Ухвала суду № 64795107, 16.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1193/17 Справа № 201/16809/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Дніпро

колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Каратаєвої Л.О.,

суддів: Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

при секретарі: Григорєвій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального закладу Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради, третя особа комунальний заклад Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11, про визнання рішення незаконним та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2016 року закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до КЗ Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради, третя особа КЗ Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11, про визнання рішення незаконним та зобовязання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаної ухвали та передачу справи на новий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Закриваючи провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач звернувся до суду з приводу оскарження рішення щодо установлення інвалідності.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З урахуванням наведеного, при визначенні підвідомчості справи потрібно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ, справи про оскарження рішень медико-соціальної експертної комісії, повідомлень медичних установ і актів розслідування нещасних випадків й хронічних професійних захворювань підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоровя фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (ст.. 275 ЦК), або виникають із трудових правовідносин, а вказана комісія, хоча згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, перебуває у віданні Міністерства охорони здоровя України, проте відповідно до встановленого переліку прав і обовязків (п. 11-14 Положення) не здійснює владних управлінських функцій, а спір не стосується господарської діяльності юридичних осіб.

Суд першої інстанції вищезазначеного не врахував, помилково прийшов до висновку про наявність між сторонами спору, який повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства, оскільки виниклий між сторонами спір не є публічно правовим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для закриття провадження по справі за п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України відсутні, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справу для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, 307, 311, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Головуючий

Судді: