Рішення № 64796268, 16.02.2017, Харківський районний суд Харківської області

16.02.2017

Справа № 635/561316-ц

Провадження № 2/635/669/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

при секретарі судового засідання Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (враховуючи уточнення), в якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором б/н від 25 жовтня 2013 року у сумі 15596,36 гривень та судові витрати у сумі 1378,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між ним та відповідачем 25 жовтня 2013 року був укладений кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 6571,10 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором, у звязку з чим станом на 01 липня 2016 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 15596,36 гривень, яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі 6260,81 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3056,02 гривень, заборгованості за пенею та комісією у розмірі 5259,03 гривень, а також штрафом у сумі 1020,50 гривень, передбаченим п.2.2. Генеральної угоди.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не зявився, надав суду заяву, якою просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розглянути справу у його відсутність, у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення по справі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Адресно-довідкового Бюро ГУМВС України в Харківській області, отриманих судом у порядку ч.3. ст. 122 ЦПК України, про що в матеріалах справи маються відповідні документи, про причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи в його відсутність не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обовязки. У звязку з чим суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_2 про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток від 05.12.2012 року, а також Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256 ПАТ КБ «ПриватБанк», 25 жовтня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надає відповідачу кредит у розмірі 6571,10 гривень зі сплатою процентів у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Заява ОСОБА_2 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, Генеральна угода, Умови та правила надання банківських послуг, затверджені наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256 та «Тарифи банку», які викладені на банківському сайті є по суті кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зі змісту зазначеного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_2 підтвердила своїм особистим підписом, що ознайомилась і згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг.

У Генеральній угоді, заяві ОСОБА_2 та Умовах та правилах надання банківських послуг визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається зі змісту вищевказаного кредитного договору, свої зобовязання банк перед відповідачем виконав.

Згідно п. 2.1 Генеральної угоди погашення заборгованості за кредитом здійснюється у наступному порядку: починаючи з « 1» по « 25» число кожного місяця боржник надає банку грошові кошти (щомісячні платежі) в сумі 328,82 гривень для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат у відповідності до умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.10.2015 року.

Відповідно до п.2.1.1.2.1 та 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, датою укладення договору є дата отримання карти, яка зазначена у заяві. Клієнт надає свою згоду на те, щоб кредитний ліміт встановлювався за рішенням банку та Клієнт дає право банку в любий момент змінити (зменшити, збільшити та анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно будь-якого розміру ліміту, встановленого банком.

Погашення кредиту передбачено п. 2.1.1.12.3, а саме поповнення карткового рахунку Держателя здійснюється шляхом внесення засобів в готівковому або безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок Держателя, а також шляхом договірного списання засобів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Згідно до п. 2.1.1.12.6, 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг,за користування кредитом а овердрафтом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів у році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.1.2.13. Позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.

Судом встановлено, що відповідачем не в повному обсязі сплачувалися сума кредиту та проценти за користування кредитом, у звязку з чим станом на 01 липня 2016 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 15596,36 гривень, яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі 6260,81 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3056,02 гривень, заборгованості за пенею та комісією у розмірі 5259,03 гривень.

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 2.2 Генеральної угоди у разі порушення боржником строків погашення заборгованості зазначених в Генеральній угоді Умов та правил більше ніж на 31 день за зобовязанням, строк якого не наступив, сторони узгодили, що строк повернення кредита рахується 32 день з моменту утворення порушення, заборгованість за кредитом починаючи з 32 дня порушення вважається простроченою, боржник сплачує банк штраф у розмірі 1020,50 гривень.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Однак, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу, суд приходить до висновку, що в даній частині позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Таким чином, за змістом статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.

Натомість, умовами вище зазначеного кредитного договору передбачена пеня як вид цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобовязань за даним договором, а також сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором.

Тобто, в даному випадку має місце одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме правопорушення строків виконання грошових зобовязань, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України, та є підставою для відмови в позові в частині стягнення з відповідача штрафів.

В іншій частині суд знаходить позовні вимоги банка обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат в справі визначається у відповідності з положенням ст. 88 ЦПК України.

Згідно платіжного доручення № PROM5BD9IB від 05.07.2016 року позивачем при предявленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 4217,04 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, уточнивши позовні вимоги, позивачем було надано клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору у сумі 2839, 04 гривень, яке підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 554, 610, 611, 617, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 79, 88, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пров.Річний, 20, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2013 року у розмірі 14575 (чотирнадцять тисяч пятсот сімдесят пять) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пров.Річний, 20, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Клопотання представника позивача - ОСОБА_3 про повернення надміру сплаченого судового збору у цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Повернути ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570), сплачений надміру за платіжним дорученням № PROM5BD9IB від 05.07.2016 судовий збір у розмірі 2839 (дві тисячі вісімсот тридцять девять) гривень 04 (чотири) копійки на рахунок 31214206700429, отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999633, ОСОБА_1 отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -