.04.2013р. (наданий у судовому засіданні для огляду представником відповідача) повністю відповідає копії договору, яка міститься в матеріалах справи та була додана позивачем до позовної заяви.

Від позивача на вимогу апеляційного господарського суду оригінал спірного договору представлено не було, у судовому засіданні представник позивача в усній формі пояснив про відсутність оригіналу вказаного договору у позивача станом на теперішній час.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

18 жовтня 2016р. позивач направив поштою до відповідача претензію про сплату боргу, на яку відповіді не отримав.

Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обовязок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обовязок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає наступного дня після його прийняття.

Як зазначено вище, оскільки відповідно до умов Договору, а саме пункту 4.5. вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо строків та порядку здійснення оплати за поставлений товар, оскільки в пункті Договору у квадратах навпроти наданих на вибір двох варіантів оплати не проставлено позначки «+» або будь-якої іншої, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що обовязок відповідача оплатити позивачу товар виник наступного дня після його прийняття за видатковими накладними в силу приписів ст. 692 ЦК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 19.08.2014р. по справі № 925/1332/13.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з 15.07.2016р. по 16.08.2016р. позивачем було поставлено відповідачу товар, а відповідачем отримано товар згідно з видатковими накладними, а тому у відповідача виник обовязок щодо його оплати, а у позивача, відповідно, виникло право вимоги такої оплати з наступного дня після отримання товару за спірними видатковими накладними.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості у розмірі 159 147,11грн.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують вищенаведене, а відтак судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

За таких обставин підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для зміни чи скасування рішення господарського суду, відсутні.

Що стосується клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» зобовязати ТОВ «ГАВРИЛІВКА» надати копії видаткових накладних на поставку продукції ТОВ «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» за період, починаючи з 01.04.2013р. по останню дату відвантаження продукції, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться копії видаткових накладних за спірний період, а витребування усіх видаткових накладних за договором є недоцільним, оскільки конкретна сума заборгованості за минулий період, який не є спірним, була визначена обома сторонами в актах звірки взаємних розрахунків, складання та використання яких прямо передбачено п. 4.6 договору. За таких обставин вказані акти звірки колегія суддів приймає до уваги як належні та допустимі докази у даній справі. Окрім того, видаткові накладні повинні міститись як у позивача, так і у відповідача, при цьому відповідач мав можливість, але сам не надав суду усі видаткові накладні, які вважає необхідними для розгляду судом спору по суті.

Що стосується клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» про призначення по справі судово-економічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання необґрунтоване та задоволенню не підлягає, оскільки:

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В обґрунтування клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» посилається на те, що самостійно встановити точний розмір заборгованості без спеціальних професійних знань не представляється можливим.

Однак виходячи із предмету спору, а також приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи видаткових накладних за спірний період, а також актів звірок, в яких зазначено суми заборгованості, суми оплати, та вказані вартісні показники поставленого товару, необхідними є лише знання в арифметичних обчисленнях. Однак данні знання не можливо віднести до спеціальних, якими не володіє суд.

Вищевказані клопотання заявлялися також до господарського суду Одеської області та були правомірно ним відхилені. Колегія суддів розцінює вказані клопотання, як спрямовані на штучне затягування розгляду спору по суті в господарських судах першої та апеляційної інстанцій, що може негативно вплинути на майнові права позивача, які є порушеними та підлягають захисту в судовому порядку.

Судовий захист є юрисдикційною формою захисту порушених субєктивних прав та інтересів. Визначальною складовою принципу захисту прав та інтересів є забезпечення гарантій права кожної людини на ефективний судовий захист.

Судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом повинні утверджувати справедливість і права людини. Справедливість одна із основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЕМІЇВСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_3