АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/345/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 53 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу державного підприємства науково виробничого комплексу «Фотоприлад» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства науково виробничого комплексу «Фотоприлад» про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу , -
в с т а н о в и л а :
У липні 2016 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ДП НВК «Фотоприлад» про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 14.01.2013 року між ОСОБА_6 та ДП НВК «Фотоприлад» був укладений трудовий договір, згідно з яким наказом № 04к від 15.01.2013 року вона була призначена на посаду інженера 1 -ї категорії.
17.04.2013 року вона була призначена в.о. начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП НВК «Фотоприлад», згідно наказу № 683к від 22.04.2013 року, а з 01.07.2013 року призначена на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП НВК «Фотоприлад», згідно наказу № 722к від 02.07.2013 року.
19.04.2016 року наказом № 106 від 19.04.2016 року, за порушення вимог нормативно- правових актів у сфері охорони державної таємниці в частині не повідомлення генерального директора та РСО ДП НВК «Фотоприлад» про виїзд до іноземної держави, вона була притягнена до дисциплінарної відповідальності і їй була оголошена догана.
21.04.2016 року наказом № 108 від 21.04.2016 року, за самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства та відсутність контролю за станом запасів матеріальних цінностей, вона була притягнена до дисциплінарної відповідальності і їй була оголошена догана.
Наказом від 23.05.2016 року № 37к її було звільнено з займаної посади згідно п.3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин покладених на неї трудових обов»язків та порушення «Правил внутрішнього трудового розпорядку». Наказ про звільнення нею був отриманий 07.06.2016 року.
Позивачка вказане звільнення вважає незаконним, оскільки на її думку воно проведено з порушенням трудового законодавства.
Вказує, що наказ №106 від 19.04.2016 року є незаконним, оскільки в період з 20.12.2015 року по 30.12.2015 року, вона перебувала у відпустці і скористалась можливістю придбання «гарячого туру» і по туристичній путівці їздила до Єгипту, але на час виїзду за кордон дія наказу про її доступ до режиму охорони державної таємниці вже втратив чинність, так як їй не нараховувалась доплата 10% за допуск до документів с грифом «таємно».
Через 4 місяці після перебування у відпустці за межами України, на вимогу адміністрації 20.04.2016 року вона надала пояснення з приводу перебування у відпустці і була ознайомлена вже з виданим наказом №106 від 19.04.2016 року про оголошення їй догани, тобто наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності був виданий за день до отримання пояснення стосовно обставин перебування у відпустці і тому вказаний наказ підлягає скасуванню, як виданий з порушенням вимог ч. 1 ст. 149 КЗпП України без витребування письмових пояснень та без урахування її пояснень. Крім того вказаний наказ був виданий з порушенням місячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності передбаченого ч. 1 ст. 148 КЗпП України, хоча адміністрації підприємства було відомо про факт її перебування під час відпустки за кордоном України.
Наказом №108 від 21.04.2016 року ОСОБА_6 була вдруге притягнута до дисциплінарної відповідальності і їй була оголошена догана за самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства та відсутність контролю за станом запасів матеріальних цінностей, а саме, за те, що під час проведення інвентаризацій товаро- матеріальних цінностей на складах № 302, 312 відділу матеріально технічного постачання ДП НВК «Фотоприлад», які проводились 01.10.2013 року, 01.10.2014 року, 15.07.2015 року, 01.10.2015 року, 01.01.2016 року, 01.02.2016 року були встановлені нестачі та надлишки, які відбулись в наслідок порушення порядку оформлення документів на рух матеріальних цінностей на складах 302, 312.
Вказує, що в даному наказі не вказано за які конкретно дії, що є на думку адміністрації порушенням трудової дисципліни і за які вона притягнута до дисциплінарної відповідальності та який саме дисциплінарний проступок вчинила. Також, наказ №108 від 21.04.2016 року виданий з порушенням ст. 148 КЗпП України, так як строк притягнення по якому встановлений трудовим законодавством в один місяць.
Крім того позивачка зазначила, що вона не є матеріально відповідальною особою за матеріальні цінності, що зберігаються на складах 302, 312. За облік, нестачу, надлишки матеріальних цінностей та складання звітності несе відповідальність завідуюча складом і три комірника, в діях яких у звязку з нестачею та надлишками адміністрація ДП НВК «Фотоприлад» не вбачає ніяких дисциплінарних порушень, тому вважає що не може нести дисциплінарну відповідальність за дії підлеглих їй осіб, так як це не передбачено її посадовою інструкцією.
Наказом № 37к від 23 травня 2016 року позивачка була звільнена за п.З ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обовязків покладених трудовим договором. Підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є дисциплінарні стягнення: догана згідно з наказом №106 від 19.04.2016 року, догана згідно з наказом №108 від 21.04.2016 року та інші порушення трудової дисципліни, а саме запізнення на роботу за період з 01.03.2016р року по 15.04.2016 року та за порушення «Порядку моніторингу платежів в ДК «Укроборонпром», а саме подача до оплати рахунку-фактури № BA-0000021 від 25.04.2016 року щодо придбання монітору марки PHILIPS.
Однак з вищевказаним наказом не погоджується, вказує, що згідно з посадовою інструкцією та розпорядженнями адміністрації на неї був покладений обовязок отримання, відправлення, оформлення грузовантажних перевезень матеріальних цінностей від постачальників або ДП НВК «Фотоприлад» і всі вказані у наказі випадки запізнення безпосередньо повязані з виконанням своїх трудових обовязків, про що вона повідомляла адміністрацію у своєму поясненні.
Вважає, що факт нібито візування та подачі до оплати рахунку-фактури № ВА- 0000021 від 25.04.2016 року за оплату монітора PHILIPS 223V5LSB 21,5 в сумі 3561 грн., не відповідає фактичним обставинам справи, так як вона не має повноважень щодо візування будь яких платіжних документів, а надана нею пропозиція по придбанню вказаного монітору є наслідком аналізу наявних на ринку товарів, що відповідають заявленим необхідним параметрам для забезпечення роботи. Вважає, що при виконанні роботи по моніторингу з її боку відсутні будь які порушення трудової дисципліни та трудових обовязків і тому наказ про накладання на неї дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, так як згідно зі ст. 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.
Також вважає, що наказ № 37 -к від 23.05.2016 року про її звільнення був виданий в порушення ст. 43 КЗпП України, так як профспілкова організація заводу ДП НВК «Фотоприлад», не дала згоду на її звільнення за п. З ст.40 КЗпП України. Засідання профспілкової організації відбулось 23 травня 2016 року о 16 год., на засіданні були присутні 11 членів профкому, з яких 7 проголосували проти звільнення, 4 - утримались, але того самого дня без отримання рішення профспілкової організації у встановлений законом три денний строк, директором підприємства був виданий наказ про її звільнення без урахування рішення профспілкової організації.
Просила суд визнати незаконним та скасувати накази про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани № 106 від 19.04.2016 року та №108 від 21.04.2016 року, визнати незаконним та скасувати наказ № 37к від 23.05.2016 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, поновити ОСОБА_6 на роботі на посаді начальника відділу матеріально - технічного постачання ДП НВК «Фотоприлад», стягнути з ДП НВК «Фотоприлад» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2016року по дату ухвалення рішення по справі, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. та судові витрати.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Ухвалено визнати незаконним та скасувати наказ №106 від 19.04.2016 року, наказ № 108 від 21.04.2016 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_6 у вигляді догани.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 37к від 23.05.2016 року про звільнення ОСОБА_6 по ст. 40 п.3 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_6 на посаді начальника відділу матеріально технічного постачання ДП НВК «Фотоприлад» з 23 травня 2016 року.
Стягнути з ДП НВК «Фотоприлад» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 23.05.2016 року по 09.12.2016року у розмірі 36104,60 грн.
Стягнути з ДП НВК «Фотоприлад» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Стягнути з ДП НВК «Фотоприлад» на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 1102,40 грн.
Стягнути з ДП НВК «Фотоприлад» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_6 та стягнення на її користь середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 5286,79 грн. допустити до негайного виконання.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ДП НВК «Фотоприлад» подало апеляційну скаргу в якій просить його скасувати і ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Заслухавши осіб, які з»явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Судом встановлено, що наказом № 04к від 15.01.2013 року ОСОБА_6 була прийнята на роботу в ДП НВК «Фотоприлад» та призначена на посаду інженера 1-ї категорії, про що в трудовій книжці зроблено запис. (а.с.97).
17.04.2013 року ОСОБА_6 була призначена в.о. начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП НВК «Фотоприлад», згідно наказу №683к від 22.04.2013 року.
01.07.2013 року призначена на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП НВК «Фотоприлад», згідно з наказом № 722к від 02.07.2013 року.
09.09.2014 року позивака ОСОБА_6 ознайомлена з посадовою інструкцією начальника відділу матеріально- технічного постачання (а.с.59-61).
15.07.2015 року ДП НВК «Фотоприлад» виданий наказ № 236 про проведення позапланової інвентаризації складу № 302, 312 ( а.с. 64).
11.09.2015 року ДП НВК «Фотоприлад» виданий наказ № 312 про проведення інвентаризації товарно матеріальних цінностей, готової продукції, основних засобів, малоцінний необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, грошових коштів і розрахунків (а.с. 65).
20.11.2015 року ОСОБА_6 була ознайомлена з посадовою інструкцією начальника відділу матеріально- технічного постачання (а.с.127-129).
07.12.2015 року ДП НВК «Фотоприлад» виданий наказ № 418/1 про перенесення термінів проведення інвентаризації на складі № 302 (а.с.66)
01.07.2015 року ОСОБА_6 підписано зобов»язання у зв»язку з допуском до державної таємниці (а.с. 52).
18.04.2016 року заступником начальника Управління СБУ України повідомлено ДП НВК «Фотопилад» про перетинання кордону 20.12.2015 року ОСОБА_6 (авіарейсом Київ ОСОБА_7 Шейх) (а.с.55)
18.04.2016 року начальником РСО ОСОБА_8 складена службова записка про неповідомлення ОСОБА_6 керівництва про виїзд за межі України (а.с. 53), яку позивачка отримала 18.04.2016 року.
19.04.2016 року ОСОБА_6 написана службова записка № 17-10/102 про її неможливість повідомлення РСО про виїзд за кордон у звязку з вихідним днем (а.с.54).
Наказом ДП НВК «Фотоприлад» №106 від 19.04.2016 року, за порушення вимог нормативно - правових актів у сфері охорони державної таємниці в частині не повідомлення генерального директора та РСО ДП НВК «Фотоприлад» про виїзд до іноземної держави, позивачка була притягнена до дисциплінарної відповідальності і їй була оголошена догана (а.с. 10).
20.04.2016 року ОСОБА_6 написала пояснювальну записку за № 01-15/14 щодо виїзду за кордон (а.с.13).
Згідно протоколу № 4 засідання комісії по розгляду результатів інвентаризації матеріальних цінностей станом на 01.03.2016 року відповідно до наказу генерального директора від 07.12.2015 року № 418/1 виявлено нестачу та лишки по результатам інвентаризації матеріальних цінностей складу № 302 (а.с. 18).
20.04.2016 року та 21.04.2016р. заст. головного бухгалтера ОСОБА_9 були складені докладні записки по результатам інвентаризації складів № 302, 312 (а.с. 16-17).
21.04.2016 року позивачкою ОСОБА_6 написана пояснювальна записка з приводу проведення інвентаризації по складах № 302, 312 (а.с.58, 114)
21.04.2016р. наказом №108 від 21.04.2016 року, за самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства та відсутність контролю за станом запасів матеріальних цінностей, позивачка притягнена до дисциплінарної відповідальності і їй була оголошена догана (а.с.14).
25.04.2016р. була складена службова записка заступником генерального директора з безпеки ОСОБА_10 про порушення ОСОБА_6 правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме запізнення в період з 01.03.2016 року по 15.04.2016 року (а.с.84).
10.05.2016 року заступником генерального директора з безпеки ОСОБА_10 внесено службову записку щодо вивчення питання придбання монітору ОСОБА_6 (а.с.100).
23.05.2016 року відбулося засідання профкому ДП НВК «Фотоприлад» яким було надано згоду на звільнення позивачки ОСОБА_6 (а.с.106-108).
Наказом ДП НВК «Фотоприлад» від 23.05.2016 року № 37к ОСОБА_6 було звільнено з займаної посади згідно п.3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин покладених на неї трудових обов»язків та порушення «Правил внутрішнього трудового розпорядку», трудовий договір із ОСОБА_6 розірвано.
23.05.2016 року складено акт про відмову позивачкою ОСОБА_6 від підпису про ознайомлення з наказом про звільнення та в отриманні трудової книжки (а.с.132).
Згідно відмітки, наказ про звільнення був отриманий ОСОБА_6 07.06.2016 року (а.с.21).
Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.
Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.
Під систематичністю розуміється застосування дисциплінарних заходів за 2 і більше випадки невиконання службових обов'язків.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, або звільнення.
Згідно із ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
У ст. 147-1 КЗпП України зазначено, що органом правомочним застосовувати дисциплінарні стягнення, є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.
Норма ст. 148 КЗпП передбачає обчислення місячного строку для застосування стягнення з дня виявлення не факту (дії, бездіяльності), а саме проступку. Виявлення проступку означає не тільки виявлення факту (дії), але і встановлення працівника, який порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками, вини працівника.
Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно ст.147 КЗпП України належать: догана та звільнення. Звільнення працівника за п. 3 ч.1 ст.40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.
Згідно роз'яснень (п.22), викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» із подальшими змінами у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
У 2016 році ОСОБА_6 двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме наказом ДП НВК «Фотоприлад» від 19.04.2016 року № 106 позивачу оголошено догану за порушення вимог нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці, а наказом від 21.04.2016 року № 108 оголошено догану за самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства та відсутність контролю за станом запасів матеріальних цінностей.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наказ ДП НВО «Фотоприлад» № 106 від 19.04.2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_6 у вигляді догани винесене з порушенням чинного законодавства, оскільки вказане порушення, а саме перетинання ОСОБА_6 державного кордону і виїзд за межі України відбувся 20.12.2015 року, пояснення ОСОБА_6 з даного приводу на вимогу адміністрації надала 20.04.2016 року і була ознайомлена вже з виданим наказом №106 від 19.04.2016 року про оголошення їй догани, тобто наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був виданий за день до отримання від неї пояснення стосовно обставин перебування у відпустці, а тому є таким, що виданий з порушенням вимог ч. 1 ст. 149 КЗпП України без урахування її пояснень.
Ухвалюючи рішення в частині скасування наказу від 21.04.2016 року № 108 суд першої інстанції вірно взяв до уваги ч.2 ст.149 КЗпП з якої вбачається, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Тим самим прийшов до обґрунтованого висновку, що в даному випадку роботодавець порушив вищевказану норму закону, видавши наказ № 108 від 21.04.2016 року за порушення в різні періоди, а саме 01.10.2013 року, 01.10.2014 року, 15.07.2015 року, 01.10.2015 року, 01.01.2016.року, 01.02.2016 року якими були встановлені нестачі та надлишки, які відбулись в наслідок порушення порядку оформлення документів на рух матеріальних цінностей на складах № 302, 312.. Також, в оскарженому наказі не зазначено, за які конкретно дії ОСОБА_6 притягнута до дисциплінарної відповідальності та який саме дисциплінарний проступок вона вчинила. Крім того ОСОБА_6 не є матеріально відповідальною особою за матеріальні цінності, що зберігаються на складах 302, 312, оскільки за облік, нестачу, надлишки матеріальних цінностей та складання звітності несе відповідальність завідуюча складом і три комірника.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду стосовно того, що однією з підстав для прийняття наказу № 37 -к від 23.05.2016 року про звільнення ОСОБА_6 є посилання на порушення «Порядку моніторингу платежів в ДК «Укроборонпром», а саме візуванням та подачу до оплати позивачкою рахунку-фактури № ВА- 0000021 від 25.04.2016 року на оплату «ЖК монітор PHILIPS 223V5LSB 21,5 на суму 3561.00 грн., однак дана обставина не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_6 не має повноважень, щодо візування будь яких платіжних документів, а надана нею пропозиція по придбанню вказаного монітору є наслідком аналізу наявних на ринку товарів, у звязку з чим
наказ про накладання на неї дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, так як згідно зі ст. 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.
Також в наказі № 37 к від 23.05.2016 року про звільнення позивачки, зазначено порушення ОСОБА_6 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП НВК «Фотоприлад», а саме запізнення на роботу, однак дані посилання не відповідають вимогам КЗпП України, оскільки кожний факт запізнення мало б бути розглянуте підприємством з урахуванням пояснень ОСОБА_6, як того вимагає ст. 149 КЗпП України, а не за порушення трудового розпорядку як вказано в наказі період з 01.03.2016 року по 15.04.2016 року, що суперечить вимогам трудового законодавства, щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень. .
Колегія суддів не може прийняти до уваги позицію ДП НВК «Фотоприлад» про те, що при накладенні дисциплінарного стягнення наказом № 106 від 19.04.2016 року адміністрацією було дотримано вимог ст. 149 КЗпП України, а саме те, що пояснення з приводу вчиненого порушення від ОСОБА_6 було отримано до накладення стягнення, а саме 19.04.2016 року у вигляді службової записки /а.с.54/, оскільки 19.04.2016 року останньою була подана саме службова записка на ім.»я заступника генерального директора з безпеки. Пояснювальна записка з приводу вчинення дисциплінарного проступку в розумінні ч. 1 ст. 149 КЗпП України ОСОБА_6 була подана на ім.»я генерального директора саме 20.04.2016 року /а.с 13/.
Також колегія суддів не може прийняти до уваги твердження представників апелянта про те, що дисциплінарне стягнення наказом № 108 від 21.04.2016 року було застосовано у відповідності до вимог ст.ст. 147, 148 та 149 КЗпП України, оскільки даним наказом позивачка була притягнута до відповідальності за вчинення декількох порушень у різні періоди, що суперечить положенням ст. 149 КЗпП України, а також в тексті наказу не вказано за які конкретно дії ОСОБА_6 притягнута до дисциплінарної відповідальності та який саме дисциплінарний проступок вона вчинила. Крім того, колегія суддів вважає безпідставним твердження представників апелянта про те, що правопорушення у вигляді самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства вчинене ОСОБА_6 є триваючим, а тому накладення дисциплінарного стягнення було проведено у строки передбачені ст. 148 КЗпП України, оскільки таке твердження є надуманим і не ґрунтується на законі.
Колегія суддів оцінює критично позицію апелянта викладену в апеляційній скарзі /а.с. 204/ про те, що при зверненні в суд з позовом про поновлення на роботі ОСОБА_6 був порушений встановлений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду, що на їх думку є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки в ході розгляду справи судом першої інстанції ДП НВК «Фотоприлад» дане питання перед судом не ставив.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вмотивованого та обґрунтованого висновку, що накази №106 від 19.04.2016 року, № 108 від 21.04.2016 року, № 37к від 23.05.2016 року винесені з порушенням норм трудового законодавства, в діях ОСОБА_6 відсутнє систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що виключає можливість звільнення її з посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Встановлюючи розмір компенсації спричиненої позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції врахував вимоги розумності і справедливості визначивши її в розмірі 5000 грн.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, були предметом розгляду суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія судової палати,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу державного підприємства науково виробничого комплексу «Фотоприлад» - відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства науково виробничого комплексу «Фотоприлад» про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанцїї на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 64792062, Апеляційний суд Черкаської області було прийнято 14.02.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 712/7783/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: