Постанова № 64799978, 06.02.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року справа № 823/2003/16

14 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути 3253 грн. 09 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що управління Укртрансбезпеки в Одеській області виявило факти перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу Державтоінспекції або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач належним чином, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні, однак у зв'язку з прибуттям не всіх осіб, що беруть участь у справі, суд дійшов висновку продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 18.06.2016 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області у пункті габаритно-вагового контролю авто дорога М05 Київ - Одеса 450 км проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки RenaultIt, модель PREMIUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належать відповідачу.

За результатом перевірки 18.06.2016 складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0000287 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Як вбачається зі змісту вказаних документів, під час проведення контролю позивачем зафіксовано перевезення відповідачем вантажу з перевищенням встановлених вагових обмежень.

Внаслідок зафіксованих у акті порушень складено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та виставлено до сплати 116,90 євро. На вказаному примірнику здійснено відмітку водія про отримання відповідного розрахунку.

Оскільки у встановлений строк вказану суму заборгованості не погашено, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 № 387/2011, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Згідно з п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879) визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктами 3, 4 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 26 Порядку № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до п. 27 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

З огляду на викладене вбачається, що положення пунктів 26, 27 Порядку № 879 не встановлюють того, хто повинен проводити справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Водночас згідно пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Згідно з п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у пятикратному розмірі.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що плата за проїзд автомобільними дорогами справляється з власників транспортних засобів або осіб, які користуються транспортними засобами на законній підставі, якими здійснюється перевезення вантажів.

Як вже зазначалося, на підставі акту про перевищення транспортними засобами відповідача нормативних вагових парламентів, позивачем було здійснено розрахунок від 18.06.2016, яким відповідачу нарахована плата за проїзд на суму 116,90 євро.

Згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку, курс гривні до 1 євро становив 27,828 грн.

Таким чином, сума 116,90 євро станом на день розрахунку за офіційним курсом гривні до іноземної валюти складала 3253 грн. 09 коп.

Перевізник у термін визначений п.31-1 Порядку 879 кошти добровільно не сплатив.

Докази, які б підтверджували, що згаданий розрахунок відповідачем оскаржений у справі відсутні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ст. 86 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

У зв'язку з тим, що позивачу ухвалою суду від 05.01.2017 відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі, то відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує несплачений судовий збір у розмірі 1378 грн. з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 14, 41, 128, 86, 94, 128, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 3253 (три тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 09 коп.

Стягнути з Державної інспекції України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39816845) у дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Копії постанови направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель