Ухвала суду № 64791621, 06.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/795/17 Головуючий першої інстанції: Колесник С.А.

Провадження №11-сс/790/201/17 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді Курила О.М., суддів Цілюрика та Чопенка Я.В., при секретареві Черкасові А.О., з участю стажора секретаря Авдєєва А.О., з участю прокурора Слюсар І.М., з участю слідчого Нікуліної Т.О., з участю адвоката ОСОБА_2 та осіб, які претендують на власність майна: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах власників майна на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 01 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді вищевказаного суду від 24 01 2017 року задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22016220000000056 від 18 02 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ст.305, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, вилучене у домоволодінні за місцем мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та у автомобілі ОСОБА_7, д.р.н.ВВ5140АВ, що належить ОСОБА_8 та яким користується ОСОБА_6

Як вбачається з ухвали суду, слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22016220000000056 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.305 КК України та за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 у своїй протиправній діяльності, а саме незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, використовував мережу Інтернет та різні програми Інтернет мережі, за допомогою яких можливо писати та надсилати текстові, фото, аудіо та відео повідомлення. Також для розмов з замовниками, він використовував різні мобільні телефони та номери різних операторів мобільного звязку, через які також можливо вийти до мережі Інтернет. Разом з цим, у програмах «мессенжерах», він зазначав номери банківських карток, на які здійснювалось перерахування грошових коштів за незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини. Також встановлено, що дані банківські картки належали іншим особам, а не ОСОБА_6, що дозволяло останньому приховувати свою злочинну діяльність. В ході проведення контролю за вчиненням злочину співробітниками СБУ в Харківській області вилучений пакунок, обмотаний липкою стрічкою коричневого кольору, всередині якої, знаходився невеликий фасувальний пакет з застібкою-блискавкою та прикріпленим невеликим магнітом. Саме таким чином ОСОБА_6 уникав безпосередньої зустрічі з покупцем, що унеможливлює його впізнання в ході досудового розслідування.

17 січня 2017 року на підставі ухвал Київського районного суду м. Харкова проводився обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: м. Харків, вул. Д.Бєдного, 4. Даний приватний будинок належить на праві приватної власності покійному чоловіку ОСОБА_3 ОСОБА_9

На ухвалу слідчого судді представник осіб, які претендують на майно адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вищевказану ухвалу суду про арешт майна та грошових коштів, що належать ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане ним в апеляційній скарзі майно, посилаючись на те, що вилучені мобільні телефони та планшети належать на праві приватної власності ОСОБА_3 та не мають жодного відношення до ОСОБА_6 та інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Вказане майно було придбано останньою за довіреністю, на грошові кошти ОСОБА_10 з метою подальшого їх продажу та повернення матері отриманих за їх продаж коштів.

Крім того, вказує, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_5, яка є матірю ОСОБА_6, які вона передала на зберігання ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_5 постійно мешкає на території Луганської області, яка є окупованою територією та зберігання там таких коштів є небезпечним.

Заслухавши доповідь судді, доводи осіб, що претендують на власність майна та їх представника про скасування ухвали слідчого судді, вислухавши думку прокурора, який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про накладення арешту на вищезазначене майно, суд першої інстанції прийшов до висновку, що слідчим було доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуків, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а незастосування його арешту може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

У розумінні положень ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та

або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На думку судової колегії, при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя у кожному конкретному випадку зобовязаний перевірити наявність обєктивної необхідності такого втручання у права і свободи особи.

З матеріалів справи вбачається, що вилучені грошові кошти у сумі 24250 доларів США, вилучені під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Д.Бідного, 4, належать ОСОБА_5 у звязку з чим підлягають поверненню останній.

В матеріалах кримінального провадження міститься копія договору між ОСОБА_5 та ПАО КБ «Приват Банком» про грошовий вклад у розмірі 20000 доларів США, що є підтвердженням володіння ОСОБА_5 вказаною сумою грошових коштів.

До апеляційної скарги була долучена розписка ОСОБА_3 про те, що вона 26 12 2016 року взяла у ОСОБА_5 на зберігання 24250 доларів США.

Крім того, відповідно до ст.159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем звязку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем звязку, без їх вилучення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що мобільні телефони та планшети, вилучені під час обшуку підлягають поверненню власникам, після зняття необхідної інформації з них в електронному вигляді.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 01 2017 року скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, а в частині накладення арешту на мобільні телефони та планшети встановити конкретний строк.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, ч.3 ст.407, 418, 419, 422, 423, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.01.2017 року про задоволення клопотання слідчого та про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 17.01.2017 року у домоволодінні за місцем мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за адресою: м Харків, вул. Д.Бєдного №4 (докладно зазначене в ухвалі суду першої інстанції від 24 01 2017 року), - в частині накладення арешту на грошові кошти скасувати, а в частині накладення арешту на мобільні телефони та планшети - встановити конкретний строк.

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

В задоволенні клопотання слідчого в цій частині відмовити.

1)Відмовити в накладенні арешту на вилучене під час обшуку17.01.2017 року в домоволодінні №4 по вул. Д.Бєдного в м. Харкові наступне майно:

- грошові кошти в сумі 24250 (двадцять чотири тисячі двісті пятдесят) доларів США, які повернути ОСОБА_5.

2) Надати слідчому в строк до 18 березня 2017 року можливість із залученням експерта чи спеціаліста дослідити та зняти необхідну інформацію в електронному вигляді після оцінки якої

- мобільні телефони Iphone у кількості 10 (десять) штук, номера яких докладно зазначені в ухвалі суду від 24.01.2017 року, які повернути ОСОБА_3;

- планшети IPAD у кількості 4 (чотири) шт. та Ноутбук, номера яких докладно зазначені в ухвалі суду від 24.01.2017 року, які повернути ОСОБА_4.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Оскарження даної ухвали в порядку ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий Судді