Постанова № 64801829, 13.02.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. Справа № 914/1952/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

з участю представників:

від позивача: Батьков В.В.;

від відповідача-1: Крупник П.В. - представник (довіреність № 2901/вих.-115 від 17.01.2017р.);

від відповідача-2: - не з'явився;

від третьої особи: Батьков В.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", № 1542/2/13 від 29.11.2016р. (вх. № 01-05/5770/16 від 08.12.16)

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2016р.

у справі № 914/1952/16, суддя Трускавецький В.П.

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", м. Київ

до відповідача-1: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2: Відділу приватизації державного житлового фонду Личаківського району, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія»

про: визнання недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.07.2008р. № 747; визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.11.2016р. у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Відділу приватизації державного житлового фонду Личаківського району про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.07.2008р. № 747; визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності - відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 15.11.2016р. у справі № 914/1952/16, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, № 1542/2/13 від 29.11.2016р. (вх. № 01-05/5770/16 від 08.12.16), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2016р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.

Зокрема, скаржник у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що в статуті Національної акціонерної компанії «Надра України» вбачається, що компанія є власником майна, переданого Засновником до статутного фонду Компанії як плату за її акції, у тому числі контрольних та інших пакетів акцій, цілісних майнових комплексів підприємств. Окрім того, скаржник зазначає, що відповідно до ст. 85 ГК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 08.12.2016р. справу за № 914/1952/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л., у складі колегії суддів Орищин Г.В. та Галушко Н.А.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 107 від 09.12.2016 р. у зв'язку із звільненням судді Кузя В.Л. з посади зобов'язано провести автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі № 914/1952/16.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2016р. у зв'язку із звільненням судді Кузя В.Л. з посади, справу за № 914/1952/16 повторно розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Орищин Г.В. та Галушко Н.А.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р. справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 23.01.2017р.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю 23.01.2017р. головуючого судді Марка Р.І., судове засідання 23.01.2017р. не відбулось, про що відповідно до абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016р., було повідомлено представника позивача.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2017р. розгляд справи призначено на 06.02.2017р.

Ухвалою львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2017р., в порядку ст. 27, 77 ГПК України залучено третю особу та відкладено розгляд справи № 914/1952/16 на 13.02.2017р. з підстав, викладених у даній ухвалі суду.

В судовому засіданні від 13.02.2017 р. представники позивача, відповідача-1 та третьої особи надали пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Відповідач-2 участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача-2.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 13.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи судами встановлено, що Указом Президента України від 14.06.2000 р. №802/2000 постановлено:

1) здійснити в установленому порядку заходи щодо створення у місячний строк Національної акціонерної компанії "Надра України" (далі - Компанія), зокрема: а) затвердити статут Компанії, визначивши її основними завданнями: проведення пошукових та розвідувальних робіт на родовищах корисних копалин в Україні та поза її межами, а також здійснення переробки окремих видів корисних копалин; сприяння залученню інвестицій у розвиток розвідки, розробки та промислової експлуатації родовищ корисних копалин; забезпечення поліпшення та нарощування мінерально-сировинної бази держави як основи розвитку видобувних та переробних галузей національної економіки; геологічне, гідрогеологічне, інженерно-геологічне та еколого-геологічне вивчення геологічного середовища, в тому числі небезпечних геологічних явищ; б) затвердити персональний склад спостережної ради Компанії, призначити голову, заступників голови та членів правління Компанії; в) забезпечити формування статутного фонду Компанії. З цією метою, зокрема, визначити: відкриті акціонерні товариства, пакети акцій яких закріплено в установленому порядку в державній власності і які передаються до статутного фонду Компанії; державні та казенні підприємства, які підлягають перетворенню в державні акціонерні товариства, з наступною передачею акцій до статутного фонду Компанії; г) затвердити перелік державного майна, яке передається в користування Компанії для забезпечення її діяльності;

2) вирішити в установленому порядку питання щодо закріплення у державній власності 100 відсотків акцій Компанії, а також недопущення відчуження цих акцій з державної власності, використання для формування статутних фондів будь-яких підприємств та передачі в управління будь-яким особам;

3) привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2000 р. №1128, яка прийнята на виконання Указу Президента України від 14.06.2000 р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр", утворено Національну акціонерну компанію "Надра України".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2000 №1273, яка прийнята на виконання Указу Президента України від 14.06.2000 р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр", зобов'язано Фонд державного майна передати у місячний строк до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Надра України" 100 відсотків акцій державної акціонерної холдингової компанії "Укргеолреммаш".

Окрім того, передати до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Надра України" майно підприємств згідно з додатком 3 з наступним їх перетворенням у дочірні підприємства Компанії (зокрема, Державне геологічне підприємство "Західукргеологія", м. Львів).

Також, установити, що 100 відсотків акцій Національної акціонерної компанії "Надра України" закріплюються у державній власності. Відчуження цих акцій з державної власності, використання для формування статутних фондів будь-яких підприємств та передача в заставу не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 17.08.2000 року №1273 та від 24.01.2001 року №43 спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №179 від 08.05.2001 р. та НАК "Надра України" №20 від 15.05.2001 р. затверджено акти передавання-приймання державного геологічного підприємства "Західукргеологія" до складу НАК "Надра України" та майна Державного геологічного підприємства "Західукргеологія" до статутного фонду НАК "Надра України" (№2), які підписано 15.05.2001 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №912 передано Державній службі геології та надр повноваження з управління державними корпоративними правами Національної акціонерної компанії "Надра України" та внесено зміни до статуту НАК "Надра України".

Відповідно до положень Статуту НАК "Надра України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 р. №1460 в редакції постанови від 31.08.2011 р. №912 (надалі - Статут) НАК "Надра України" утворена на виконання Указу Президента України від 14.06.2000 р. №802 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр"(пункт 1 Статуту).

Відповідно до п. 8 Статуту, компанія є юридичною особою.

Згідно з п. 16 Статуту, засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Пунктом 17 Статуту передбачено, що Акціонером компанії є: держава в особі Держгеонадр - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію пакета акцій компанії та в особі Фонду державного майна - після передачі йому пакета акцій компанії, визначеного для продажу згідно з рішенням прро приватизацію; фізичні та юридичні особи, що набули право власності на акції компанії відповідно до законодавства

Майно НАК "Надра України" формується за рахунок: 1) майна, переданого засновником до статутного капіталу компанії; 2) продукції, виробленої компанією в результаті провадження власної господарської діяльності, майна та майнових прав, набутих у процесі господарської діяльності; 3) доходів, отриманих в результаті провадження господарської діяльності, включаючи доходи, отримані від реалізації цінних паперів і корпоративних прав, провадження господарської діяльності дочірніми підприємствами та доходів (дивідендів) від володіння корпоративними правами та цінними паперами; 4) коштів, майнових і немайнових прав, цінних паперів, іншого майна, що надходять від оплати акцій; 5) майна, що не увійшло до статутного капіталу компанії, та передане засновником на праві господарського відання; 6) кредитів, позик; 7) майна, отриманого в найм (користування); 8) іншого майна, набутого на законних підставах (пункт 21 Статуту).

Відповідно до п. 24 Статуту, Компанія використовує державне майно, що не підлягає приватизації, відповідно до законодавства.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.07.2008 р. №747 вирішено оформити право державної власності з правом повного господарського відання Національної акціонерної компанії "Надра України" на будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Зеленій, 111, площею 4675,4 кв.м. згідно з технічними паспортами. Відділу приватизації державного житлового фонду Личаківського району оформити та видати свідоцтво про право власності на будівлі та споруди майнового комплексу. Національній акціонерній компанії "Надра України" зареєструвати свідоцтво про право власності в обласному комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Як встановлено судом, представник НАК "Надра України" у листі від 14.07.2008 р. скерованому на адресу Департаменту економічної політики ЛМР зазначив, що згідно з розпорядженням Личаківської районної адміністрації №775 від 01.08.2003 р. було видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди майнового комплексу, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 111. У свідоцтві зазначено, що вказані будівлі належать дочірньому підприємству НАК "Надра України" "Західукргеологія" на праві повного господарського відання". Проте, вказує на те, що майно передано до статутного капіталу НАК "Надра України", тому підприємство є власником спірного майна. У зв'язку з наведеним просить переоформити свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Окрім того, необхідно зазначити, що Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.12.2012 р. у справі №5015/3760/12 встановлено наступне. На підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.07.2008р. №747 виконавчим комітетом Львівської міської ради видано свідоцтво №ЛР0909 від 25.07.2008р. про право власності на будівлі та споруди майнового комплексу в цілому загальною площею 4.675,4 м. кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 111, та належать Національній акціонерній компанії "Надра України" на праві повного господарського відання, форма власності -державна. 04.08.2008р. проведено держану реєстрацію права власності права державної власності на вказане вище нерухоме майно, реєстраційний номер 2737227, витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно наявний в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. У частині 2 ст. 20 ГК України також зазначено, яким шляхом захищаються права та законні інтереси суб'єкта господарювання, і вміщено припис про можливість такого захисту й іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Зазначена стаття встановлює один із традиційних способів захисту цивільних прав, а саме: визнання недійсними та скасування актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Акти зазначених органів в розумінні статті 21 Цивільного кодексу України поділяються на нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії, які можуть бути визнані недійсними та скасовані в судовому порядку.

У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Вказаний принцип закріплено у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають, що кожна особа має право на захист свого порушеного права чи охоронюваних законом інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

У таких справах суд, по-перше, встановлює невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування вимогам закону чи іншим правовим актам, наприклад, рішення прийняте органом, який не мав на це законних повноважень; по-друге, суд встановлює, чи порушуються суб'єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси фізичної або юридичної особи цим рішенням, дією чи бездіяльністю (Лист, Верховний Суд України, від 01.04.2014, "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").

Як уже було вищенаведено, рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.07.2008 р. №747 вирішено оформити право державної власності з правом повного господарського відання Національної акціонерної компанії "Надра України" на будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Зеленій, 111, площею 4675,4 кв.м. згідно з технічними паспортами. Відділу приватизації державного житлового фонду Личаківського району оформити та видати свідоцтво про право власності на будівлі та споруди майнового комплексу. Національній акціонерній компанії "Надра України" зареєструвати свідоцтво про право власності в обласному комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі щодо його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є правильним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень пункту 10 делегованих повноважень (б) статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. З наведеного вбачається, що на виконавчий орган міської ради покладено повноваження із легалізації статусу майна у цивільному обороті за особою, яка є власником.

Як правомірно встановлено судом, правовою підставою створення Національного акціонерного товариства «Надра України» є індивідуальні постанови Кабінету Міністрів України та Указ Президента України. В даному випадку формування статутного капіталу та передачі державного майна Національному акціонерному товариству «Надра України» став Указ Президента України від 14.06.2000 р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр"

Для створення НАК "Надра України", постановлено вжити таких заходів: затвердити статут Компанії; затвердити персональний склад спостережної ради Компанії, призначити голову, заступників голови та членів правління Компанії; забезпечити формування статутного фонду Компанії; затвердити перелік державного майна, яке передається в користування Компанії для забезпечення її діяльності. Також, Указом Президента постановлено вирішити в установленому порядку питання щодо закріплення у державній власності 100 відсотків акцій Компанії, а також недопущення відчуження цих акцій з державної власності, використання для формування статутних фондів будь-яких підприємств та передачі в управління будь-яким особам. Привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

Із аналізу змісту Указу Президента України від 14.06.2000 р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр" вбачається перелік державного майна, яке необхідно передати у користування НАК «Надра України», а не про передачу державного майна у приватну власність.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, у постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2000 р. №1128 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Надра України", зокрема, зазначено, що НАК "Надра України" разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади у місячний термін подати пропозиції щодо переліку державного майна, яке передається в користування компанії для забезпечення її діяльності. Отже в постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2000 р. №1128 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Надра України" немає інформації про передачу державного майна у власність, натомість вказується про передачу у користування.

Окрім того, необхідно зазначити, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України). В той же час, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. (ч.ч. 1, 2 статті 136 Господарського кодексу України).

Таким чином, враховуючи вищенаведена, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку, що майно, передане позивачу належало до державної власності та передавалось останнім виключно у користування. Тобто, фактична зміна режиму майна з державної на приватну власність суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства та постанові Кабінету Міністрів України, Указу Президента України, якими регулюються питання, щодо надання майна в користування НАК «Надра України».

Враховуючи викладене, рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.07.2008 р. №747 прийняте в межах компетенції та у відповідності до положень закону. Тобто, дане рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до положень закону.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відсутні правові підстави для визнання оспорюваного рішення протиправним.

Також, позивачем не доведено, а судом не встановлено інших обставин, які б підтверджували порушення оскаржуваним рішенням суб'єктивних цивільних прав й охоронюваних законом інтересів ПАТ "НАК "Надра України".

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, первинним та основним предметом спору у даній справі є визнання права власності, а вимога про визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №747 від 18.07.2008 року є одним із спосіб захисту порушеного права, обраного позивачем.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позовна заява про визнання недійсним свідоцтва є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення, на підставі якого таке свідоцтво видане. Тому видачею свідоцтва від 25.07.2008 р. про право власності на будівлі та споруди майнового комплексу в цілому за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 111, в тому числі: гуртожиток (літ "А-1") та лабораторно-камеральний корпус (літ "А-4"), не порушено право позивача.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відсутні підстави вважати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.07.2008 р. №747 "Про оформлення права державної власності на будівлі та споруди майнового комплексу на вулиці Зеленій, 111" протиправним.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає відмову в задоволені позову повністю правомірним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2016р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2016р. в справі за номером 914/1952/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", № 1542/2/13 від 29.11.2016р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 17.02.2017 р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Галушко Н.А.