Ухвала суду № 64791697, 08.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/448/17 Головуючий 1 інст. - Грищенко І.О.

Справа № 638/9215/16-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів: Кіся П.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційними скаргами Харківського національного університету радіоелектроніки та ОСОБА_1

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2016 року

за позовом ОСОБА_2 до Харківського національного університету радіоелектроніки, третя особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним (протиправним) та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

21 квітня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним (протиправним) і скасувати наказ Харківського національного університету радіоелектроніки (далі по тексту - ХНУРЕ) № 230 К від 21 березня 2016 року про звільнення його з посади проректора з наукової роботи ХНУРЕ 21 березня 2016 року з достроковим розірванням контракту від 01 жовтня 2011 року з підстав, передбачених контрактом, у зв'язку з невиконанням умов, викладених у пунктах 1.5., 3.1., 3.3., 3.4., 3.8., 3.9., 3.13, 3.18. контракту (пункт 6.7. контракту, пункт 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України), поновити його на роботі в ХНУРЕ проректором з наукової роботи ХНУРЕ та стягнути з ХНУРЕ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 21 березня 2016 року відповідно до Наказу № 230 К, виданого т.в.о. ректора ХНУРЕ він був звільнений з посади проректора з наукової роботи з достроковим розірванням контракту від 01 жовтня 2011 року з підстав передбачених контрактом у зв'язку з невиконанням умов, викладених у пунктах 1.5., 3.1., 3.3., 3.4., 3.8., 3.9., 3.13, 3.18. контракту.

В оскаржуваному наказі визначено, що звільнення відбулося, відповідно до пункту 8 частини першої статті 36, статті 83 Кодексу законів про працю України, пункту 21 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, керуючись пунктом 7 частини третьої статті 34 Закону України від 01.07.2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту».

Підставою винесення оскаржуваного наказу є Аудиторський звіт позапланового внутрішнього аудиту окремих питань діяльності ХНУРЕ за період діяльності з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року (аудиторський звіт, затверджений 03. 03. 2016 року № 12/20-1).

Позивач зазначає, що на посаді проректора ХНУРЕ з наукової роботи він, без будь-яких зауважень, працював з 01 жовтня 2011 року, після чого його було спочатку відсторонено від виконання посадових обов'язків, а потім звільнено.

Позивач зазначає, що за час роботи на посаді проректора ХНУРЕ з наукової роботи, ним не здійснювалось будь-якого порушення умов контракту і вважає своє звільнення і дострокове розірвання контракту таким, що носить цілеспрямований характер і відбулося за ініціативою т.в.о. ректора ХНУРЕ ОСОБА_1, який будь-яким шляхом намагається позбутися конкурентів на виборах ректора ХНУРЕ.

Аналогічна ситуація склалась по відношенню і ще до двох проректорів ХНУРЕ ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також 21 березня 2016 року звільнені і в судовому порядку захищають свої права.

Вважає, що наказ ХНУРЕ № 230 К від 21 березня 2016 року про його звільнення з достроковим розірванням контракту, є штучним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а сам позивач підлягає негайному поновленню на роботі і має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ХНУРЕ, третя особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним (протиправним) та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволені.

Визнано незаконним (противоправним) і скасовано наказ ХНУРЕ № 230 К від 21 березня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади проректора з наукової роботи ХНУРЕ 21 березня 2016 року з достроковим розірванням контракту від 01 жовтня 2011 року з підстав, передбачених контрактом, у зв'язку з невиконанням умов, викладених у пунктах 1.5., 3.1., 3.3., 3.4., 3.8., 3.9., 3.13, 3.18. контракту (пункт 6.7. контракту, пункт 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України).

Поновлено ОСОБА_2 на роботі в ХНУРЕ проректором з наукової роботи Харківського національного університету радіоелектроніки.

Стягнуто з ХНУРЕ на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 березня 2016 року по 18 серпня 2016 року включно в розмірі 80 420, 76 гривень.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в ХНУРЕ проректором з наукової роботи ХНУРЕ.

Стягнуто з ХНУРЕ на користь держави судовий збір в розмірі 804, 20 гривень.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ХНУРЕ подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2016 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що рішення є незаконне, необґрунтоване та таке, що ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, представник ХНУРЕ посилався на те, що звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному або у відпустці, на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України не заборонено. Відповідно до вимог зазначеної норми закону підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом. Розірвання контракту було оформлено рішенням уповноваженої особи з відповідним попередженням про розірвання контракту, яке було зроблено завчасно у встановлені Законом строки. Крім того, вважав, що позивач був обґрунтовано звільнений у зв'язку з порушенням умов контракту, а відтак у суду не було підстав для задоволення позовних вимог.

15 січня 2017 року до Апеляційного суду Харківської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій він просить рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на його незаконність.

Зокрема, зазначив, що розірвання контракту з позивачем за вчинені порушення було здійснено з суворим дотриманням норм чинного трудового законодавства та Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170. Факти порушень були встановлені у передбачений законом спосіб за результатами проведеного незалежного та об'єктивного внутрішнього аудиту.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відповідності до контракту з працівником закладу освіти, укладеного 01 жовтня 2011 року між ХНУРЕ та ОСОБА_2, ОСОБА_2 було прийнято на роботу в ХНУРЕ на посаду проректора з наукової роботи на строк з 01 жовтня 2011 року по 14 жовтня 2018 року (том 1 а.с. 79-93).

На підставі наказу Міністерства освіти України № 19 від 14 січня 2016 року «Про проведення позапланового внутрішнього аудиту» в ХНУРЕ було призначено проведення позапланового внутрішнього аудиту в період з 20 січня по 09 лютого 2016 року.

За результатами перевірки 03 квітня 2016 року представниками Міністерства освіти складено аудиторський звіт, висновки якого були затверджені 03 березня 2016 року за № 12/20-1.

На підставі вищезазначеного аудиторського звіту наказом в.о. ректора ХНУРЕ ОСОБА_1 № 230 К від 21 березня 2016 року, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 36, статті 83 КЗпП України, пункту 21 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19 березня 1994 року № 170, керуючись пунктом 7 частини 3 статті 34 Закону України від 01.07.2014 року № 1556-УІІ «Про вищу освіту» звільнено ОСОБА_2 з посади проректора з наукової роботи ХНУРЕ 21 березня 2016 року з достроковим розірванням контракту від 01 жовтня 2011 року з підстав, передбачених контрактом, у зв'язку з невиконанням умов, викладених у пунктах 1.5., 3.1., 3.3., 3.4., 3.8., 3.9., 3.13, 3.18. контракту (пункт 6.7. контракту, пункт 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України) ( том 1 а.с.43,44).

Відповідно до листка непрацездатності, ОСОБА_2 на час його звільнення перебував на лікарняному з 04 березня по 21 березня 2016 року (том 1 а.с. 42).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та визнаючи незаконним наказ про звільнення з роботи й поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з положень статей 8, 19, 24, 43 Конституції України, пункту 8 статті 36 КЗпП України з врахуванням роз'яснень, які містяться у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових справ», постанови КМУ від № 28 вересня 2011 року № 1001 «Деякі питання структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», дослідивши зміст Аудиторського звіту позапланового внутрішнього аудиту окремих питань діяльності ХНУРЕ за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 роки, який затверджено наказом 03.03.2016 року № 12/20-1, що був підставою звільнення позивача з роботи, суд дійшов висновку про те, що в його тексті немає визначення порушень ОСОБА_2 будь-яких умов контракту, як і тих, за порушення яких його було звільнено, а у підсумковій частині звіту взагалі не міститься інформації про коло винних осіб, в результаті діяльності яких виникли вказані недоліки.

Зокрема, суд першої інстанції прийшов до висновку, що посилання в оскаржуваному наказі на висновок аудиторського звіту, як на підставу звільнення ОСОБА_2 у зв'язку з невиконанням умов, викладених у пунктах 1.5., 3.1., 3.3., 3.4., 3.8., 3.9., 3.13, 3.18. контракту є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у адміністрації ХНУРЕ на момент винесення наказу № 231 К від 21 березня 2016 року не було будь-яких обґрунтованих відомостей, які б підтверджували порушення умов контракту.

З таким висновком суду першої інстанції, судова колегія погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Пунктом 6.1 контракту, укладеного між сторонами, передбачено, що контракт може бути припинений або розірваний з підстав, передбачених чинним законодавством та умовами самого контракту.

Пунктом 6.7 передбачено, що з ініціативи закладу освіти дострокове розірвання контракту може бути тільки з умов, передбачених чинним трудовим законодавством, а також невиконанням працівником умов, викладених у пунктах 3.1-3.19 цього контракту.

Перелічені пункти контракту передбачають наступне:

3.1 Втілювати постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, що визначають розвиток науки, розпорядження, накази та інші керівні документи, що стосуються організації науково-дослідницької діяльності в університеті.

3.3. Організовувати виконання фундаментальних і прикладних досліджень і розробок, забезпечувати розвиток відповідних галузей науки, визначати значення і необхідність їх проведення, шляхи і методи рішення.

3.4 Організовувати проведення комплексних досліджень і розробок за напрямами, забезпечувати виконання тематичних планів, організовувати практичне використання їх результатів і впровадження в народне господарство.

3.8 Вживати заходів щодо забезпечення підрозділів (кафедр, ГНДЛ, ПНДЛ) необхідними матеріалами та обладнанням.

3.9. Забезпечувати раціональну розстановку і використання кадрів у підпорядкованих йому підрозділах.

3.13. Забезпечувати тісний зв'язок науки і навчального процесу; брати участь у здійсненні заходів:

- щодо забезпечення виконання затверджених робіт;

- з підвищення ефективності наукових досліджень і розробок;

- з прискорення використання у науковому господарстві досягнень науки і техніки;

- з підвищення відповідальності кожного працівника за доручену справу і за підсумками роботи колективу в цілому;

- з вдосконалення організації праці і управління.

3.18. Дотримуватися чинного законодавства щодо збереження і придбання майна, збільшення прибутку закладу освіти, зміцнення договірної, трудової дисципліни, захисту відомостей, що є державною, службовою та комерційною таємницею.

У підсумковій частині аудиторського звіту зазначено, що під час проведення аудиторського дослідження встановлено, що керівництво Університету не дотримується вимог законодавства України, в результаті чого виявлено низку недоліків, що негативно впливають на стан фінансово-бюджетної дисципліни в ХНУРЕ.

Виходячи з результатів проведеного внутрішнього аудиту та внаслідок аналізу причинно-наслідкових зв'язків виникнення виявлених недоліків та суперечностей з'ясовано, що їх поява пов'язана із дуже низьким рівнем системи управління, системи внутрішнього контролю та системи впливу на діяльність підрозділів в Університеті, а саме:

1. Відсутності системи оцінки фахових знань працівників навчального закладу та системи підвищення їх кваліфікації, що призвело до прогалин в знаннях законодавства України працівників Університету, що в подальшому призвело до: здійснення незаконних фінансово-господарських операцій на суму 906 769, 78 гривень; втрати фінансових ресурсів на суму 315 012, 40 гривень.

2. Відсутність якісної роботи з боку в.о. ректорів та проректорів ХНУРЕ в частині збереження та використання майна, дотримання майнових та фінансових інтересів, забезпечення фінансової стабільності та покрашення авторитету Університету, що призвело до прийняття неефективних управлінських рішень, що в подальшому призвело до: здійснення незаконних фінансово-господарських операцій на суму 106 913, 50 гривень; втрати фінансових ресурсів на суму 1 998 000 гривень; втрати об'єктів інтелектуальної власності навчального закладу (507 патентів на винаходи та вироби); створення ризику втрати об'єктів інтелектуальної власності навчального закладу та фінансових надходжень за результатами їх впровадження; створення ризику втрати права здійснювати Університетом захисту своїх інтересів при виконанні господарських угод.

3. Систематичне перекручення та/або ігнорування норм чинного законодавства України та внутрішньогосподарських документів ХНУРЕ в.о. ректорами, проректорами та керівниками структурних підрозділів Університету, що призвело до прийняття незаконних управлінських рішень та вчинення відповідних дій, що в подальшому призвело до: здійснення незаконних фінансово-господарських операцій на суму 16 833 334, 50 гривень; завищення бюджетних асигнувань на суму 1 621 442, 48 гривень; розкрадання коштів Університету та/або фінансування тероризму на загальну суму 314 185, 67 гривень.

4. Відсутність єдиної системи бухгалтерського обліку та системи контролю за обліком в Університеті, призвело до ведення бухгалтерського обліку всупереч всіх вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХIV, Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затвердженої наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 року № 68, та Положенню про бухгалтерську службу ХНУРЕ, затвердженого наказом від 07.04.2014 року № 124 (том 1 а.с. 45 -78).

Апеляційний суд перевіривши умови контракту та висновки Аудиторського звіту дійшов висновку про те, що виявлені в результаті перевірки недоліки, що негативно впливають на стан фінансово-бюджетної дисципліни в ХНУРЕ не дають підстав для висновку про невиконання позивачем умов контракту та його звільнення з посади з цих підстав, тому наказ № 231 К від 21 березня 2016 року про дострокове розірвання контракту потрібно визнати незаконним, ОСОБА_2 поновити на посаді проректора з наукової роботи ХНУРЕ і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу .

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на порушення вимог частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пунктів 13, 14, 19 Порядку державного інспектування навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2012 року № 353, в акті перевірки не було вказано заходів щодо усунення виявлених недоліків, порушень вимог законодавства та не розроблено плану заходів щодо усунення виявлених порушень.

Крім того, адміністрацією ХНУРЕ не було ініційовано проведення службового розслідування виявлених недоліків, що може вказувати на формальний підхід та незацікавленість керівництва ХНУРЕ, а саме в.о. ректора ОСОБА_1, у з'ясуванні об'єктивних та дійних умов і причин, внаслідок яких виникли окремі недоліки та порушення в роботі структурних підрозділів університету.

Водночас, колегія суддів вважає, що без створення комісії, проведення детального службового розслідування, перевірки кадрової, фінансово-господарської, бухгалтерської документації діяльності університету, надання права надати пояснення згаданим у звіті посадовим особам не давало підстав в.о. ректора ХНУРЕ прийняти обґрунтоване, законне та об'єктивне рішення щодо дострокового розірвання контракту зі ОСОБА_2.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що факт порушення умов контракту з боку ОСОБА_2 встановлений судовим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 вересня 2016 року в справі № 638/21182/15-ц, що набрало законної сили і згідно з частиною 3 статті 61 ЦПК України цей факт не підлягає доказуванню у цій справі, судова колегія зазначає наступне.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 вересня 2016 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ХНУРЕ про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від виконання посадових обов'язків та відновлення попереднього становища, де позивач просив скасувати пункт 3 наказу в.о. ректора ХНУРЕ ОСОБА_1 «Про організацію перевірки» № 1176-К від 14 грудня 2015 року в частині його відсторонення від виконання посадових обов'язків проректора з наукової роботи ХНУРЕ.

Між тим, даним предметом позову є визнання незаконним (протиправним) та скасування наказу в.о. ректора ХНУРЕ ОСОБА_1 № 231 К від 21 березня 2016 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади проректора з наукової роботи ХНУРЕ» та поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому судова колегія вважає, що при розгляді даної справи рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 вересня 2016року у справі № 638/21182/15-ц не має преюдиційного значення.

Крім того, задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції також прийняв до уваги положення частини 3 статті 40 та статей 147-149 КЗпП України.

Доводи апеляційних скарг з цього приводу апеляційний суд приймає до уваги та зазначає наступне.

Виходячи з нормативного тлумачення пунктів 4, 8 частини 1 статті 36, частини 3 статті 40, частини 3 статті 41 та статей 40, 41 КЗпП України на припинення трудового договору з працівником із підстав, передбачених контрактом - пункту 8 частини 1 статті 36 зазначеного Кодексу, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, положення частини 3 статті 40 КЗпП України не поширюються.

З урахуванням викладеного апеляційний суд прийшов до висновку щодо неправильного застосування судом першої інстанції зазначених вище положень, та вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції підстави для поновлення позивача на роботі, а саме те, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівник знаходився на лікарняному, а також посилання на статті 147, 148 КЗпП України, які передбачають загальну норму щодо стягнення за порушення трудової дисципліни, оскільки вони не відповідають вимогам закону і не можуть бути підставами для визнання незаконним наказу про звільнення ОСОБА_2

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що інші доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Харківського національного університету радіоелектроніки та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський