Рішення № 64788152, 16.02.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Григоренка М.П., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, скасування рішень та необхідність вчинення певних дій,

заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сільської ради-Семенович А.М., ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, скасування рішень та необхідність вчинення певних дій.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно довідки Прислуцької сільської ради Березнівського району від 14.07.2016 року за №2924 за ним, згідно земельно-кадастрових документів та погосподарської книги № 4 в с. Прислуч з 2001 року обліковується земельна ділянка загальною площею 0,62 га, зокрема: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд - 0,19 га; для ведення особистого селянського господарства площею - 0,43 га (0,33 га в урочищі "біля бригади" та 0,1 га в урочищі "йовга". В той же час, звернувшись із запитом до виконкому Прислуцької сільської ради Березнівського району, йому було повідомлено про те, що на території Прислуцької сільської ради у його приватній власності земельної частки (паю) не має.

31.05.2016 року він звернувся до сільського голови Прислуцької сільської ради із заявою встановленої форми про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,33 га для ведення особистого селянського господарства в с. Прислуч по вул. Бригадна за рахунок земель сільськогосподарського призначення, якою він на даний час користується. Дана заява відповідала вимогам частини першої та другої статті 118 ЗК України та до неї було додано всі необхідні матеріали та документи. Однак, 6.07.2016 року Прислуцькою сільською радою (7 сесія, 7 скликання) було прийнято рішення № 80 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1К.", яким відмовлено йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,33 га, в с. Прислуч, вул. Бригадна, в зв'язку з тим, що генеральним планом забудови с. Прислуч, затвердженого Прислуцькою сільською радою 6.05.2014 року № 360 у вказаному місці передбачено розташування земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд.

Вважає, що наведенні підстави для відмови у наданні дозволу на відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у користуванні позивача, є такими що грубо порушують його законні права щодо користування і приватизації земельної ділянки яка перебувала у його користуванні щез 2001 року. При прийнятті Прислуцькою сільською радою рішення від 6.05.2014 року № 360 "Про затвердження генерального плану забудови с.Прислуч" порушено положення ч.2 ст. 123, 141 ЗК України.

З наведених підстав ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області від 6 травня 2014 року №360 "Про затвердження генерального плану забудови с. Прислуч" в частині вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_1 площею 0,33 га, для ведення особистого селянського господарства, в с. Прислуч, вул. Бригадна, визнати протиправним та скасувати рішення № 80 від 6 липня 2016 року Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області (7 сесія, 7 скликання) "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1К.", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,33 га, в с. Прислуч, вул. Бригадна, а також зобов'язати Прислуцьку сільську раду Березнівського району Рівненської області вчинити дії по перегляду питання про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,33 га для ведення особистого селянського господарства в с. Прислуч по вул. Бригадна за рахунок земель сільськогосподарського призначення, якою він на даний час користується у встановлений ч.2 ст.118 Земельного кодексу України місячний строк.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області від 6 травня 2014 року №360 "Про затвердження генерального плану забудови с. Прислуч" в частині вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_1 площею 0,33 га, для ведення особистого селянського господарства, в с. Прислуч, вул. Бригадна.

Визнано протиправним та скасувати рішення № 80 від 06 липня 2016 року Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області (7 сесія, 7 скликання) "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1К.", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,33 га, в с. Прислуч, вул. Бригадна.

Зобов'язано Прислуцьку сільську раду Березнівського району Рівненської області вчинити дії по перегляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,33 га для ведення особистого селянського господарства в с. Прислуч по вул. Бригадна за рахунок земель сільськогосподарського призначення, якою він на даний час користується у встановлений ч.2 ст.118 Земельного кодексу України місячний строк.

В поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі Прислуцька сільська рада Березнівського району Рівненської області покликається на його незаконність в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що оскільки Прислуцька сільська рада Березнівського району Рівненської області є суб'єктом владних повноважень, то даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів, а провадження у справі підлягає закриттю.

Висновок суду про те, що при прийнятті рішення від 6 травня 2014 року №360 "Про затвердження генерального плану забудови с. Прислуч" було порушено порядок вилучення земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1, є безпідставним, оскільки згідно ч.2 ст.24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

У відповідності до вимог чинного законодавства Прислуцькою сільською радою було здійснено публікацію оголошення про проведення громадських слухань щодо генерального плану с.Прислуч, а тому позивач володів інформацією про розробку генерального плану, однак жодних зауважень чи пропозицій до містобудівної документації не подавав.

Вважає, що оскільки спірна земельна ділянка почала обліковуватись за позивачем з 2001 року, то до даних правовідносин підлягає застосуванню Земельний кодекс України від 18.12.1990 року, а не Земельний кодекс УРСР від 12.04.1985 року.

Крім того, не можна вважати, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні позивача, так як документом, який засвідчує право користування земельною ділянкою є відповідне рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, однак Прислуцькою сільською радою таке рішення не приймалось.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки виконавчого комітету Прислуцької сільської ради №2924 від 14.07.2016 року за ОСОБА_1 згідно земельно-кадастрових документів та погосподарської книги №4 в с. Прислуч з 2001 року обліковується земельна ділянка загальною площею 0,62 га в тому числі: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд - 0,19 га та для ведення особистого селянського господарства площею - 0.43 га (0.33 га в урочищі "біля бригади" та 0,1 га та в урочищі "йовга").

Згідно довідки виконавчого комітету Прислуцької сільської ради №2924 від 11.05.2016 року за ОСОБА_1 на території сільської ради у приватній власності земельної частки (паю) не має.

Рішенням Прислуцької сільської ради від 6.07.2016 року за № 80 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0.33 га в с. Прислуч, вул. Бригадна в зв'язку з тим, що генеральним планом забудови села Прислуч, затвердженого рішенням Прислуцької сільської ради 06.05.2014 року №360 у вказаному місці передбачено розташування земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення сільської ради № 80 від 6.07.2016року та рішення цієї ж ради «Про затвердження генерального плану забудови с.Прислуч» в частині вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства порушує право позивача на її приватизацію, передбачену ст.ст.116,118 ЗК України, спірна земельна ділянка перебуває у його користуванні з 2001року.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, відповідно до п. 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Згідно ст.19 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції від 12.07.2000 року) сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.

У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

За правилами ст. 23 Земельного кодексу України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Однак, державний акт про право постійного користування землею, або докази того, що у 2001 році ОСОБА_1 звертався до Прислуцької сільської ради з відповідним клопотанням про надання йому в користування спірної земельної ділянки, винесення сесією ради рішення про надання йому дозволу на складання проекту відведення спірної земельної ділянки, складання самого проекту відведення, його погодження тощо відсутні.

Як пояснили представники відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заява позивачем про надання йому в користування спірної земельної ділянки не подавалась і відповідні рішення сільською радою не приймались.

Крім того, як вбачається із копії земельно-кадастрової книги с. Прислуч в ній відсутній запис про те, на якій підставі за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка загальною площею 0,62 га. (а.с. 26)

Покликання позивача та суду першої інстанції на норми ст. 20 Земельного кодексу УРСР в редакції від 12.04.1985р., згідно яких право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, є помилковим оскільки спірна земельна ділянка обліковується за позивачем з 2001 року та на момент виникнення спірних правовідносин вказаний нормативно правовий акт втратив чинність.

За наведеного, висновок місцевого суду про те, що записи в земельно-шнурових книгах та погосподарських книгах є документами, які стверджують право землекористування, зроблений з порушенням норм матеріального права.

Також, вказавши, що для можливості проведення будь-яких дій із земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні тієї чи іншої особи, законодавець встановив обов'язок отримання письмової згоди землекористувача про вилучення земельної ділянки з його користування, суд невірно застосував норми ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, так як вказаною нормою передбачено обов'язкове отримання згоди землекористувача лише у разі вилучення земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, для її виділення іншій особі, а не у разі проведення будь-яких дій із земельною ділянкою, зокрема затвердження генерального плану населеного пункту.

Крім того, згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Оскільки, позивачем не доведено набуття ним у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою загальною площею 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, то прийняті Прислуцькою сільською радою рішення від 6.05.2014 року №360 та №80 від 6.07.2016 року права ОСОБА_1 не порушують.

Визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області від 6 травня 2014 року №360 "Про затвердження генерального плану забудови с. Прислуч" в частині вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_1, місцевим судом також не взято до уваги, що будь-яких даних про вилучення у позивача земельної ділянки вказане рішення сільської ради не містить, ним лише затверджено генеральний план забудови с.Прислуч Березнівського району.

Висновок суду першої інстанції про те, що підстави відмови позивачу у наданні дозволу па розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зазначені відповідачем в рішенні від 6 липня 2016 року № 80, суперечать порядку вилучення даної земельної ділянки є безпідставним, оскільки будь-які дані про прийняття відповідачем в порядку, передбаченому ст.149 Земельного кодексу України, рішення про вилучення у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, приймаючи рішення №360 від 06.05.2014 року та №80 від 6.07.2016 року Прислуцька сільська рада діяла в межах, наданих їй повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування вказаних рішень, а також зобов'язання відповідача вчинити дії по перегляду питання про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягають.

Доводи Прислуцької сільської ради про віднесення даного спору до юрисдикції адміністративних судів та необхідність закриття провадження у справі не приймаються до уваги, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права застаттею 16 ЦК Українита пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщофактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 88 ЦПК України з позивача підлягають стягненню на користь Прислуцької сільської ради судові витрати, понесені на оплату судового збору при поданні апеляційної скарги в розмірі 1819 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 317, 325 ЦПК України, ст.ст.19, 22, 23 ЗК України 1990 року, ст.118 ЗК України 2001 року, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області задовольнити частково.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, скасування рішень та необхідність вчинення певних дій відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області, понесені нею витрати по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги, в розмірі 1819 (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_3

ОСОБА_4