Ухвала суду № 64792458, 13.02.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20101/16-ц

провадження № 2/753/517/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. Дарницький районний суд м.Києва в особі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А. в судовому засіданні по розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до Філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" ЄДРПОУ 40123444 щодо поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення заробітної плати,

Встановив:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом до вказаної філії, зазначивши посилання на загальні норми ЦПК України.

Відповідно до положень ст.30 ЦПК України: сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач; позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частиною 3 ст.95 ЦК України визначено, що філії не є юридичними особами.

Крім того, згідно з наявними результатами запитів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Міністерства Юстиції України - за кожним з таких запитів надана відповідь щодо відсутності інформації у реєстрі, а саме: щодо ЄДРПОУ 40123444; Філії "Українська залізнична швидкісна компанія"; Філії "Українська залізнична швидкісна компанія" ПАТ "Українська залізниця".

При цьому, відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України в ухвалі від 21 вересня 2011 року (справа №6-20106св09) зокрема містяться висновки щодо наслідків встановлення обставин, які свідчать про те, що провадження у справі відкрито за вимогою, яка не підлягає правовому захисту в іншому провадженні, ніж провадження, в якому повинно було розглядатися таке питання (п. 6 ч. 1 ст. 214, п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України), та зазначено, що вказане є фактом, який підтверджує неправомірність виникнення цивільного процесу в цьому випадку (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

Відповідно до п.1) ч.1 ст.205 ЦПК України - суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного,

керуючись ст.205 ЦПК України,

Ухвалив:

Закрити провадження у справі №753/20101/16-ц за позовом ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів.

Суддя: