Ухвала суду № 64795432, 09.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2271/15-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/340/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 09.02.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії суддів Журби С.О., Суханової Є.М., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 вересня 2016 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Національного університету біоресурсів і природокористування України, до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73 ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117 про визнання недійсними рішень, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок із незаконного володіння,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 вересня 2016 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Національного університету біоресурсів і природокористування України, до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 та зазначених третіх осіб про

визнання недійсним рішення Бучанської міської ради Київської області від 02 вересня 2008 року №941-38-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Навчально-дослідного господарства «Ворзель» НАУ переведення їх до категорії земель житлової забудови та передачі їх до земель запасу Бучанської міської ради в межах міста ОСОБА_89 ( мікрорайон «Рокач» )»,

визнання недійсним рішення Бучанської міської ради Київської області від 21 жовтня 2010 року №2053/28-73-У «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам», в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 113 громадянам,

визнання недійним рішення Бучанської міської ради Київської області від 27 грудня 2012 року №1013/1-35-УІ «Про затвердження гр. ОСОБА_83 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по провулку Івасюка, 10, в м. Буча»,

визнання недійним рішення Бучанської міської ради Київської області від 27 грудня 2012 року №1013/2-35-УІ «Про затвердження гр. ОСОБА_58 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по вулиці Івасюка, 9, в м. Буча»,

скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_118, індексний номер: 2068894 від 29 квітня 2013 року 17:01:29, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_119 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0607,

скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_118, індексний номер: 2068119 від 29 квітня 2013 року 16:49:11, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_119 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0608,

скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_118, індексний номер: 2067276 від 29 квітня 2013 року 16:36:18, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_119 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0609,

скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_118, індексний номер: 2071373 від 29 квітня 2013 року 17:43:37, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_119 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0610,

скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_118, індексний номер: 2071659 від 29 квітня 2013 року 17:49:51, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_119 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0611,

скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_118, індексний номер: 2068521 від 29 квітня 2013 року 16:55:19, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_119 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0612,

скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_118, індексний номер: 2067679 від 29 квітня 2013 року 16:42:32, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_119 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0613,

витребування із незаконного володіння ОСОБА_119 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку, площею 2,2000 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0607, вартістю 3 099 800 гривень,

витребування із незаконного володіння ОСОБА_119 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійнекористування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 1,9000 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0608, вартістю 2 677 100 гривень,

витребування із незаконного володіння ОСОБА_119 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 1,6000 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0609, вартістю 2 254 400 гривень;

витребування із незаконного володіння ОСОБА_119 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 1,4000 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0610, вартістю 1 972 600 гривень;

витребування із незаконного володіння ОСОБА_119 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 2,4304 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0611, вартістю 3 424433,60 гривень,

витребування із незаконного володіння ОСОБА_119 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 0,8999 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0612, вартістю 1 267959,10 гривень,

витребування із незаконного володіння ОСОБА_119 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 0,7862 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0613, вартістю 1 107755,80 гривень, відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання недійним рішення ради від 02 вересня 2008 року лише у 2015 році, тобто через 7 років після його винесення.

Згідно правової позиції Верховного суду України відображеної у постанові від 01 липня 2015 року по справі 6-178цс15, визначено, що перебіг строку позовної давності за позовами прокуратури, поданими в інтересах державних органів, органів місцевого самоврядування має рахуватись з часу коли відповідний орган довідався чи міг довідатись про порушення його прав чи особу, що їх порушила, а не з часу отримання таких даних прокуратурою.

У постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 року по справі 6-152цс14 говориться про те, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли державний орган, дізнався про порушення свого права, а не з моменту проведення прокуратурою перевірки.

Постановою Верховного суду України від 08 червня 2016 року по справі №6-3029цс15 встановлено, що оскільки саме держава зобовязана забезпечити належне правоверегулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Виходячи з викладеного, оскільки позивач звернувся з позовом для захисту порушеного права після спливу загальної позовної давності тривалістю у три роки та не просить визнати поважними причини пропущення позовної давності, суд відмовив у задоволенні позову з підстав спливу позовної давності.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права при його ухваленні.

Крім цього, зазначає, що судом не встановлено правовий статус спірної земельної ділянки, порядок управління нею та відчуження, оскаржувані рішення прийняті Бучанською міською радою з перевищенням повноважень, не дотримано вимог містобудівного законодавства та безпідставно застосовано строк позовної давності.

Просить рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 вересня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вирішити питання розподілу судових витрат.

Суд, закінчивши зясування обставин і перевірку їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, виконавчим комітетом Бучанської селищної ради Дослідній станції мясного тваринництва у 1993 році видано державний акт серії Б №087488 на право користування землею, площею 270 га, для ведення сільського господарства ( а.с. 31-33, 34, 35, 112-114, 115, 116 т. 1 ).

02 вересня 2008 року рішенням №941-38-У Бучанської міської ради без дотримання чинного законодавства та порядку затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками, площею 24 га, Навчально-дослідного господарства «Ворзель» НАУ, переведення їх до категорії земель житлової забудови, передачі їх до земель запасу Бучанської міської ради в межах міста ОСОБА_89 ( мікрорайон «Рокач» ), припинено право постійного користування вказаної установи зазначеними ділянками, прийнято їх до земель запасу та переведено до категорії земель житлової забудови ( а.с. 36, 93, 98-140 т. 1).

Рішенням Бучанської міської ради від 21 жовтня 2010 року №2053/28-73-У, таким же чином, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 113 громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у м. Буча по вулицях ОСОБА_120, Івасюка, Гайдамацькій, ОСОБА_121, Тушинській, Козацькій, пров. Івасюка, пров. Симоненка та, за рахунок указаних земель, надано та передано у власність громадян земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд за вказаними адресами ( а.с. 37, 38-42 т.1 ).

На його підставі відділом Держкомзему у м. Бучі Київської області в 2011 році видано громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на право власності на земельні ділянки ( а.с. 41-258 т. 2 ).

Окрім цього, рішеннями Бучанської міської ради від 27 грудня 2012 року №№1013/1-35-УI, 1013/2-35-УІ затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у м. Буча та передано у власність ОСОБА_83, ОСОБА_58 земельні ділянки, площею по 0,1 га, для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у м. Буча, по пров. Івасюка, 10, 9, відповідно ( а.с. 43, 44 т. 1 ).

Водночас, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_122, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 Миколаївна, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104 Дмитрівна, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, які отримали державні акти на право власності на земельні ділянки за оскаржуваними рішеннями Бучанської міської ради, відчужили свої земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_3, у зв'язку із чим, на державних актах проставлені відмітки про реєстрацію права власності на земельні ділянки на її ім'я ( а.с. 41-258, т. 2 ).

ОСОБА_3, пізніше, обєднала придбані земельні ділянки, в результаті чого було сформовано 7 нових земельних ділянок, загальною площею 11,2165 га.

За тим, ОСОБА_3 29 квітня 2013 року відчужила земельні ділянки за вказаними новоствореними земельними ділянками за договорами купівлі-продажу ОСОБА_119 ( а.с. 20-40 т. 2, а.с. 6-12 т. 3 ).

01 квітня 2015 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, заявленими до ОСОБА_119 ( а.с. 1-30 т. 1 ).

Під час розгляду справи - 01 вересня 2015 року ОСОБА_119 помер, унаслідок чого місцевий суд 22 жовтня 2015 року зупинив провадження у справі ( а.с. 41, 49-50 т. 3 ).

01 березня 2016 року суд першої інстанції відновив провадження у справі, а 29 березня 2016 року - ухвалив рішення ( а.с. 73, 220-228 т. 3 ).

До ухвалення рішення, Бучанська міська рада Київської області подала 08 липня 2016 року до суду письмову заяву про застосування строку позовної давності ( 125-128 т. 3).

При цьому, судом встановлено, що листом прокурора м. Ірпеня 05 листопада 2008 року за №38-9313 витребувано у Бучанського міського голови інформацію про те, у кого перебуває в користуванні земельна ділянка, загальною площею 24 га, в м. Буча у мікрорайоні «Рокач», яка рішенням двадцять четвертої сесії пятого скликання Бучанської міської Ради від 27 грудня 2007 року №588-24-У прийнята до земель запасу Бучанської міської ради та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо прийняття вказаної земельної ділянки із зазначенням того, чи надавалась вказана земельна ділянка в оренду, користування будь-яким фізичним або юридичних особам, якщо так, то зазначити кому саме ( прізвище, імя, по-батькові, назву юридичної особи, адресу ), яким рішенням, із наданням належним чином завірених копій рішень з додатками, яку запропоновано надати до 07 листопада 2008 року ( а.с. 92 т. 1 ).

07 листопада 2008 року виконавчий комітет Бучанської міської ради надав відповідь за №04-08/2864 про те, що Бучанською міською радою прийнято рішення №941-38-V від 02 вересня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Навчально-дослідного господарства «Ворзель» НАУ переведення їх до категорії земель житлової забудови та передачу їх до земель запасу Бучанської міської ради в межах м. Буча ( мікрорайон «Рокач» ).

Окрім цього, зазначено, що Бучанською міською радою не приймалось рішень щодо надання вищевказаних земельних ділянок в оренду чи в користування будь-яким фізичним або юридичним особам ( а.с . 91 т. 1 ).

Відомості про передачу земельної ділянки, площею 24 га, Бучанській міській раді достеменно були відомі і Національному аграрному університету Кабінету Міністрів України на той час, правонаступником якого є Національний університет біоресурсів і природокористування України, оскільки той надавав дозвіл на її вилучення, що стало підставою для ухвалення оспорюваного рішення ( а.с. 17 т. 2 ).

Враховуючи викладене, із врахуванням положень Європейського законодавства, судом першої інстанції достовідно встановлено, що про ухвалення Бучанською міською радою 02 вересня 2008 року рішення №941-38-У, 21 жовтня 2010 року - №2053/28-73-У, а 27 грудня 2012 року №1013/1-35-УI, 1013/2-35-УІ, як позивачу, так і особам, в інтересах яких на даний час заявлені позовні вимоги, - Кабінету Міністрів України, Київській обласній державній адміністрації, Національному університету біоресурсів і природокористування України стало відомо в день їх ухвалення.

Унаслідок цього, перебіг загального строку позовної давності для зазначених осіб почався із названих дат ухвалення рішень у відповідності до положень ст. 261 ЦК України.

Враховуючи час звернення до суду із позовом, строк позовної давності щодо вимог про визнання рішення №941-38-У від 02 вересня 2008 року та №2053/28-73-У від 21 жовтня 2010 року недісними сплив, що є підставою, в силу викладеного, для відмови у цій частині позову за цією обставиною.

При цьому, ні прокурор, ні особи, в інтересах яких заявлені вимоги, не просять поновити строк звернення до суду, не зазначають поважних причин його пропуску.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції ( п. 1 ст. 32 Конвенції ) наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Терміни позовної давності, що є звичайним явищем в національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконують кілька завдань, у тому числі забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» ( судове рішення від 20 вересня 2011 р. у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Російської Федерації», п.570, та судове рішення від 22 жовтня 1996 р. у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 51 ).

Пунктом 137 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» від 09 січня 2013 року, яке є обовязковим на території України, визначено, що строк давності забезпечує правову визначеність та захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які вкрай важко спростувати, та дозволяє запобігти несправедливості, що може виникнути внаслідок рішень щодо подій, що мали місце у далекому минулому, та на підставі доказів, що з часом стають неналежними та недостатніми.

Згідно правової позиції Верховного суду України від 01 липня 2015 року по справі 6-178цс15, визначено, що перебіг строку позовної давності за позовами прокуратури, поданими в інтересах державних органів, органів місцевого самоврядування має рахуватись з часу коли відповідний орган довідався чи міг довідатись про порушення його прав чи особу, що їх порушила, а не з часу отримання таких даних прокуратурою, а 29 жовтня 2014 року в справі 6-152цс14 - вказано про те, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли державний орган, дізнався про порушення свого права, а не з моменту проведення прокуратурою перевірки.

Постановою Верховного суду України від 08 червня 2016 року по справі №6-3029цс15 встановлено, що оскільки саме держава зобовязана забезпечити належне правоверегулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно п. 11 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, доведена прокурором частина вимог щодо визнання рішення №941-38-У від 02 вересня 2008 року та №2053/28-73-У від 21 жовтня 2010 року недійсними, як встановлено судом першої інстанції, не підлягає задоволенню за спливом строку позовної давності.

Оскільки рішення №941-38-У Бучанської міської ради від 02 вересня 2008 року, яким затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками, площею 24 га, Навчально-дослідного господарства «Ворзель» НАУ, переведення їх до категорії земель житлової забудови, передачі їх до земель запасу Бучанської міської ради в межах міста ОСОБА_89 ( мікрорайон «Рокач» ), припинено право постійного користування вказаної установи зазначеними ділянками, прийнято їх до земель запасу та переведено до категорії земель житлової забудови та №2053/28-73-У від 21 жовтня 2010 року не підлягають скасуванню, то і наступні рішення, видані на підставі попередніх, не можуть бути визнані недійсними, а земельні ділянки не підлягають витребуванню у відповідача як того просить прокурор.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини, визначив відповідно до них правовідносини і прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову на підставі ст.ст. 3, 9, 13, 14, 19, 41, 55, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 152, 153 ЗК України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», ст.ст. 3, 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України суд.

А тому, доводи першого заступника прокурора Київської області про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 13, 14, 19, 126, 129 Конституції України, ст.ст. 57-59, 64, 257, 261, 267, 268, 326, 330, 387, 388, 658 ЦК України, ст.ст. 39, 84, 92, 122, 142 ЗК України, ст. 63 Закону України "Про вищу освіту", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 21 Закону України "Про основи містобудування", ст.ст. 3, 12 Закону України "Про планування і забудову територій", ст.ст. 24, 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ч. 1 ст. 6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 11, 45, 57-59, 60, 64, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються зазначенимидоказами по справі, які суд відносить до числа достовірних, належних та допустимих згідно положень ст.ст. 58, 59, 212 ЦПК України.

Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про те, що не встановлено правовий статус спірної земельної ділянки, порядок управління нею та відчуження, оскаржувані рішення прийняті Бучанською міською радою з перевищенням повноважень, не дотримано вимог містобудівного законодавства та безпідставно застосовано строк позовної давності, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновок суду першої інстанції про необгрунтованість заявлених позовних вимог з причини спливу строку позовної давності та необгрунтованості, в силу викладеного, заявлених позовних вимог.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.

Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень Бучанської міської ради від 27 грудня 2012 року №№1013/1-35-УI, 1013/2-35-УІ, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у м. Буча та передано у власність ОСОБА_83, ОСОБА_58 спірних земельних ділянок, витребування їх із чужого незаконного володіння, прокурор та особи, в інтересах яких заявлені вимоги, не надали суду будь-яких доказів щодо знаходження зазначеного майна на праві власності у названих осіб, відчуження ними земельних ділянок відповідачу.

До участі у справі за позовом залучені позивачем треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_122, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 ОСОБА_123, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_100 ОСОБА_124, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117.

Однак, заявлені позивачем вимоги, на переконання апеляційного суду, стосуються прав та інтересів зазначених осіб, які у порушення ст.ст. 33, 119 ЦПК України, не були залучені у якості відповідачів.

Не був залучений у справі за вимогами про скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень у тій же якості приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області - ОСОБА_118, прав та інтересів якого вони стосуються.

При цьому, суд апеляційної інстанції, у силу положень процесуального законодавства позбавлений можливості це здійснити і зобов'язаний провести захист прав та інтересів названих осіб у законний спосіб - шляхом відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Це не позбавляє можливості позивача звернутись до суду із відповідними позовними вимогами, які будуть грунтуватись на положеннях чинного законодавства, зокрема, процесуального.

А тому, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення у зазначеній частині суд апеляційної інстанції не вбачає у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України, згідно положень якої не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено при вирішенні зазначеної частини спору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилити. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: С.О.Журба

ОСОБА_125