Ухвала суду № 64801278, 14.02.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

14 лютого 2017 року Справа № 913/475/16

Провадження №3пн/913/475/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Харківської філії Укртелеком, м.Харків

до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про зобовязання виконати певні дії

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт за довіреністю №744 від 12.12.2016;

від відповідача представник не прибув;

від органу виконання судового рішення представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Харківської філії Укртелеком звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про зобовязання ліквідаційну комісію Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Укртелеком у сумі 504834 грн 93 коп., у тому числі заявлені Харківською філією ПАТ Укртелеком у сумі 414405 грн 60 коп. та заявлені Луганською філією ПАТ Укртелеком у сумі 90429 грн 33 коп.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 13.06.2016 у справі №913/475/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Харківської філії Укртелеком задоволено частково: зобовязано ліквідаційну комісію Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Укртелеком у сумі 414405 грн 60 коп., у тому числі заявлені Харківською філією у сумі 53728 грн 07 коп. та заявлені Луганською філією ПАТ Укртелеком у сумі 90429 грн 33 коп.; стягнуто з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Партизанська, б.27, код 08596831, на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком, 01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, б.18, код 21560766, в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком, 61002, м.Харків, вул.Іванова, 7/9, код 25614660 витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

Вказане рішення набрало законної сили 26.06.2016 і на його виконання видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.09.2016 задоволено скаргу №26-15/572 від 29.08.2016 Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Харківської філії Укртелеком на дії державного виконавця: визнано недійсною постанову головного державного виконавця Галушки М.В. відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 18.08.2016 про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №913/475/16; зобовязано головного державного виконавця прийняти до провадження наказ господарського суду Луганської області №913/475/16 від 29.06.2016 про примусове виконання рішення та відкрити виконавче провадження з його примусового виконання.

На підставі заяви стягувача 326-18/30 від 23.11.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області 01.12.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53014653 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 29.06.2016 №913/475/16 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в сумі 1378 грн 00 коп.

01.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

12.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

17.01.2017 Публічне акціонерне товариство Укртелеком звернулося до господарського суду зі скаргою №26-15/53 від 16.01.2017 на рішення та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.01.2017 розгляд скарги призначено на 30.01.2017.

У відзиві №14/1-10/Гс/лк від 24.01.2017 відповідач зазначив, що вважає постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2016 ВП №53014653 законною, оскільки вона винесена з додержанням приписів п.3 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.01.2017 розгляд скарги відкладений на 14.02.2017.

Відповідач заявою б/н від 13.02.2017 у звязку з неможливістю прибуття повноважного представника просив розглянути справу без участі представника.

Суд, з урахуванням думки представника позивача, вважає можливим задовольнити вказане клопотання.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Згідно з ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком у скарзі просить визнати неправомірними та незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 з приводу винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2016 №ВП 53014653; визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 від 12.12.2016 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №913/475/16 від 29.06.2016; зобовязати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження №ВП53014653 та провести передбачені законом дії із примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №913/475/16 від 29.06.2016.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обовязок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як вже зазначалось, постановою державного виконавця від 01.12.2016 було відкрите виконавче провадження ВП №53014653 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №913/475/16 від 29.06.2016 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в сумі 1378 грн 00 коп.

Постановою державного виконавця від 01.12.2016 ВП №53014653 було накладено арешт на все майно, що належить боржнику, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.39 Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обовязків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у звязку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до абз.1 п.20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Постановою державного виконавця від 12.12.2016 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №913/475/16 від 29.06.2016 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в сумі 1378 грн 00 коп. закінчено; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Вказана постанова мотивована тим, що на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що наказом МВС України від 07.11.2015 №1399 Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ розпочато процедуру ліквідації Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області, головою комісії призначено ОСОБА_3.

Частиною 4 ст.91 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua станом на момент винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження та на дату розгляду даної скарги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області перебуває в стані припинення з 16.11.2015.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що перебування Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області у стані припинення підприємницької діяльності не означає, що юридична особа є припиненою, тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39 Про виконавче провадження.

При цьому суд бере до уваги, що 05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016, норми якого, на відміну від редакції ст.67 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV, чинної до 05.10.2016, не передбачають закінчення виконавчого провадження при порушенні ліквідаційної процедури відносно боржника.

Абзацами 1-2 пп. 9.13 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, суд вважає доводи позивача щодо незаконності дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 з приводу винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2016 №ВП 53014653 та щодо недійсності вказаної постанови державного виконавця правомірними, з огляду на що постанова про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2016 №ВП53014653 підлягає визнанню недійсною.

В частині вимог скарги про зобовязання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження №ВП 53014653 та провести передбачені законом дії із примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №913/475/16 від 29.06.2016 суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частинами 2 та 3 вказаної статті передбачені права та обовязки державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином в силу наведених приписів законодавства, господарський суд приходить до висновку про те, що виконавче провадження ВП №53014653 має бути відновлено. Наразі підстав вважати, що вказане виконавче провадження з виконання наказу господарського суду від 29.06.2016 №913/475/16 не буде відновлено державним виконавцем самостійно немає. Так само і немає підстав вважати, що після відновлення виконавчого провадження ВП №53014653 державним виконавцем не будуть проведені передбачені приписами Закону України Про виконавче провадження дії з примусового виконання наказу господарського суду від 29.06.2016 №913/475/16. З огляду на що вказані доводи позивача є неправомірними, а вимоги скарги в зазначеній частині підлягають відхиленню.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про часткове задоволення скарги Публічного акціонерне товариство Укртелеком №26-15/53 від 16.01.2017 на рішення та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу №26-15/53 від 16.01.2017 Публічного акціонерного товариства Укртелеком на рішення та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2016 №ВП53014653.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 від 12.12.2016 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №913/475/16 від 29.06.2016.

4. В частині вимог скарги про зобовязання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження №ВП 53014653 та провести передбачені законом дії із примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №913/475/16 від 29.06.2016 скаргу №26-15/53 від 16.01.2017 Публічного акціонерного товариства Укртелеком на рішення та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя С.В. Смола