Рішення № 64795364, 08.02.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6334/16-ц

Провадження № 2/346/276/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд ОСОБА_1 - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Томин О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Спаської сільської ради Коломийського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що житловий будинок з нижчевказаними господарськими будівлями і спорудами, що в с.Спас, по вул.Мокра, 55, Коломийського району, належали на праві власності батьку позивача ОСОБА_3. 20.05.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір довічного утримання та накладено заборону на відчуження вищевказаного житлового будинку. 14.01.2012 року ОСОБА_1 померла, а тому 27.01.2012 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_4 знято заборону на відчуження цього будинку. Однак, батько позивача не зареєстрував за собою право власності на вказаний будинок. Крім того, батьком побудовано гараж на земельній ділянці, яка надана в користування для обслуговування будинку з господарськими будівлями і спорудами, який у виписці з інвентаризаційних матеріалів не зазначено. Гараж є приналежністю до будинку, за результатами проведення технічної інвентаризації він відповідає будівельним нормам. 08.12.2015 року ОСОБА_3 помер. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Крім неї, спадкоємцем є також її мати ОСОБА_5, однак, вона відмовилася від своїх спадкових прав на користь позивача. Остання після смерті свого батька прийняла спадщину відповідно до вимог ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, та як спадкоємець звернулася з відповідною заявою до державного нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, отримала відмову у видачі вказаного свідоцтва у звязку з тим, що право власності на нерухоме майно не зареєстровано за спадкодавцем та ним здійснено добудову до будинку без дозволу на виконання будівельних робіт. Тому позивач просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на вказаний житловий будинок, господарські будівлі і споруди.

Позивач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, 08.02.2017 року вона звернулася до суду з письмовою заявою, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати в її відсутності (а.с. 75 ).

Представник відповідача - Спаської сільської ради Коломийського району в судове засідання не зявився. Секретар вказаної ради 03.01.2017 року звернулася до суду з письмовим клопотанням, в якому вказує, що позовні вимоги відповідач визнає та просить справу розглядати без участі представника цієї ради (а.с. 54).

В звязку з неявкою в судове засідання 08.02.2017 року вищевказаних учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно з даними свідоцтв про смерть серії І-НМ №143810 та серії І-НМ №220065, виданих відповідно 16.01.2012 року та 09.12.2015 року, ОСОБА_1 померла 14.01.2012 року, а батько позивача ОСОБА_3 08.12.2015 року в м.Коломия Івано-Франківської області (а.с. 5, 6).

Відповідно до свідоцтв про народження позивача і її одруження вона є дочкою померлого ОСОБА_3 та змінила своє прізвище з Іванюк на Панасюк, уклавши 25.09.2004 року шлюб з ОСОБА_6 (а.с.7, 8).

Відповідно до договору довічного утримання, посвідченого 20.05.2009 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1269, ОСОБА_1 (відчужувач) передала у власність ОСОБА_3 (набувача) належний їй житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в с. Спас, по вул. Мокра, 55, Коломийського району, взамін чого ОСОБА_3 зобов'язався надавати відчужувачу довічне матеріальне забезпечення у вигляді харчування, одягу, догляду, необхідної допомоги. Інформація щодо вказаного договору внесена до Державного реєстру правочинів, що стверджується витягом з цього реєстру №7297241 від 20.05.2009 року (а.с. 10, 11).

Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна №23518975 від 20.05.2009 року стверджується, що до цього Реєстру вищезазначеним нотаріусом внесено реєстраційний запис про накладення заборони на нерухоме майно, а підставою обтяження вказано вищевказаний договір довічного утримання, реєстраційний номер: 8730667 (а.с. 12).

Згідно з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна (реєстрація вилучення запису) №34718954 від 27.01.2012 року із вказаного реєстру вилучено запис №8730667, підставою вилучення є заява ОСОБА_3 №9/02-32 від 27.01.2012 року та свідцтво про смерть серії І-НМ №143810 від 16.01.2012 року (а.с.13).

27.01.2012 року вказаним нотаріусом у зв'язку з припиненням вказаного договору довічного утримання знято заборону відчуження спірних житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами (а.с.14).

Відповідно до довідок №№1733, 1734, виданих 22.11.2016 року Спаською сільською радою, батьку позивача належав житловий будинок в с. Спас, по вул. Мокра, 55, Коломийського району, в якому він проживав з вересня 1998 року по день смерті (08.12.2015 року). На час смерті ОСОБА_3 в зазначеному будинку ніхто не був зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_3 у виконкомі вказаної сільської ради не посвідчувався (а.с.15, 16).

Судом також встановлено, що відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП Коломийське МБТІ, виданої 19.07.2016 року за №56406, згідно з архівними даними станом на 31.12.2012 року, право власності на житловий будинок №55 в с. Спас, по вул.Мокра, Коломийського району Івано-Франківської області зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно з даними технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданого ОКП «Коломийське МБТІ» 21.07.2016 року, спірне нерухоме майно складається з житлового будинку загальною площею 49,7 кв.м. житловою площею 22,5 кв.м., та господарських будівель і споруд: стайні - літера Б, стодоли - літера В, гаражу - літера Д, вбиральні - літера Ж, погребу - літера З, вимощення - «І», воріт, огорожі - «№1-3», криниці «№4». Рік побудови будинку - 1980 ( а.с. 18-21).

31.05.2016 року позивач звернулася до Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 про відмову від спадщини (а.с. 63, 64).

Судом встановлено, що згідно з даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №44018308, виданої вказаним нотаріусом 31.05.2016 року, після смерті ОСОБА_3, який помер 08.12.2015 року, інформація про відкриття спадкової справи у спадковому реєстрі відсутня (а.с.65).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної державним нотаріусом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори 15.11.2016 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в звязку з тим, що право власності на спірне нерухоме майно не зареєстровано за спадкодавцем, а також ним здійснено добудову до будинку без дозволу на виконання будівельних робіт (а.с.173).

Відповідно до положень ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і повязана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивач як єдиний спадкоємець за законом після смерті свого батька, не взмозі оформити свої права на вказане спадкове майно.

Крім того, відповідно до положень ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Тому суд приходить до висновку про наявність передбаченої законом підстави, а саме відсутності реєстрації права власності спадкодавця на спірне майно, для визнання за позивачем права власності на це майно.

На підставі наведеного, ст.ст.186, 346, 392, 1268 ЦК України, та, керуючись ст.ст.213-215, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою та жителькою м. Коломия, вул. Богуна, 32/39, Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, право власності на житловий будинок загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 22,5 кв.м., та господарські будівлі і споруди: стайню - літера Б, стодолу - літера В, гараж - літера Д, вбиральню - літера Ж, погріб - літера З, вимощення - «І», ворота, огорожу - «№1-3», криницю «№4», що знаходяться за адресою: с.Спас, вул. Мокра, 55, Коломийського району Івано-Франківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2017 року.

Суддя Калинюк О. П.