Постанова № 64798906, 13.02.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Справа № 803/43/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Нововолинсько-Іваничівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до до Державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Іваничівське обєднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі Іваничівське обєднане управління ПФУ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства «Волиньвугілля» (далі ДП «Волиньвугілля», відповідач) про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у розмірі 62 329,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, ДП «Волиньвугілля» не відшкодувало (не покрило) відповідачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «а», «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 62 329,15 грн. за період з серпня по грудень 2016 року включно. Просить стягнути з ДП «Волиньвугілля» на користь ОСОБА_1 обєднаного управління ПФУ заборгованість у розмірі 62 329,15 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У заяві від 13.02.2017 року позивач просить замінити назву позивача ОСОБА_1 обєднаного управління ПФУ на Нововолинсько-Іваничівське обєднане управління ПФУ та просить проводити розгляд справи без участі його представника..

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» перейменовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 3, з якого вбачається, що Іваничівське обєднане управління Пенсійного фонду України Волинської області перейменовано на Нововолинсько-Іваничівське обєднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, у звязку з чим, 30.01.2017 за № 11991050001001115 внесено зміни до установчих документів позивача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.02.2017 року.

Відповідач на розгляд справи не зявився, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки за поштовим відправленням №4302513084561 від 30.01.2017 року. Причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У звязку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Волиньвугілля» з 21.03.2003 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною третьою статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б»-»з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктами 6.2, 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено нарахування та направлено ДП «Волиньвугілля» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на серпень 2016 року, на вересень 2016 року, на жовтень 2016 року, на листопад 2016 року та на грудень 2016 року.

Таким чином, за період з серпня по грудень 2016 року включно позивачем було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», 62 329,15 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-»з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та розрахунком суми заборгованості, наданими позивачем.

Проте, всупереч статті 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» відповідачем не вжито заходів для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у звязку з чим у відповідача виникла перед органом Пенсійного фонду заборгованість по сплаті цих платежів у розмірі 62 329,15 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед Нововолинсько-Іваничівським обєднаним управлінням ПФУ за серпень грудень 2016 року існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 62 329,15 грн., яка на день розгляду справи не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 17, 41, 71, 128, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь Нововолинсько-Іваничівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 7, код ЄДРПОУ 40442724) заборгованість по відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за період з серпня по грудень 2016 року включно у розмірі 62 329,15 грн. (шістдесят дві тисячі триста двадцять девять гривень) 15 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 18 лютого 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич