Ухвала суду № 64787553, 16.02.2017, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3013/14-к

1-о/583/2/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2017 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого Плотникової Н.Б.

суддів Ільченко В.М., Олійник О.В.

за участю секретаря Логвиненко Л.М.

прокурора Жмурко С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського міського суду Сумської області від 07 лютого 1990 року,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2015 року в порядку, визначеному ст. 35 КПК України, на розгляд суду була передана заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського міського суду Сумської області від 07 лютого 1990 року.

Вироком Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 р. ОСОБА_1 був засуджений за ст. ст. 94, 100, 222 ч.3, 42, 14 КК України (1960 р.) до остаточно визначеного за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

На даний час ОСОБА_1 відбуває призначене вироком Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 року за ст. ст. 122 ч.1, 115 ч.2 п.13, 296 ч.3, 70 ч.1 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі.

06 серпня 2014 р. засуджений ОСОБА_1 звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленого щодо нього вироку Охтирського міського суду від 07 лютого 1990 р.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 24.03.2016 р. скасовано ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.01.2016 р. про повернення ОСОБА_1 заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами і призначено новий розгляд заяви ОСОБА_1 у тому ж суді першої інстанції в іншому складі зі стадії розгляду питання про відкриття провадження.

В заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 року та в своїх поясненнях, даних в судовому засіданні, засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд вироку Охтирського міського суду від 07 лютого 1990 року за нововиявленими обставинами, якими вважає:

1) завідомо неправдиві покази свідка ОСОБА_3, який дав завідомо неправдиві свідчення про те, що він (ОСОБА_1І.) погрожував ОСОБА_4 вбивством, та що саме ОСОБА_3 завдав йому (ОСОБА_1І.) побої;

2) самообмова ним (ОСОБА_1І.) себе у вчиненні погрози умисним вбивством потерпілому ОСОБА_5, яка сталася внаслідок недостатності та відсутності у нього (ОСОБА_1І.) необхідних юридичних знань, він (ОСОБА_1І.) несвідомо погодився на запропоновану слідчим версію про погрозу;

3) неправильність висновку та пояснень експерта ОСОБА_6 в частині джерела отримання ним (ОСОБА_1І.) побоїв, а саме: експерт ОСОБА_6 безпідставно у висновку вказав про отримання ним (ОСОБА_1І.) побоїв від Гриба, хоча він (ОСОБА_1І.) на запитання ОСОБА_7 про те, звідки у нього (ОСОБА_1І.) тілесні ушкодження, відповів, що на нього напав ОСОБА_8 і заподіяв побої. Крім того, у висновку експерта ОСОБА_7 не були зазначені наявні у нього (ОСОБА_1І.) тілесні ушкодження: у нього була травмована рука (він (ОСОБА_1І.) травмував її 11.11.1989 року), що підтверджується медичною довідкою на імя ОСОБА_9 від 12.11.1989 р., та не вказано, що раніше у нього був відкритий перелом ноги;

4) інші обставини, які не були достатньо висвітленими та дослідженими, зокрема, покази свідка ОСОБА_10, яка повідомила, що безпосередньо перед подією злочину вона бачила чоловіка на прізвисько «Суліма», який біг до місця події, довідка Охтирської ЦРЛ і покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що за день перед подією злочину він (ОСОБА_1І.) травмував праву руку, а тому він (ОСОБА_1І.) не міг чинити опір, який був би рівноцінним насильницьким діям ОСОБА_8 відносно нього, тому він (ОСОБА_1І.) змушений був витягти ніж, діючи в стані необхідної оборони.

Вважає, що внаслідок незнання та неврахування вищезазначених обставин, суд дав неправильну юридичну кваліфікацію його (ОСОБА_1І.) діям, як у випадку з потерпілим ОСОБА_5, так і у випадку з потерпілим ОСОБА_8, допустивши через це неправильне застосування кримінального закону, яке істотно вплинуло на правильність судового рішення.

Вказував, що висновок суду про те, що, начеб-то він (ОСОБА_1І.) вступив у бійку з потерпілим ОСОБА_8 та у взаємній бійці умисно позбавив життя останнього, - є помилковим, необгрунтованим та не підтвердженим жодними фактичними обставинами. Насправді саме ОСОБА_8 напав на нього (ОСОБА_1І.) і став його бити, тому він (ОСОБА_1І.) вихопив із кармана ніж та розкрив його лезо, та намагався вдарити ОСОБА_8 по рукам, однак в цей час ОСОБА_8 потіг його на себе, у звязку з чим удар ножа прийшовся не по рукам, а в груди потерпілого. Умислу вбивати ОСОБА_8 у нього (ОСОБА_1І.) не було, він (ОСОБА_1І.) діяв у стані необхідної оборони.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив змінити вирок Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 року: заст. 100 КК України 1960- виправдати; заст. 94 КК України 1960- перекваліфікувати наст. 104 КК України 1960або наст. 124 КК України 2001.

Захисник засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заяву засудженого ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_13 помер 24.04.1999 року, що підтверджується копією актового запису про смерть № 228 від 24.04.1999 р. відділу РАГС м. Охтирка.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений, в письмовій заяві просить справу розглянути у його відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 466 КПК України - неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Прокурор у судовому засіданні заявив про відсутність законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1, оскільки обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами і не є підставою для скасування вироку суду.

Суд, заслухавши пояснення засудженого та його захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 р. ОСОБА_1 був засуджений за ст. ст. 94, 100, 222 ч.3, 42, 14 КК України (1960 р.) до остаточно визначеного за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

У відповідності з даним вироком суду ОСОБА_1 був визнаний винним та засуджений за те, що повертаючись з місць позбавлення волі з виготовленою при відбутті міри покарання холодною зброєю, 12 листопада 1989 року в стані алкогольного спяніння біля споруди гуртожитку заводу «Промзвязок» в м. Охтирка вчинив умисні злочини: погрозу вчинити вбивство потерпілого ОСОБА_5 і вбивство ОСОБА_8, які були вчинені при наступних обставинах.

Зупинившись у своїх знайомих в гуртожитку заводу «Промзвязок» по вул. Ярославського м. Охтирка підсудний ОСОБА_1 протягом 11 і 12 листопада 1989 року вживав спиртні напої, що в наступному і привело до вчинення тяжкого злочину. 12 листопада 1989 року, знаходячись в стані алкогольного спяніння підсудний біля ресторану «Охтирка» на вул. Батюка в м. Охтирка зустрівся з жителями м. Охтирка ОСОБА_8 і ОСОБА_5, в ході розмови з якими запропонував зіграти в карти під інтерес, у звязку з чим вони направились до гуртожитку заводу «Промзвязок». По дорозі ОСОБА_8 від них відокремився, зустрівши знайому дівчину, а підсудний і ОСОБА_5 продовжили свій шлях. Біля гуртожитку підсудний несподівано, без усяких на те причин наніс ОСОБА_5 удар в область грудей, а потім, розкривши лезо ножа, почав погрожувати йому вбивством, у звязку з чим ОСОБА_5 змушений був тікати. Спроба підсудного наздогнати його не вдалася, тоді підсудний вирішив повернутися до попереднього місця, тобто до гуртожитку заводу «Промзвязок», де зустрів ОСОБА_8, з яким вступив у бійку, в ході якої умисно наніс йому удар ножем в життєво важливий орган тіла серце, від якого останній помер.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються, зокрема обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 459 КПК України - судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.459 КПК України - нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

При цьому, згідно з ч.3 ст.459 КПК України - обставини, передбаченіпунктами 2і3 частини другоїцієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

Згідно з ч.4 ст.459 КПК України - перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.

Таким чином, нововиявленими обставинами є лише ті фактичні дані, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладені в основу судового рішення, не були відомі суду на час розгляду справи та за своїм змістом доводять неправильність вироку (ухвали).

Обов'язковою умовою перегляду вироку за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстави для скасування рішення, повинні бути абсолютно новими, суттєвими, раніше невідомими слідчим органам і суду, тобто такими, що не фігурували і не досліджувались в матеріалах справи та потребують окремого розслідування.

Проте ОСОБА_1 у своїй заяві не навів будь-якої підстави, передбаченої ч. 2 ст. 459 КПК України, за якої вирок Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 року щодо нього підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Обставини, на які вказує засуджений як на нововиявлені, а саме: неправильність висновку і пояснень експерта ОСОБА_7, завідомо неправдиві покази свідка ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5, - не підтверджені належними доказами.

Нічим не підтверджена і та обставина, що ОСОБА_1 самообмовив себе у вчиненні погрози умисним вбивством потерпілому ОСОБА_5, яку засуджений зазначає в своїй заяві як нововиявлену обставину. Крім того, вирок Охтирського міського суду від 07.02.1990 року, окрім показів ОСОБА_1, грунтується на цілому ряді доказів, всебічно, повно і обєктивно досліджених в їх сукупності під час судового розгляду справи, за наслідками дослідження яких суд дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ст. 94, 100, 222 ч.3 КК України 1960 р.

Довідка Охтирської ЦРЛ і покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що за день перед подією злочину він (ОСОБА_1І.) травмував праву руку, на думку суду, не є нововиявленими обставинами, так як не спростовують факти, що були покладені в основу судового рішення, і за своїм змістом не доводять неправильність вироку суду.

Засуджений у своїй заяві не навів жодного доказу, який не був перевірений судом першої інстанції при постановленні вироку і апеляційною інстанцією під час перегляду справи, який би мав суттєве значення і ставив під сумнів законність і обґрунтованість оскаржуваного вироку.

Доводи засудженого про те, що він вчинив убивство ОСОБА_14 при перевищенні меж необхідної оборони, були предметом розгляду суду першої інстанції, а також при перегляді вироку Судовою колегією по кримінальним справам Сумського обласного суду 06 березня 1990 року, та визнано їх необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що вказані в поданій заяві засудженого ОСОБА_1 доводи були предметом оцінки під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій, та не знайшли свого підтвердження, а відтак вони не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, суд вважає, що ті обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, як на підстави для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами, не підтверджуються жодними доказами, а пояснення засудженого під час розгляду цього провадження - фактично мають характер повторного дослідження доказів у кримінальній справі, фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже досліджувались судом та перевірялись Судовою колегією по кримінальним справам Сумського обласного суду 06 березня 1990 року, що суперечить положенням п.1 ч.1ст.7 КПК України, зокрема такій засаді кримінального провадження як верховенство права, яке передбачає принцип юридичної визначеності, відповідно до якого, якщо суди остаточно вирішили справу, їхнє рішення не повинно братися під сумнів, жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового судового рішення.

Таким чином, у суду відсутні підстави до задоволення заяви засудженого ОСОБА_1 та скасування вироку суду, про що останній порушував питання в поданій ним заяві.

За наслідками кримінального провадження за ново виявленими обставинами суд, відповідно до ч. 1 ст. 467 КПК України, має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369, 372, 459, 467 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського міського суду від 07.02.1990 р. - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 7 днів із дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: Н. Б. Плотникова

Судді: В.М. Ільченко

ОСОБА_15