Рішення № 64801300, 15.02.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2017 р.Справа № 916/1900/16За позовом Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, в інтересах держави,

в особі Кабінету Міністрів України (позивач 1)

та Міністерства оборони України (позивач 2)

та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (позивач 3)

До відповідача: Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство „Одеський авіаційний завод",

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, , ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73

про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів, -

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Малярчук І.А.

Суддя Зайцев Ю.О.

Представники:

від прокуратури - Риженко М.Ю. - посвідчення № 033852;

від позивача 1): Ківала Л.В. - довіреність № 03-35/1306 від 03.02.2017 р.;

від позивача 2): Добров Ю.І. - довіреність;

від позивача 3): Єрємєєва К.С. - довіреність № 1 від 03.01.2017 р.;

від відповідача: Кузнєцова Л.О. - довіреність № 45 від 27.01.2017 р.;

від ДП „Одеський авіаційний завод": Констанкевич Ю.З. - довіреність; Фурманов О.Л. - довіреність № 60/ЮД від 05.12.2016 р.;

від ОСОБА_4: ОСОБА_81 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_7: ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_13: ОСОБА_13 - паспорт;

від ОСОБА_15: ОСОБА_15 - паспорт; ОСОБА_81 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_83: ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_23: ОСОБА_23 - паспорт;

від ОСОБА_25: ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_28: ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_29: ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_35: ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_36: ОСОБА_81 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_37: ОСОБА_81 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_40: ОСОБА_40 - паспорт; ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_41: ОСОБА_41 - паспорт; ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_42: ОСОБА_42 - паспорт; ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_44: ОСОБА_44 - паспорт;

від ОСОБА_52: ОСОБА_82 - ордер;

від ОСОБА_53: ОСОБА_53 - паспорт; ОСОБА_81 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_56: ОСОБА_56 - паспорт;

від ОСОБА_59: ОСОБА_81 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_60: ОСОБА_81 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_61 -ОСОБА_82 - за договором про надання правової допомоги;

від ОСОБА_65: ОСОБА_65 - паспорт; ОСОБА_81 - ордер;

від ОСОБА_84: ОСОБА_84 - паспорт; ОСОБА_81 - за договором про надання правової допомоги;

від інших третіх осіб: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник військового прокурора Південного регіону України (далі - Прокурор), в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України (далі - Позивач 1), Міністерства оборони України (далі - Позивач 2) та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (далі - Позивач 3) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (далі - Відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007р. № 774-V „Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного.

17.08.2016 року, через канцелярію, суд отримав заяву Першого заступника військового прокурора Південного регіону України про зміну предмету позову в якій просить :

- визнати незаконним та скасувати Рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007 № 774-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 та, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного».

- зобов'язати Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району Одеської області повернути державі в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси шляхом складання акту прийому - передачі земельну ділянку загальною площею 7,7330 га, вилучену рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007 № 774-V.

15.02.2017р. в судовому засіданні представником прокуратури надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшено позовні вимоги в частині зобов'язання повернення земельної ділянки. Зокрема, прокурор просить зобов'язати Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району Одеської області повернути державі в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси шляхом складання акту прийому - передачі земельну ділянку загальною площею 6,2930 га, вилучену рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007 № 774-V, а не площею 7,7330га, як було в первісних позовних вимогах. .

Кабінет Міністрів України первинний позов (про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007р. № 774-V) - підтримав, про що вказано у письмових поясненнях від 03.08.2016 року.

У судовому засіданні 15.02.2017р. всі представники позивачів підтримали зменшені позовні вимоги прокуратури.

Відповідач - Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області проти позову заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 18.08.2016 року.

02.09.2016 року суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство „Одеський авіаційний завод".

27.12.2016р. суд залучив до участі у справі, в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору наступних фізичних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_85, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73.

Судом встановлено, що залучена до участі в справі третя особа ОСОБА_85 фактично мала ім`я по-батькові - Вікторівна. Крім того, як вбачається із Свідоцтва про зміну імені від 12.03.2015р. вона змінила ім`я на ОСОБА_29. Таким чином, спір по цій справі, розглядається за участю третьої особи, прізвище, ім`я по-батькові якої ОСОБА_29.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору, які приймали участь у справі, вважають, що у задоволенні позову слід відмовити.

В С Т А Н О В И В :

В обґрунтування позову Перший заступник військового прокурора Південного регіону України посилається на те, що відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б№ 032344 від 1986 року квартирно-експлуатаційній частині Одеського району правонаступником якої наразі є квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса (КЕВ м. Одеси), в постійне користування відведено землі військового містечка № 1, дислокованого у м.Іллічівську (Чорноморськ) Одеської області.

Частина зазначеної земельної ділянки військового містечка № 1 площею 7,7330 га, на якій розташовані, зокрема, будівлі та споруди державного підприємства, перебуває на обліку в органах квартирно-експлуатаційної відділу м. Одеси.

Як вбачається із Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.02.2005р., зазначені будівлі та споруди належать державному підприємству Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс" на праві державної власності.

17.07.2007 Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області (Відповідач по справі) прийнято рішення № 774-V „Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного".

Проте, прокурор зазначає, що земельна ділянка загальною площею 7,7330 га на момент прийняття рішення № 774-V, відповідно до ст.ст. 13, 77, 84 Земельного кодексу

України, ст. 1 Закону України „Про використання земель оборони" та ст. 9 Закону України „Про оборону" належала до державної власності і відносилась до земель оборони. Земельна ділянка щодо якої відповідачем було прийнято спірне рішення перебувала у постійному користуванні військової установи, а саме квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, що підтверджується, зокрема, Державним актом на право постійного користування.

Отже, посилаючись на ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування", ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 84, ст. 122 Земельного Кодексу України, Перший заступник військового прокурора Південного регіону України робить висновок, що відповідач, приймаючи рішення № 774-V, діяв поза межами та не у спосіб, передбачений наведеними законами України, внаслідок чого незаконно розпорядився землями державної власності, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивачів, зокрема Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Правову позицію щодо необхідності надання згоди Міністерством оборони України на вилучення земель викладено в п. 4.2. «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами», прийнятого Вищим господарським судом України 01.01.2010, де зазначено, що «з аналізу судової практики вбачається, що ВСУ та господарськими судами переважно підтримується правова позиція, згідно з якою необхідною умовою передачі земель оборони є згода на це Міністра оборони України».

Прокурор у позові посилається на те, що з листів першого заступника Міністра оборони України № 220/2183 від 11.04.2012, першого заступника начальника Головного КЕУ ЗСУ за № 303/6/27/1078 від 21.11.2014 вбачається, що, Міністерством оборони України рішення про передачу із земель оборони земельної ділянки площею 7,7330 га військового містечка № 1 (м. Іллічівськ) не приймалися, отже і згоди на вилучення цієї ділянки не надавалося.

Кабінет Міністрів України підтримавши правову позицію прокурора зазначив, що Молодіжненська сільська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому не могла вилучати її з постійного користування КЕВ м. Одеси та приймати рішення стосовно надання цієї земельної ділянки у постійне користування до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного.

Відповідач, заперечує проти позову з тих підстав, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у користування та в оренду земельної ділянки (ненормативний акт), що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, так як оскаржене рішення Молодіжненської сільської ради від 10 липня 2007 року № 774-V "Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах с.Молодіжного)" вичерпало свою дію шляхом його виконання. Скасування цього, на думку відповідача, не породжує правових наслідків для позивачів, оскільки частину земельної ділянки було передано в користування державного підприємства „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Авіаремонтник", а частину було передано у власність фізичним особам - членам ОК ДБ „Авіаремонтник". Тому, як вважає відповідач, обраний прокурором спосіб захисту - не забезпечує реального захисту прав позивачів.

Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Від третіх осіб, також надані заперечення на позову, які стосувались позовних вимог до відповідача щодо повернення земельних ділянок, наданих у власність фізичним особам ( по справі - треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача). У запереченнях третіх осі, також заявлено про застосування позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Статтею 13 Земельного кодексу України та статтями 9, 14 Закону України „Про Збройні Сили України" встановлено, що землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, зокрема, земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Порушення порядку використання земель оборони, що перебувають у державній власності, спричиняє шкоду інтересам держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м Одеса, що стало підставою для звернення прокурора з позовом по цій справі в порядку ст.29 ГПК України та ст.. 23 Закону України „Про прокуратуру" з метою захисту інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що Державним актом на право користування землею серії Б № 032344 від 1986 року Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району, правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса (Позивач 3 по справі) в користування для державних потреб було відведено земельну ділянку площею 586,5га в межах згідно з планом землекористування..

Частина зазначеної земельної ділянки площею 7,7330 га до цього часу перебуває на обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси.

Відповідно до ст. 116 Конституції Україїпт, ст.ст, 13, 77, 84 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони», ст. 9 Закону України «Про оборону» зазначена земельна ділянка загальною площею 7,7330 га відноситься до земель оборони та є державною власністю.

Між тим, 17.07.2007р. Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області було прийнято рішення № 774-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного» (Далі - Рішення № 774-V).

Статтею 149 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, земельна ділянка загальною площею 7,7330 га на момент прийняття рішення № 774-У, відповідно до ст.ст. 13, 77, 84 Земельного кодекс) України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» та ст. 9 Закону України «Про оборону» - належала до державної власності і відносилась до земель оборони.

Суд звертає увагу, що згідно ст.1 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», чинного на час ухвалення спірного рішення № 774-V, розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 44 «Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями» і «Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України», затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Як вбачається з листів Першого заступника Міністра оборони України № 220/2183 від 11.04.2012, Першого заступника начальника Головного КЕУ ЗСУ за № 303/6/27/1078 від 21.11.2014, Міністерством оборони України рішення про передачу із земель оборони земельної ділянки площею 7,7330 га не приймалися, отже і згоди на вилучення цієї ділянки не надавалося.

Власне із самого спірного Рішення № 774-V від 17.07.2017р. вбачається, що земельна ділянка загальною площею 7,7330га, яка використовувалась КЕЧ Одеського району з 1986року на підставі Державного акту на право постійного користування від 1986р (Б № 032344) була вилучена із земель Міністерства оборони України (КЕВ міста Одеси) на підставі листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси № 836 від 01.06.2017р. за підписом начальника вказаного відділу ОСОБА_86

Відповідачем не надано будь-яких доказів, підтверджуючих повноваження зазначеної вище особи на розпорядження землями оборони.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, відповідач, приймаючи Рішення № 774-V, не мав правових підстав для вилучення земельної ділянки площею 7,7330 із земель Міністерства оборони України і діяв поза межами та не у спосіб, передбачений наведеними законами України, внаслідок чого незаконно розпорядився землями державної власності, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача Кабінету Міністрів України (його компетенції, повноважень тощо), що є підставою для скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Зокрема, відповідно до вимог ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати в приватній, комунальній та державній власності, при цьому в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 14 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що земля, закріплена за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Як встановлено ст. 137 Господарського кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004р. розпорядження суб'єктами господарювання майновими правами на об'єкти державної власності, у тому числі шляхом надання згоди на вилучення (припинення) права користування земельними ділянками, які закріплюються за відповідними державними установами, організаціями, обмежене правомочностями правового титулу оперативного управління, що є особливістю правового регулювання у сфері державного сектору економіки згідно з ч. 5 ст. 22 ГК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 10 ст. 22 ГК України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Таким органам управління, якими є Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи влади, забороняється делегувати іншим суб'єктам вказані повноваження щодо розпорядження державною власністю. Конкретні повноваження органів управління у державному секторі економіки визначаються законом.

Абзацом третім статті 9 Закону України «Про Збройні Сили України», який був чинний на момент прийняття відповідачем спірного рішення, передбачено, що Кабінет Міністрів України встановлює порядок надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі земельних (водних) ділянок, інших природних ресурсів.

На даний момент такий Порядок розпорядження такими об'єктами державної власності, у тому числі земельними ділянками, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 № 436 «Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту». Ним встановлено, що рішення щодо реалізації земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Держспецтрансслужби - приймаються Кабінетом Міністрів України.

Незважаючи на те, що зазначений Порядок під час прийняття відповідачем Рішення №774-V не був встановлений, суд вважає, що з огляду на вимоги вищевказаної ст.9 Закону України „Про Збройні Сили України" - саме Кабінет Міністрів України був наділений повноваженнями власника державного майна (земельних ділянок), у т.ч. щодо управління та розпорядження ним і тому, жоден інший орган державної влади або місцевого самоврядування правом на розпорядження (у тому числі вилучення, припинення права постійного користування) саме землями оборони наділений не був, окрім, як за відповідним рішенням Кабінету Міністрів України, як представником власника земель оборони.

Таким чином, враховуючи вищезазначені положення законодавства, а також вимоги ч. 2 ст. 145 ГК України, відповідно до якої зміна правового режиму майна суб'єктів господарювання здійснюється виключно за рішенням власника у спосіб, передбачений цим Кодексом та іншими законами, то єдиним способом зміни правового режиму земельних ділянок, віднесених за цільовим призначенням до земель оборони, у разі добровільної відмови ними було адресування уповноваженим органам належним чином оформленої відмови, погодженої з Міністерством оборони України та за наявності рішення Кабінету Міністрів України з цього приводу.

Отже, внаслідок прийняття незаконного рішення № 774-V Молодіжненською сільською радою було порушено права та охоронювані законом інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України (як власника земельної ділянки), в особі Міністерства оборони України (як органу управління цією земельною ділянкою) та в особі КЕВ міста Одеси (як користувача спірної земельної ділянки).

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів особи відповідно до положень п. 10 ч. 2 ст. 16, ст. 21 ЦК України є визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вказані положення Цивільного кодексу України кореспондуються з вимогами п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування)), відповідно до якого акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України власник має право на захист права власності. Статтям 395, 396 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка має речове право на чуже майно (у тому числі, права володіння і користування), має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України.

Серед існуючих способів захисту права власності та права постійного користування землею згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України є визнання незаконним правового акту, що порушує право власності.

За таких обставин, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування Рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.20007р. № 774-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 та, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного».

Заперечення відповідача про те, що вказане спірне Рішення №774-V вичерпало свою дію і його скасування не породжує правових наслідків для позивачів, оскільки в подальшому, на підставі рішень Молодіжненської сільської ради частина спірної земельної ділянки була передана до державної власності і знаходиться у користуванні Державного підприємства „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс", а частина передана у власність фізичним особам, - судом не приймаються, оскільки позовна вимога про визнання незаконним та скасування Рішення № 774-V - безпосередньо пов'язана з позовною вимогою про зобов'язання відповідача повернути державі в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси шляхом складання акту прийому - передачі земельну ділянку загальною площею 7,7330 га, вилучену рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007 № 774-V.

Тобто, за наявності чинного Рішення № 774-V у позивачів були б відсутні правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки у відповідача і лише у такий спосіб (шляхом визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування з подальшим зобов'язанням останнього повернути земельну ділянку) у позивачів є можливість захисту свого порушеного права.

Оскільки незаконне Рішення № 774-V Молодіжненської сільської ради не породжує правових наслідків, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути частину (6,2930га) земельної ділянки, яка була предметом цього Рішення, також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання незаконним та скасування зазначеного Рішення.

При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги про повернення земельної ділянки саме площею 6,2930 га, а не площею 7,7330га ґрунтуються на тому, що до матеріалів справи фізичними особами, які були залучені до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, додані докази того, що частина земельної ділянки із 7,7330га в розмірі 1,440га була передана у власність цих осіб по 0,02га кожному, а одній особі (ОСОБА_48.) - 0,04га. Зокрема, це підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельні ділянки, Витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки та Актів прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Оскільки позовні вимоги про зобов'язання повернення земельної ділянки стосуються відповідача по справі - Молодіжненської сільської ради, то прокурор обґрунтовано не вимагає у відповідача повернення земельної ділянки площею 1,440 га, яка належить до власності інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання незаконного Рішення № 774-V комісією у складі начальника КЕВ міста Одеси ОСОБА_86, землевпорядника Молодіжненської сільської ради ОСОБА_88 та директора ДП ОАРП „Одесавіаремсервіс" ОСОБА_89 було складено Акт прийому-передачі ділянки із земель Міністерства оборони України в землі запасу Молодіжненської сільської ради. Вказаний Акт був затверджений 06.08.2007р. заступником командувача Південного ОК з будівництва ОСОБА_90, а 07.08.2007р. - головою Молодіжненської сільської ради ОСОБА_91 Приймаючи до увагу, що остаточною датою затвердження вказаного Акту є 07.08.2007р., саме цю дату слід вважати датою підписання цього Акту.

Таким чином, земельна ділянка площею 6,2930 га до цього часу знаходиться в розпорядженні відповідача і позовні вимоги про зобов'язання її повернення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У своїх запереченнях на позов відповідач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство „Одеський авіаційний завод" посилаються на те, що земельну ділянку з вищевказаною площею, яка входила до земельної ділянки Міністерства оборони України площею 7,7330га, вилученої незаконним Рішенням № 774-V, було передано в користування Державному підприємству „Одеський авіаційний завод" і тому, вона, також не може бути витребувана у відповідача.

Суд не приймає вказаних доводів відповідача та третьої особи, оскільки до матеріалів справи не додано жодного правовстановлюючого документа, підтверджуючого право користування (оренди) або власності зазначеної третьої особи на земельну ділянку площею 6,2930га.

Також відповідачем та третіми особами у своїх запереченням заявлено про застосування строків позовної давності, оскільки вони вважають, що позивачам було відомо або могло бути відомо про прийняте Молодіжненською сільською радою Рішення № 774-V від 17.07.2007р.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб'єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у разі пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в її інтересах іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Таким чином, в даному випадку, вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який має повноваження щодо захисту прав інтересів держави в земельних правовідносинах. Тому перебіг позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався відповідний орган державної влади, а не прокурор. Таку правову позицію щодо застосування строків позовної давності викладено у Постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 907/238/15.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що про спірне Рішення № 774-V від 17.07.2007р. було відомо лише Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси, начальник якого, власне і направляв на адресу Молодіжненської сільської ради листа № 836 від 01.06.2007р. Про передачу земельної ділянки відповідачу, також, було відомо тільки позивачу 3, з огляду на те, що начальником КЕВ м.Одеси підписувався і Акт прийому передачі земельної ділянки від 07.08.2007р.

Матеріали справи не містять доказів, що про прийняте Рішення № 774-V та про передачу Молодіжненській сільській раді земельної ділянки із земель оборони було відомо іншим позивачам - Кабінету Міністрів України та Міністерству оборони України.

Так у справі відсутні будь-які документи з яких можливо було б зробити висновок про обізнаність позивача 1 та позивача 2 з Рішенням Молодіжненської сільської ради № 774-V від 17.07.2007р. та з вищевказаним Актом прийому передачі земельної ділянки від 07.08.2007р.

Навіть з копії листа Міністерства оборони України (т.1 а.с.24) від 11.04.2012р. №220/2183 про направлення на адресу Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України відомостей про передані зі складу земель оборони протягом 2006-20011 років - не вбачається про обізнаність Міністерства оборони України з вищевказаним Рішенням та Актом, оскільки в Додатку 1 до зазначеного листа міститься лише інформація про передану в 2007році земельну ділянку площею 13,570га в м.Іллічівську Одеської області за Дозволом Міністерства оборони України від 23.12.2004р. за № 220/2825, яка використовувалась військовою частиною А1620. За 2008рік міститься інформація про передачу земельної ділянки в м.Іллічівську площею 8,578га за Дозволом МОУ від 23.12.2004р. за № 220/2826, яку використовували А1620, ДП МОУ „ОАРП „Одесавіаремсервіс", „ДП МОУ „Ювілейний".

Тобто, будь-якої інформації про передачу Молодіжненській сільській раді земельної ділянки із земель оборони площею 7,7330 га в межах с.Молодіжного у 2007році вищевказані документи - не містять.

Що стосується посилань відповідача та третіх осіб на те, що позивачам 1, 2 могло бути відомо про порушене право, з огляду на, існуючий у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, обов'язок надання до Міністерства оборони України щорічної звітності щодо кількісного обліку земельних ділянок у КЕВ, то суд зазначає, що 01.02.2017р. (вх.2483/17) представником позивача 3 надано витяги з відомості наявності та використання земель оборони Ф-405А за 2010-2016р.р., з яких вбачається, що спірна земельна ділянка продовжує обліковуватись на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси.

Відповідно, Міністерству оборони України, а тим більш, Кабінету Міністрів України, не могло бути відомо про порушене право, оскільки за звітністю, що надавалась Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси Міністерству оборони України, інформації про вилучення Молодіжненською сільською радою земельної ділянки площею 7,7330га із земель оборони до земель запасу - не надавалось.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурором при зверненні до господарського суду Одеської області з позовом по цій справі - строків позовної давності порушено не було.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Визнати незаконним та скасувати Рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007р. № 774-V „Про вилучення із земль Міністерства оборони України КЕВ м.Одеси земельної ділянки, загальною площею 7.7330га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с.Молодіжного.

3. Зобов'язати Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району Одеської області повернути державі в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси шляхом складання Акту прийому-передачі земельну ділянку загальною площею 6,2930га, вилучену Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007р. № 774-V.

4. Стягнути з Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67840, Одеська область, Овідіопольський район, с.Молодіжне, вул..Жовтнева, 2а, код 04527253) 2756 гривень судового збору на користь Військової прокуратури Південного регіону України (62012, м.Одеса, вул.Пироговська, 11, код 38296363, банк отримувача Державна казначейська служба України, м.Київ, код 820172, р/рахунок 35216073082762, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України..

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 лютого 2017 р.

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Малярчук І.А.

Суддя Зайцев Ю.О.