Рішення № 64800558, 13.02.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 лютого 2017 р. Справа № 903/904/16

за позовом ОСОБА_1 частини А0780, м.Львів

до Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) КЕВ м.Володимир-Волинський,

2) ОСОБА_1 частина А1547, с.Поворськ, Ковельський район,

3) Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги, м.камінь-Каширський

про визнання недійсним та скасування рішення Великообзирської сільської ради від 14.11.2013 року № 32/5.

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов.№173/183 від 22.07.2014 року;

від відповідача: ОСОБА_3 голова сільської ради;

від 3-ої особи на стороні позивача -1: н/з;

від 3-ої особи на стороні позивача -2: ОСОБА_4, дов.№350/494/1201пс від 14.09.2016 року;

від 3-ої особи на стороні позивача -3: ОСОБА_5 головний спеціаліст;

від 3-ої особи на стороні відповідача: н/з.

За клопотанням представника позивача спір розглянуто відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України з продовженням строку його розгляду.

В судовому засіданні з 30.01.2017 р. до 13.02.2017 р. було оголошено перерву для долучення позивачем технічної документації на спірну земельну ділянку.

Суть спору:

Позивач ОСОБА_1 частина А0780, звернувшись з позовом до господарського суду, просить визнати недійсним та скасувати рішення Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району від 14.11.2013 року № 32/5 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і надання в постійне користування для обслуговування приміщення ФАПу села Стобихва.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що за актом приймання-передачі від 29.12.2005 року КЕВ м.Володимир-Волинський прийняв на облік від Луцької КЕЧ району нерухоме майно та земельну ділянку площею 24151,5 га військового містечка №72 с.Поворськ, Ковельського району.

При проведенні робіт з метою упорядкування обліку та використання земельної ділянки військового містечка №72 виявлено, що на території полігону розташовані ділянки громадян, в т.ч., села Стобихва, Камінь-Каширського району, Великообзирської сільської ради, які виділені за рішенням сільської ради, внесені до Державного земельного кадастру, право власності на них зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно державного акту на право постійного користування землею від 01.11.1968 року, виданого виконкомом Волинської обласної ради депутатів трудящих від 11.11.1968 року №12/28 земельна ділянка військового містечка належить до земель оборони і вилучення повинно проводитись за згодою Міністерства оборони України. Однак, сільська рада без згоди Міністерства оборони України прийняла рішення на виділення земельних ділянок з земель оборони, що призвело до протиправного вилучення і зміни права власності на землі, що належить Міністерству оборони України.

Прийнятим 14.11.2013 року рішенням за № 32/5 земельна ділянка 0,02 га в с.Стобихва, кадастровий номер 0721481003:01:001:0030 виділена для обслуговування Камінь-Каширського центру первинної медико-санітарної допомоги.

В обгрунтавання заявленої вимоги посилається на факти, встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року у справі №5004/417/12 та норми Земельного кодексу України, які порушено відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення, що призвело до порушення права позивача ОСОБА_1 частини А0780 на користування спірною земельною ділянкою з метою виконання покладених на частину функцій та завдань у сфері оборони.

Ухвалою суду від 02.12.2016 року за клопотанням позивача залучено третіми особами без самостійних вимог на стороні позивача КЕВ м.Володимир-Волинський та військову частину А1547, з ініціативи суду третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача залучено Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача - Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав. Додатково до матеріалів справи долучив Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку; витяг з публічної кадастрової карти України; копію технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності, наданих у користування в/ч А0780 на території Ковельського, Маневицького, Камінь-Каширського районів; копію Схеми розташування земельної ділянки; копію робочого інвентаризаційного плану; докази про направлення копії позовної заяви з додатками третім особам (описи вкладення в цінний лист, поштові квитанції).

Представник відповідача сільський голова Великообзирської сільської ради проти позову заперечив. В письмових поясненнях, поданих на обґрунтування своїх заперечень, посилається на рішення штабу військово-повітряних сил України № 110/873-К у якому зазначається, що згідно з рішенням Міністра оборони України та розпорядженням начальника розквартирування військ та капітального будівництва Міністра оборони № 163/1/533 від 20.10.1994 р. вирішено передати міським органам влади земельну ділянку полігону Повурськ площею 10027 га на північ лінії з координатами Х=5696580, У=5364220, північний берег річки Стобихівки, Х=5697200, У=5373000, Х=5694000, У=5376000, східний берег річки Осини, Х=5690000, У=5376740. Цей документ підписаний начальником штабу Військово-Повітряних Сил України генерал-майором ОСОБА_6.

Крім того, рішенням Волинської обласної ради від 04.05.1995 р. № 4/8 «Про передачу земель військової частини 21343 (Камінь-Каширський, Маневицький райони)» вирішено передати землі військової частини 21343 (Камінь-Каширський, Маневицький райони) загальною площею 14124, 8 га, з них на території Камінь-Каширського району 7 274, 4 га, в тому числі сільськогосподарських угідь 514, 3 га, лісових площ 5762, 7 га, інших угідь 997, 4 га.

Представник позивача зазначив, що рішення, на які посилається відповідач, носять рекомендаційний характер, доказів подальшої їх реалізації не подано.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області в письмових поясненнях № 9-3-0.6-1195/2-17 від 13.02.2017 р. повідомляє, що земельні ділянки військового авіаційного полігону «Повурськ» загальною площею 24151,5 га розташовані та території Ковельського, Камінь-Каширського та Маневицького районів області. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 01.11.1968 року межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) не встановлені.

Відповідно до інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Камінь-Каширському районі Волинської області, згідно державної статистичної звітності за формою 6-зем станом на 01 січня 2016 року на території Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району відсутні землі підприємств, організацій, частин, установ оборони, документи про такі землі та документації із землеустрою до відділу Держгеокадастру у Камінь-Каширському районі не надходили (копія додається).

Третя особа - КЕВ м.Володимир-Волинський в поясненнях № 64 від 10.01.2017 року вказує, що авіаційний полігон Повурськ підпорядкований Командуванню Повітряних Сил України і займає земельну ділянку площею 24157,7 га та використовує її в інтересах авіації.

Відповідно до Акту на право постійного користування землею від 11.11.1968 року, виданого виконавчим комітетом Волинської обласної ради депутатів трудящих №12/28, земельна ділянка закріплена за в/ч 21825 (правонаступник в/ч А0780) і належить до земель оборони.

На виконання Директиви Міноборони України від 20.01.2005 року № Д 9332/1/03 за актом приймання-передачі від 29.12.2005 року № 391 КЕВ м.Володимир-Волинський прийняв на облік Луцької КЕЧ району нерухоме майно та земельну ділянку площею 24151,5 га військового містечка №72 с.Поворський, Ковельського району.

В ході проведення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі встановлено, що на території полігону військового містечка № 72 розташовані села Бережниця та Стобихва; частина земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян вказаних населених пунктів, внесені до Державного земельного кадастру, право власності на них зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що унеможливлювало виготовлення документації та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці полігону вцілому.

Згідно п.а ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставою припинення права постійного користування земельною відлянкою є добровільна відмова землекористувача, однак Великообзирська сільська рада без згоди Міністерства оборони України своїм рішенням надала дозвіл Камінь-Каширському Центру первинної медико-санітарної допомоги на набуття права власності на земельну ділянку, що призвело до протиправного вилучення із земель оборони земельної ділянки площею 0,0200 га та до зміни форми власності на земельну ділянку.

Крім того, зазначає, що полігон Повурськ є єдиним авіаційним полігоном Повітряних Сил України, де є можливість застосовувати ракети класу повітря-поверхня, тому зменшення площі полігону є неприйнятним у звязку з необхідністю забезпечення його цілісності, що є обовязковою умовою для проведення на ньому бойових навчань.

Третя особа ОСОБА_1 частина 1547 в письмових поясненнях № 350/494/1733пс від 28.12.2016 р. (вх.. № 01-54/85/17 від 04.01.2017 р.) позовні вимоги військової частини 0780 повністю підтримує, зазначає, що на території полігону військового містечка №72 с.Поворськ, Ковельського району розташовані ділянки громадян с.Бережниця, Маневицького району та с.Стобихва, Камінь-Каширського району, які виділені за рішенням сільських рад, внесені до Державного земельного кадастру, право власності на них зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно державного акту на право постійного користування землею від 01.11.1968 року, виданого виконкомом Волинської облради депутатів трудящих від 11.11.1968 року №12/28 земельна ділянка військового містечка належить до земель оборони і її вилучення повинно проводитись за згодою Міністерства оборони України.

Водночас, сільські ради прийняли рішення про виділення земельних ділянок з земель оборони без згоди Міністерства, чим фактично змінено цільове призначення земель.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги у заяві № 70 від 18.01.2017 р. просить суд розглянути справу у їх відсутності, при вирішенні спору покладається на розсуд суду. До матеріалів справи долучає копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Камінь-Каширському центру первинної медико-санітарної допомоги для обслуговування приміщення фельдшерсько-акушерського пункту загальною площею 0, 0200 га розташованого по вул.Центральна, 1, с.Стобихва, Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області.

Позивачем на адресу суду 30.01.2017 р. на підставі ст.27 ГПК України подано клопотання № 350/173/129/44 від 25.01.2017 р. про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Центр ДЗК» Волинська регіональна філія (43005, м.Луцьк, просп.Перемоги, 14). В обґрунтування даного клопотання зазначає, що листом ГУ Держземагенства у Волинській області від 04.11.2014 р. № 13-3-0.5-4621/2-14 повідомляє про неможливість відпрацювання технічної документації в повному обсязі через знаходження на території військового містечка № 72 (авіаційний полігон «Повурськ») с.Поворськ населених пунктів, інших обєктів та реєстрації по частині земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до розпорядження Волинської ОДА від 15.11.2016 р. № 521 Державним підприємством «Центр ДЗК» проведено інвентаризацію земель державної власності наданих у користування військовій частині А0780 на території Ковельського, Маневицького та Камінь-Каширського районів. Інформація, яка опрацьовується, містить дані щодо знаходження спірних земельних ділянок на території авіаційний полігон «Повурськ», має суттєве значення при розгляді даної справи.

Представники відповідача та третіх осіб проти заявленого клопотання заперечили, зазначили, що доказом розташування спірної земельної ділянки в межах земель оборони є належним чином затверджена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності наданих у користування військовій частині А 0780 на території Ковельського, Маневицького та Камінь-Каширського районів, розроблення якої не належить до компетентності Державного підприємства «Центр ДЗК» Волинська регіональна філія.

Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Центр ДЗК» Волинська регіональна філія, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні як безпідставно заявленому.

Позивачем 09.02.2017 р. подано додаткові пояснення № 350/173/129/59 від 07.02.2017 р. у яких повідомляє, що відповідно до розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 15.11.2016 р. № 521 військовій частині А0780 було надано дозвіл на проведення інвентаризації земель державної власності загальною площею 24157,7 га, наданих у постійне користування військовій частині 21825 згідно з державним актом на право постійного користування землею від 01.11.1968 року № XII-1-5, про що складено проект «Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності наданих у користування військовій частині А0780 на території Ковельського, Маневицького та Камінь-Каширського районів».

Відповідно до робочого інвентаризаційного плану, схем розташування земельної ділянки (додатки до технічної документації) спірні земельні ділянки перебувають на території авіаційного полігону Повурськ.

Аналогічне розташування спірних земельних ділянок в с.Стобихва підтверджується топографічним планом, складеним ДП «Центр ДЗК» у 2015 році.

При проведенні Волинським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук інвентаризації земель Міністерства оборони України на території Камінь-Каширського району Волинської області (Поворський полігон) в 1993 році (копія додається) складено Технічний звіт, згідно додатків до якого на час проведення інвентаризації під громадськими дворами, вулицями, площами, громадськими будівлями земельних ділянок не рахується.

В судовому засіданні з 30.01.2017 р. до 13.02.2017 р. було оголошено перерву для долучення позивачем технічної документації на спірну земельну ділянку.

13.02.2017 р. представником позивача в судовому засіданні повідомлено про те, що на даний час відсутня належним чином розроблена та затверджена технічна документація.

Дослідивши наявні докази у справі та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Як встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2013 р. у справі № 5004/417/12 «Звуженим засіданням виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих було прийнято рішення №12/28 від 11.11.1968 року Про закріплення в постійне користування земельної ділянки площею 24157,7 га за військовою частиною 21825.

На підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Волинської обласної ради депутатів трудящих військовій частині 21825 був виданий Державний акт №XII-1-5 від 01.11.1968 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 24157,7 га, на території Ковельського району Волинської області, в складі якої, з доводів позивача, знаходиться і спірна земельна ділянка площею 0,0200 га, що передана в постійне користування Камінь-Каширському центру первинної медико-санітарної допомоги в с.Стобихва по вул.Центральна, 1.

З матеріалів справи встановлено про те, що згідно листа Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України від 17.10.2012р. №2151 відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 02.03.1994 № Д-115/1/* 120, 14 повітряна армія переформована у 14 авіаційний корпус, переведена на новий штат й надано нове умовне найменування - військова частина А3822, умовні найменування 18466 та 21825 анульовані.

ОСОБА_1 частина 21825 входила до складу 14 Повітряної армії (ОСОБА_1 частина 18466) як структурний підрозділ, тобто складова частина, і утримувалась на одному і тому ж штаті - 2/838-51.

При реформуванні 14 Повітряної армії, проходило реформування і її структурних підрозділів у тому числі і військової частини 21825, як одного цілого.

Таким чином, при переформуванні 14 Повітряної армії у 14 авіаційний корпус були переформовані і її структурні підрозділи, у даному випадку інженерно аеродромна служба - ОСОБА_1 частина 21825.

Після переформування 14 повітряної армії у 14 авіаційний корпус (військова частина А 3822) у структурі військової частини А 3822 залишилась інженерно-аеродромна служба, проте вже без умовного найменування, оскільки воно було анульоване на підставі директиви Міністра оборони України від 02.03.1994 № Д-115/1/*120.

У 2004 році відповідно до директиви Головнокомандувача Повітряних сил Збройних Сил України №350/120/1/05 ВЧ А3822 розформована, а її правонаступником визначена військова частина А0780.

Згідно довідки №147/98-ЮС від 09.04.2010р. виданої військовою частиною А0780 військовій частині 21825 (інженерно-аеродромна служба тилу), як структурному підрозділу Управління 14 Повітряної армії, видано акт №ХІІ-1-5 на право постійного користування земельною ділянкою площею 24157,7 га на території Ковельського району з її планом та описом меж. Окрім того, з даної довідки вбачається, що відповідно до Директиви Міністра оборони України від 02.03.1994р. №Д-115/1/01/120 управління 14 Повітряної армії було переформовано в управління 14 авіаційного корпусу з Єдиним умовним найменуванням військова частина А3822; відповідно до Директиви Головнокомандувача Повітряних сил Збройних сил України від 02.12.2004р. №350/120/1/05 управління 14 авіаційного корпусу (А3822) розформовано і її правонаступником встановлено управління Повітряного командування "Захід" з єдиним умовним найменуванням військова частина А0780.

Крім того, матеріалами справи № 5004/417/12 встановлено, що 08.01.13р. на адресу апеляційного господарського суду від Львівського територіального відділу архіву Міністерства Оборони України надійшла архівна довідка (відповідь на лист №16541/12), у якій зазначено наступне.

Згідно витягу з історичного формуляру військова частина 21343 була сформована 01.07.1954 року на підставі директиви Міністра оборони СРСР від 18.04.1954 р. № ОРГ/00350/11; військовій частині 21343 15.11.2000 р. на підставі директиви Міністра оборони України від 27.09.2000р. № 115 1 050 присвоєно нове умовне найменування військова частина А1547.

Авіаційний полігон з умовним найменуванням військова частина А1547 входить до складу Повітряного командування "Захід", своє призначення по організації функціонування авіаційного полігону не змінював та безпосередньо підпорядкований командиру військової частини А0780.

Отже, правонаступництво військової частини 21825 встановлено матеріалами справи та не потребує повторного доведення.

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З пояснень КЕВ м.Володимир-Волинський за № 64 від 10.01.2017 р. вбачається, що відповідно до Директиви МОУ від 20.01.2005 р. № Д 9332/1/03 актом приймання-передачі від 29.12.2005 р. № 391 КЕВ м.Володимир-Волинський прийняв на облік від Луцької КЕВ району нерухоме майно та земельну ділянку площею 24151, 5 га військового містечка № 72 с.Поворськ Ковельського району.

Для упорядкування обліку та використання земельних ділянок КЕВ м.Володимир-Волинський замовив Державному підприємству «Центр ДЗК» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в/м № 72 в натурі.

Однак, в ході проведення вказаних робіт було встановлено, що на території полігону в/м № 72 розташовані села Бережниця (Маневицький район, Троянівська с/р) та Стобихва (Камінь-Каширський район, Великообзирська с/р). Частина земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян вказаних населених пунктів, внесені до Державного земельного кадастру, право власності на них зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що унеможливлювало виготовлення документації та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці полігону вцілому.

Вподальшому, на підставі розпорядження Волинської обласної державної адміністрації № 521 від 15.11.2016 р. було надано дозвіл військовій частині А0780 (позивачу у справі) на проведення інвентаризації земель державної власності загальною площею 24157, 7 га, наданих у постійне користування військовій частині № 21825 згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 01.11.1968 р. № XII-1-5.

З долученої позивачем до матеріалів справи копії технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності, наданих у користування військовій частині А0780 на території Ковельського, Маневицького та Камінь-Каширського районів вбачається, що остання не погоджена відповідними Управліннями Держгеокадастру районів та не затверджена в установленому законом порядку.

Між тим, з наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області письмових пояснень № 9-3-0.6-1195/2-17 від 13.02.2017 р. встановлено, що фактично земельна ділянка військового авіаційного полігону «Повурськ» загальною площею 24151,5 га розташована не лише на території Ковельського, а і на території Камінь-Каширського та Маневицького районів Волинської області. Однак, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 01.11.1968 року межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) не встановлені.

Відповідно до інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Камінь-Каширському району Волинської області зазначено, що згідно державної статистичної звітності за формою 6-зем станом на 01.01.2016 року на території Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району відсутні землі підприємств, організацій, частин, установ оборони. Документи про такі землі та документації із землеустрою до відділу Держгеокадастру у Камінь-Каширському районі не надходили.

Разом з тим, у суду не виникає сумніву щодо чинності Державного акту на право постійного користування землею від 01.11.1068 року, виходячи з того, що відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 р. №5-рп/2005 (справа №1-17/2005) використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Земельного кодексу України свідчить, що ця норма не обмежує та не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте у встановлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Згідно з ч. 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності та інші речові права, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону, реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Правова позиція щодо чинності зазначеного акту також відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 20.04.2011 р. у справі № 6-36436св10.

Як визначено у п. 2.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є офіційними документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт видано, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема, статтею 116 Земельного кодексу України.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

У постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013р. у справі № 6-33цс13 зазначено, що визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Рішенням Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 14.11.2013 року № 32/5 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і надання в постійне користування для обслуговування приміщення ФАПу села Стобихва вирішено:

1. Затвердити Камінь-Каширському центру первинної медико-санітарної допомоги технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і надання в постійне користування для обслуговування приміщення фельдшерсько-акушерського пункту площею 0, 0200 га, яка розташована в селі Стобихва по вул.Центральна, 1, кадастровий номер земельної ділянки: 0721481003:01:001:0030.

2. Передати у постійне користування земельну ділянку площею 0, 0200 га в селі Стобихва по вул..Центральна, 1, Камінь-Каширському центру первинної медико-санітарної допомоги.

3. Камінь-Каширському центру первинної медико-санітарної допомоги звернутись до Реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції для проведення державної реєстрації прав власності на земельну ділянку.

Згідно Статуту Камінь-Каширського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, затвердженого рішенням Камінь-Каширської районної ради від 05.03.2013 р. № 2305, останній є комунальним закладом охорони здоровя та згідно довідки ЄДРПОУ значиться в Єдиному державному реєстрі.

Згідно витягу (за станом на 05.01.2017 р.) з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вбачається, що 08.05.2014 р. за Великообзирською сільською радою зареєстровано право власності на земельну ділянку в розмірі 0, 0200 га, розташовану в селі Стобихва, Камінь-Каширського району, по вул.Центральна, 1, кадастровий номер: 0721481003:01:001:0030. Право постійного користування даною земельною ділянкою зареєстровано за Камінь-Каширським центром первинної медико-санітарної допомоги.

Як визначено ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності без встановлення строку.

Вказане рішення Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 14.11.2013 року № 32/5 стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнати його недійсним та скасування, вважаючи, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони і вилучення її повинно проводитись за згодою Міністерства оборони України.

За приписами частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 65 Земельного кодексу України встановлено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Відповідно до положень статті 77 Земельного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 1 Закону України "Про використання земель оборони" та статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

За приписами Законів України "Про оборону України" та "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Пунктами 4, 45 та 50 Положення "Про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 483 від 22 грудня 1997 року, передбачено, що землі, які виділені в користування Міністерству оборони України, забороняється займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Водночас, слід звернути увагу, що Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014 року у справі №21-405а14, Вищим господарським судом України у постанові від 09.02.2016 р. у справі № 917/2115/14.

В даному випадку, прийняте Великообзирською сільською радою Камінь-Каширського району рішення № 32/5 від 14.11.2013 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і надання в постійне користування для обслуговування приміщення ФАПу села Стобихва, яким, зокрема, Камінь-Каширському центру первинної медико-санітарної допомоги надано в постійне користування спірну земельну ділянку, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, шляхом проведення державної реєстрації відповідного права.

Приймаючи до уваги те, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права користування спірною земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), суд не вбачає підстав для задоволення даного позову.

Разом з тим, суд звертає увагу щодо можливості оскарження зазначеного акту у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 30.09.2015 року у справі №911/3396/14.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, іх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Між тим, позивачем у розумінні вимог ст.ст.34, 36 ГПК України не було доведено та відповідно не подано належних та допустимих доказів про те, чи накладається земельна ділянка кадастровий номер 0721481003:01:001:0030 площею 0, 0200 га, що знаходиться в с. Стобихва по вул..Центральна, 1 і була передана в постійне користування Камінь-Каширському центру первинної медико-санітарної допомоги відповідно до рішення Великообзирської сільської ради від 14.11.2013 р. № 32/5 на земельну ділянку площею 24151, 5 га військового містечка № 72 села Поворськ Ковельського району відповідно до Державного акту на право користування землею від 1968 року у відповідній площі та конфігурації.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Постановою пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", ст.ст. 33, 34, 36, 44, 49, 82-85 Господарсько-процесуальним кодексом України, -

ВИРІШИВ:

1. В позові ОСОБА_1 частини А0780, м.Львів про визнання недійсним та скасування рішення Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району від 14.11.2013 року № 32/5 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і надання в постійне користування для обслуговування приміщення ФАПу села Стобихва відмовити.

Повне рішення складено 17.02.2017 р.

Суддя В.А.Пахолюк