Ухвала суду № 64794409, 14.02.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/14552/16-ц

Провадження № 22-ц/792/224/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Гринчука Р.С.,

суддів: Костенка А.М., Грох Л.М.,

секретар - Гриньова А.М.,

з участю апелянта та його представника адвоката ОСОБА_1,

відповідача,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 грудня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення спільної часткової власності та стягнення грошової компенсації за будівельні матеріали,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом зазначила, що з 29.08.1995 року по 12.05.2011 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. В 1995 році ОСОБА_3 вступив до членів садово-городницького товариства «Турбота» і йому було виділено земельну ділянку площею 0,065 га, розташовану по провулку Коротченка, 1/5, на якій було розпочато будівництво житлового будинку. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 18.02.2014 року за нею було визнано право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних під час будівництва житлового будинку за вищевказаною адресою загальною вартістю 281338 грн.

10.05.2011 року на вказану земельну ділянку та незавершений будівництвом житловий будинок, які розташовані у м. Хмельницькому, мікрорайон Лезнево, провулок Коротченка,1/5, садівниче товариство «Турбота», було накладено арешт на підставі ухвали суду. Однак 10.03.2010 року ОСОБА_3 подарував земельну ділянку своїй матері, ОСОБА_4, яка, свою чергу, подарувала вказану землю та садовий будинок ОСОБА_5

Оскільки вона на підставі рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 18.02.2014 року є власником ? частини будівельних матеріалів, які були використані для будівництва спірного будинку, тому просила суд на підставі ст. 365 ЦК України припинити спільну часткову власність її та відповідача на будівельні матеріали, використані під час будівництва житлового будинку №1/5 по провулку Коротченка у м. Хмельницькому, стягнувши з ОСОБА_3 на її користь 329 894,50 грн. вартості ? частини будівельних матеріалів та виконаних будівельних робіт під час будівництва житлового будинку №1/5 по провулку Коротченка в м. Хмельницькому.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02 грудня 2016 року в задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На думку апелянта судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 364, 365 ЦК України, та не враховано, що вона позбавлена можливості оскаржувати в судововум порядку договір дарування земельної ділянки та будинку, оскільки не є стороною цього правочину, а спірна земельна ділянка до її дарування належала відповідачу на праві приватної власності.

В суді апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечив, підтримав висновки суду першої інстанції.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, повно та всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав належну оцінку доказам, в результаті чого прийшов до правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Судом встановлено, що з 29.08.1995 року по 12.05.2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. В 1995 році ОСОБА_3 отримав членство в садово-городницькому товаристві «Турбота» і йому було виділено земельну ділянку площею 0,065 га, розташовану по провулку Коротченка, 1/5, в м. Хмельницькому, на якій було розпочато будівництво житлового будинку.

10.03.2010 року ОСОБА_3 подарував земельну ділянку своїй матері, ОСОБА_4, яка, в свою чергу, подарувала вказану землю та садовий будинок ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідчених договорів дарування від 15.08.2014 року.

10.05.2011 року на вказану земельну ділянку та незавершений будівництвом житловий будинок, які розташовані у м. Хмельницькому, мікрорайон Лезнево, провулок Коротченка,1/5, садівниче товариство «Турбота», було накладено арешт на підставі ухвали суду.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 18.02.2014 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних під час будівництва садового житлового будинку за вищевказаною адресою, загальною вартістю 281338 грн.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи, проведеної в рамках цивільної справи №686/766/15-ц, вартість будівельних матеріалів, використаних на будівництво житлового будинку №1/5 по провулку Коротченка в м. Хмельницькому складає 547141 грн., а вартість виконаних будівельних робіт по будівництву спірного житлового будинку оцінена в 112648 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог в звязку з тим, що з урахуванням встановлених судом обставин справи в даному випадку до спірних правовідносин не можуть бути застосовані вимоги ст.ст. 364, 365 ЦК України.

Такий висновок суду є правильним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Статтею 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Оскільки на час розгляду справи в суді спірне нерухоме майно набуло статусу нерухомого майна, а саме, садовий будинок, загальною площею 175,7 кв.м., який на праві приватної власності належить третій особі, ОСОБА_5, тому правових підстав для застосування до спірних правовідносин вимог ст.ст. 364, 365 ЦК України в даному випадку не вбачається.

В апеляційній скарзі міститься посилання апелянта на невірне застосування судом ст. 365 ЦК України, яка, на його думку, не регулює спірних правовідносин, оскільки регулюються нормами ст. 364 ЦК України.

Відповідально до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 просила суд на підставі ст. 365 ЦК України припинити спільну часткову власність її та ОСОБА_3 на будівельні матеріали, використані під час будівництва житлового будинку №1/5 по провулку Коротченка у м. Хмельницькому та стягнути з відповідача ? частину ринкової вартості будівельних матеріалів.

Таким чином позивач в позовній заяві навів обставини для задоволення своїх вимог саме на підставі ст. 365 ЦК України, зокрема, шляхом припинення права на частку у спільному майні. Тому посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на помилковість висновків суду в цій частині є необґрунтованим.

Слід також зауважити, що відповідно до вимог ст. 364 ЦК України, можливість отримання грошової компенсації співвласникові може мати місце лише у тому випадку, коли не є можливим виділ у натурі частки із спільного майна.

В конкретному ж випадку не існує такого окремого обєкта цивільних прав, як спільна часткова власність, оскільки будівельні матеріали, які були обєктом спільної часткової власності, трансформувались в обєкт нерухомості, житловий будинок, який належить на праві приватної власності одній особі, тому підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 364 ЦК України також не вбачається.

При цьому ОСОБА_2 не оспорювала правомірності оформлення ОСОБА_4 права приватної власності на весь житловий будинок №1/5 по провулку Коротченка в м. Хмельницькому та послідуюче його дарування ОСОБА_5 з урахуванням того факту, що вона є власником 1/2 частини будівельних матеріалів, використаних під час будівництва спірного садового житлового будинку.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6 Доповідач Гринчук Р.С.

Категорія № 59