Дата документу 17.02.2017 Справа № 554/131/17
У Х В А Л А
17 лютого 2017 року місто Полтава
Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави у складі:
головуючого судді Микитенка В.М.,
суддів Савченка А.Г., Шевської О.І.,
за участю: секретаря Різник А.В.,
прокурора - Зоріна В.С.,
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
І.Б., ОСОБА_5, ОСОБА_6,
потерпілих - ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за обвинуваченням:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, працюючого начальником охорони ФОП ОСОБА_10, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 та 4 ст. 189, ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 та 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, відповідно ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого у ВАТ «Сапфір» м. Тюмень, РФ, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_13, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_14, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Органами досудового розслідування ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні за попередньою змовою групою осіб вимагання у потерпілого ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 42000 доларів США (за курсом НБУ 988949 грн.), під виглядом спонукання до повернення боргу людям із ОСОБА_1, з погрозою насильства, в тому числі заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, знищення (пошкодження) майна, в період часу з 21.12.2015 року по другу половину січня 2016 року в місті Полтава. Однак їхній умисел не було доведено до кінця, оскільки потерпілий ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів та не передав обвинуваченим указані гроші.
Крім того, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 обвинувачуються у тому, що у період часу з 30.05.2016 року по 18.08.2016 року в м. Полтава, за попередньою змовою групою осіб вчинили вимагання грошових коштів потерпілого ОСОБА_8 в сумі 10 000 доларів США (за курсом НБУ 250136,2 грн.) під виглядом спонукання до повернення боргу людям із ОСОБА_1, з погрозою насильства над потерпілим, у тому числі спричинення тяжких тілесних ушкоджень, знищення (пошкодження) його майна, отримавши фактично 10 000 грн., після чого були затримані.
При цьому ОСОБА_9 також ставиться у провину, що під час вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 19.06.2016 року, приблизно об 11 годині на перехресті вулиць Сінної та Шевченка м. Полтави, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоровя, відкрито викрав у нього з пальця лівої руки золотий перстень, та з шиї - ланцюжок із ладанкою, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 70000 грн.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_11, а також їх захисники відповідно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_15 заявили клопотання про зміну обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на заставу в межах закону, мотивуючи, що намірів ухилятися в суду, перешкоджати розгляду справи чи продовжувати злочинну діяльність не мають, у них є постійне місце проживання та міцні соціальні звязки, потребують стаціонарного лікування у звязку з постійним погіршенням стану здоровя. При цьому ОСОБА_9 працює, одружений. ОСОБА_11 проживає в цивільному шлюбі та виховує малолітню дитину.
Захисник ОСОБА_1 також заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12, мотивуючи, що він страждає на ряд захворювань, його провина не доведена, він одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей. ОСОБА_12 також це клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_6 також заявили клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, мотивуючи, що він раніше не судимий, постійно працює, одружений, має постійне місце проживання та міцні соціальні звязки.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотань, мотивуючи, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, тому існують ризики ухилення їх від суду, продовження злочинної діяльності, а також впливу на свідків і потерпілих. Вважав, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити їх належної процесуальної поведінки. Вказав, що зазначені ризики існували на стадії досудового розслідування, що підтверджено ухвалами судів першої та другої інстанцій та не зменшились на даний час.
Потерпілі заперечили проти клопотання, висловлюючи побоювання за своє життя, однак належних і допустимих доказів впливу на них обвинувачених з моменту їх затримання до даного часу суду не надали.
Колегія суддів, заслухавши клопотання, доводи прокурора, позиції учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення заявлених клопотань, виходячи з такого.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Матеріали провадження та надані стороною обвинувачення відомості не свідчать про неможливість застосування до обвинувачених альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у виді застави, з огляду на таке.
Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8, ч.1,2 ст.331 КПК України).
Системний аналіз цих положень дає підстави для висновку, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам: переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання встановленню істини у справі, незаконного впливу на учасників процесу, продовження злочинної діяльності.
Водночас, при вирішенні питання доцільності подальшого застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченими своїх обовязків (ч.3 ст.183, ч.4 ст.201 КПК України).
Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, однак не може бути завідомо непомірним для нього (ч.2 ст.182 КПК України).
Хоча ОСОБА_9 та ОСОБА_11, на думку сторони обвинувачення, причетні до вчинення закінчених особливо тяжкого та тяжкого злочину, однак у наданому суду обвинувальному акті відсутні відомості про те, що внаслідок вчинення кримінальних правопорушень настали будь-які тяжкі наслідки, зокрема: тілесні ушкодження, великі або особливо великі матеріальні збитки. Їх провина за інкримінованими статтями обвинувачення ще не встановлена судом, тому діє презумпція невинуватості (ст.62 Конституції України).
Європейський суд з прав людини у рішеннях «Гюсеїн проти Туреччини», від 08.08.2006 року, «Биков проти Росії» від 10.03.2009 року, Мамедова проти Росії», від 01.06.2006 року, «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року констатував порушення Європейської конвенції з прав людини у разі не наведення доказів наявності підстав тримання особи під вартою, а лише їх перерахування, при цьому ознаки вини особи та серйозність покарання самі по собі не можуть бути достатніми, щоб виправдати продовження позбавлення волі протягом тривалого періоду, мотивування якого з очевидним порушенням презумпції невинуватості за жодної обставини не може слугувати за правомірну підставу для позбавлення волі. У справі «Клішин проти України» від 23.02.2012 року ЄСПЛ указав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Порушення вимог п.3 ст.5 Конвенції було констатоване і в рішеннях «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року, «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року та «Цигоній про України» від 24.11.2011 року, оскільки при продовженні термінів тримання під вартою використовувались стереотипні формулювання без розгляду конкретних обставин справи та не було розглянуто можливість застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
Колегія суддів враховує, що всі обвинувачені мають постійне місце проживання. ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13 відповідно ст.89 КК України не судимі. ОСОБА_9 працює, одружений, характеризується позитивно, страждає на гіпертонічну хворобу 2 ступня, хронічний панкреатит, пієлонефрит в стадії загострення та інші захворювання, потребує «Д» нагляду, під час перебування на свободі у звязку зі звільненням його з під варти Апеляційним судом Полтавської області перебував на стаціонарному лікуванні (а.с.197-218). ОСОБА_11 страждає на вірусний гепатит «С» в стадії загострення, остеохондроз поперекового відділу хребта у звязку з травмуванням, лікується в умовах слідчого ізолятора (а.с.155-158). ОСОБА_12 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується позитивно, страждає на гіпертонічну хворобу, хронічний пієлонефрит, отримує лікування в умовах слідчого ізолятора (а.с. 137,182-184,193). ОСОБА_13 працює, характеризується позитивно, страждає на хронічний гастрит (а.с.219).
Також суд враховує, що відомості про притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності за інші злочини на даний час відсутні, досудове слідство у справі завершено, судом допитані потерпілі, докази впливу на них та свідків, а також знищення чи спотворення доказів, переховування від суду з боку обвинувачених суду не представлені, тому такі ризики видаються абстрактними.
Посилання слідчого судді при обранні обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави на наявність публічного інтересу до тієї мірі щоб переважати правила поваги до особистої свободи та презумпції невинуватості на даній стадії процесу не доведене стороною обвинувачення.
З огляду викладені обставини суд вважає за необхідне обрати обвинуваченим альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у виді застави в межах, визначених законодавством для відповідних різновидів інкримінованих обвинуваченим злочинів, яку вважає необхідною і достатньою для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обовязків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 195 КПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання обвинувачених та їх захисників задовольнити частково.
Визначити обвинуваченим ОСОБА_9, 03.04.1975 року та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у виді застави в розмірі восьмидесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі по 128000 (сто двадцять вісім тисяч) грн. для кожного,після внесення якої обвинувачений звільняється з під варти.
Визначити обвинуваченим ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10 альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у виді застави в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі по 64000 (шістдесят чотири тисячі) грн. для кожного,після внесення якої обвинувачений звільняється з під варти.
Застава може бути внесена в будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р №37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області.
У разі невнесення застави у визначеному розмірі обвинувачені залишаються під вартою на раніше встановлений судом термін.
Розяснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань УДПтС України в Полтавській області № 23.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань УДПтС України в Полтавській області № 23 негайно виносить розпорядження про звільнення обвинуваченого з під варти, про що повідомляє суд.
Розяснити обвинуваченим, що у разі внесення застави на них покладаються обовязки прибувати до даного суду за викликами, не відлучатися за межі Полтавської області України без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого проживання, утриматися від спілкування із потерпілим та свідками у справі. У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявиться до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обовязки, застава звертається в дохід держави.
Зобовязати уповноважену службову особу Полтавської установи виконання покарань УДПтС України в Полтавській області № 23 у разі внесення застави при звільненні обвинуваченого розяснити йому права та обовязки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обовязки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обовязків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. ОСОБА_16ОСОБА_17Шевська
Судове рішення № 64795771, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 17.02.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/131/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: