Ухвала суду № 64797200, 15.02.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 203/5843/12

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді: Саєнко О.Б. при секретарі: Микитюк І.С., за участю- представника заінтересованої особи- Іванова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за скаргою Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк про визнання дій неправомірними, скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листі №203/5843/12та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2016 року в провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла скарга ПАТ Західінкомбанк про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листі №203/5843/12 та зобовязання вчинити певні дії.

Дану скаргу заявником обґрунтовано тим, що 13.08.2013 року Вінницький районний суд Вінницької області виніс рішення у цивільній справі за позовом ПАТ «Західінкомбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТзОВ „Амід-Альянс", третя особа - СТОВ «Комаргородське», про стягнення заборгованості за кредитним договором №0703/08-3 від 07.03.2008 року в розмірі 1233607,44 грн. та 650 000,00 доларів США. 22.01.2014 року Вінницьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист у справі № 203/5843 та даний виконавчий лист був пред'явлений до виконання за місцезнаходженням боржника у відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області. 15.09.2015 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області вищевказаний виконавчий лист було повернуто банку без виконання на підставі ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». Вважає, що строк пред'явлення виконавчого документа перервався і розпочався з початку - 1 рік з 15.09.2015 року. тобто до 15.09.2016 року.

Вказує, що 17.06.2016 року ВП № 51449970 державним виконавцем ВПВР ДВС ГТУЮ у Вінницькі області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки сума до стягнення по виконавчому листу перевищує 10 000 000,00 грн.

23.06.2016 року ПАТ «Західінкомбанк» пред'явив вищевказаний виконавчий лист до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, проте, останнім, постановою від 22.07.2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що, на думку виконавця, до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем не додано документів, які підтверджують повноваження представника стягувача, відповідно до ст. ст. 9, 19 Закону України « Про виконавче провадження».

Вважає, що такі дії державного виконавця Кошкер І.А. неправомірні, оскільки стягувачем уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ « Західінкомбанк» , разом із заявою про примусове виконання рішення суду, виконавчим листом , було надана виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців від 25.12.2015 року, яка є документом, що підтверджує право ОСОБА_4 представляти інтереси ПАТ «Західінкомбанк» та вчиняти від імені банку юридичні дії без довіреності, в тому числі підписувати заяви про відкриття виконавчого провадження та подавати виконавчі документи до виконання. Тому вважає, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 що полягали у винесенні постанови від 22.07.2016.року про відмову у відкритті виконавчого провадження, є незаконними.

Тому , просить суд : - визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, що полягали у винесенні постанови від 22.07.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №51756705; -визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 22.07.2016 р. ВП № 51756705; -зобов'язати старшого державного виконавця відділу ОСОБА_1 прийняти до виконання виконавчий лист виданий Вінницьким районним суд Вінницьким 22.01.2014 року у справі № 203/5843/12 про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2.

До судового засідання представник заявника ПАТ «Західінкомбанк» ОСОБА_4 не з*явився, надав суду заяву у його відсутності, скаргу підтримує у повному обсязі , просить суд її задовольнити.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи- Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги, оскільки вважає , що дії старшого державного виконавця відділу ОСОБА_1 носили правомірний характер, в межах його повноважень, а винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листі №203/5843/12 від 22.07.2016 року , відповідає вимогам ст. ст.21,23,п.8 ч.1 ст.26 Закону України « Про виконавче провадження», оскільки ОСОБА_4, як уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ « Західінкомбанк» не надав до заяви та виконавчого листа довіреність або інший документ , що посвідчує його право на представництво ним інтересів ПАТ «Західінкомбанк». А заявлена вимога у скарзі до суду -зобов'язати старшого державного виконавця Кошкера І.А. прийняти до виконання виконавчий лист виданий Вінницьким районним суд Вінницьким 22.01.2014 року у справі № 203/5843/12 , є виключно повноваженням державного виконавця , а не суду.

Вислухавши пояснення ОСОБА_5, вивчивши скаргу та додані до неї документи, суд вважає скаргу частково обґрунтованою та такою, що підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13.08.2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ Амід Альянс на користь ПАТ Західінкомбанк заборгованість за кредитним договором від 7.03.2008 р. за № 0703/08-3 в сумі 1 233 607,44 грн. та додатковою угодою до кредитного договору від 7.03.2008 р. за № 0703/08-3 від 10.04.2008 р. в сумі 650 000,00 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ Амід Альянс на користь ПАТ Західінкомбанк судові витрати в розмірі 1820 грн. 00 коп. в рівних частках по 606 грн. з кожного (а.с.133-135, том 2). Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24.09.2013 року дане рішення залишено без змін (а.с.187-189, том 2).

На виконання судового рішення Вінницьким районним судом 22.01.2014 року видано виконавчий лист (а.с.6, том 3).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 22.07.2016 року стягувачу відмовлено у відкритті провадження ВП № 51756705, оскільки державним виконавцем встановлено, що заяву про відкриття виконавчого провадження подано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Західінкомбанк» ОСОБА_4 Керівники підприємств та організацій, інші повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають документи, що посвідчують їх посадове становище (наказ про призначення, рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб тощо). У матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджують повноваження представника стягувача (а.с.4, том 3).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Частина 5статті 124 Конституції Українипроголошує, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зазначене кореспондується із практикою Європейського суду з прав людини, який в п. 24 рішення у справі «Воротніков проти України» від 14.02.2008 року вказав, що «провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження, а тому виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці два провадження мають розглядатися як цілісний процес».

У п. 23 рішення ЄСПЛ в справі «Матківська проти України» від 12.03.2009 року суд звернув увагу, що «виконання рішення є другим етапом судового провадження», а також, що «реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання».

Згідно ст. 2Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За приписами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Згідно вимог п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Звернувшись до державного виконавця Кошкера І.А.- Костенко І.І. як уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» , разом із заявою про примусове виконання рішення суду, виконавчим листом , надав і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців від 25.12.2015 року, яка є документом, що підтверджує право ОСОБА_4 представляти інтереси ПАТ «Західінкомбанк» та вчиняти від імені банку юридичні дії без довіреності, в тому числі підписувати заяви про відкриття виконавчого провадження та подавати виконавчі документи до виконання.

Таким чином, здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку без довіреності від імені банку.

Тому, суд вважає скаргу частково обґрунтованою, та дії старшого державного виконавця Кошкера І.А. є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормі закону.

У звязку з чим, постанову про відмову у відкритті провадження від 22.07.2016 р. слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до частин 1, 2статті 387 ЦПК України за результатами розгляду справи суд може визнати оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження » суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою ДВС.

Аналогічні розяснення надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.18 постанови № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно якого, виходячи зі змісту статті 387ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобовязати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобовязувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

В звязку з вищезазначеним вимога заявника про зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 прийняти до виконання вищевказаний виконавчий лист підлягає відмові у задоволенні , оскільки це є виключно компетенцією державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листі № 203/5843/12 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, що полягали у винесенні постанови від 22.07.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51756705.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 22.07.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51756705.

В решті вимог скарги- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: