Постанова № 64801694, 09.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р. Справа№ 910/18997/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Буравльова С.І.

Кропивної Л.В.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Дмітрієв Р.І. - за дов. № 343 від 15.06.2016р.

від відповідача: не з»явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Альфа Страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.12.2016 року

у справі № 910/18997/16 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Альфа Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська

пожежно-страхова компанія"

про відшкодування шкоди 21873,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 21873,64 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що автомобіль Volkswagen Т5 Doka", д.р.н. НОМЕР_2, на момент ДТП був застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Альфа Страхування" відповідно до договору страхування від 07.02.2013 № 046.0419817.224. 01.11.2013р. на автомобільній дорозі Одеса - Рені відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Т5 Doka", д.р.н. НОМЕР_2 та транспортного засобу "Mercedes-Benz MB100" д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 48334,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24.12.2013 у справі № 683/3476/13-п встановлено, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_3 у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована, згідно полісу № АС № 7037899 у Приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія". Позивач звернувся до відповідача із заявами про виплату страхового відшкодування. Відповідач сплатив страхове відшкодування у розмірі 25961,06 грн., в зв'язку з чим сума не сплаченого страхового відшкодування становить 21873,64 грн., яку просить стягнути з відповідача позивач.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. у у справі № 910/18997/16 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" страхове відшкодування в сумі 173 грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 10грн. 90 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. у справі № 910/18997/16 повністю та прийняти нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" 21 873,64 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, 1378,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. у справі № 910/18997/16 апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 09.02.2017р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але ним 03.02.2017р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та слухати справу без їх участі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав повністю та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2014 № 910/8273/14 у справі за позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 24134,06 грн., яке набрало законної сили, встановлено.

Між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ", як страховиком, та ДП "СТАРАВТО" ЗАТ "КИЇВСТАР ДЖ.ЕС.ЕМ." укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 07.02.2013 № 046.0419817.224.

Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "Volkswagen Т5 Doka", ідентифікаційний номер НОМЕР_3, державним номерним знаком НОМЕР_2..

01.11.2013р. на автомобільній дорозі Одеса - Рені відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "Mercedes-Benz MB100" із державним знаком НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 Факт ДТП підтверджується довідкою ДАІ МВС України.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24.12.2013 у справі № 683/3476/13-п (провадження № 3/683/1186/2013) встановлено, що ДТП трапилось внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм ОСОБА_3 у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі статей 124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом стягнення штрафу в сумі 2700,00 грн.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

04.11.2013р. позивачем прийнято заяву страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Згідно рахунку від 07.11.2013 № АдСЧТ03174, виставленого позивачеві Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ", загальна вартість відновлюваного ремонту застрахованого ТЗ складає 48709,70 грн.

За замовленням позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 14.10.2011 НОМЕР_4; Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 20.06.206 НОМЕР_5) складено звіт від 04.11.2013 № 165/13 відповідно до якого матеріальний збиток, який завданий страхувальникові внаслідок пошкодження застрахованого ТЗ при ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових вказаного транспортного засобу, становить 26634,06 грн.

29.11.2013р. позивач на підставі Договору добровільного страхування та рахунку від 07.11.2013 № АдСЧТ03174 здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 48.334,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2013 № 25151, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_3, станом на момент виникнення ДТП, була застрахована приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", що підтверджується Полісом серії АС № 7037899, забезпечений транспортний засіб - "Mercedes-Benz MB100" із державним знаком НОМЕР_1. Відповідно до Договору обов'язкового страхування, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., а франшиза - 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2014 № 910/8273/14 вирішено: Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" страхове відшкодування в сумі 24134,06 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 21873,64 грн. - різницю між сплаченим на користь страхувальника страховим відшкодуванням у розмірі 48334,70 грн. та сплаченим йому відповідачем відшкодуванням у розмірі 25961,06 грн. з вирахуванням 500,00 грн. франшизи.

Відповідно до ст.ст.8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, до позивача перейшло право вимоги до відповідача та/або заподіювача шкоди за сплаченою ним сумою страхового відшкодування у розмірі 48334,70 грн. (з вирахуванням франшизи).

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Позивач, при визначенні основної суми заборгованості, врахував розмір франшизи за полісом № АС/7037899, сплачену відповідачем суму у розмірі 25961,06 грн. та наявність вини водія у спричиненні матеріального збитку і просив стягнути з відповідача 21873,64 грн.

Відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку позивачеві) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу понесені ним витрати, виходячи з вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, як і визначено Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Якщо існує різниця між сумою відшкодування, визначеною Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та фактичним розміром збитків, то ця різниця має бути відшкодована особою, винною в їх заподіянні (винуватцем ДТП).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 № 910/8273/14 встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складових транспортного засобу згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності становить 26634,06 грн., розмір відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу підтверджується Звітом від 04.11.2013 № 165/13, складеного фізичною особою-підприємцем, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна.

А тому, на думку колегії суддів, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суму у розмірі 173,00 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 26634,06 грн. - франшиза 500,00 грн. - сплачена за рішенням суду сума 25961,06 грн=173,00 грн.).

Відповідачем не доведено факт того, що шкоду транспортному засобу марки Volkswagen Т5 Doka", д.р.н. НОМЕР_2, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надано доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Також, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було допущено описку, а саме помилково зазначено в п. 1 резолютивної частині рішення: «Позов задоволено повністю.» замість «Позов задовольнити частково.»

Як вбачається з абзацу 10 стр. 6 мотивувальної частини рішення, судом першої інстанції зазначено, що вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими в частині та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 173,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було помилково зазначено в п. 1 резолютивної частині рішення: «Позов задоволено повністю.», дана описка підлягає виправленню судом першої інстанції, відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. у справі № 910/18997/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. у справі № 910/18997/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/18997/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.І. Буравльов

Л.В. Кропивна