Вирок № 64782111, 17.02.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2906/14-к

Провадження № 11-кп/779/79/2017

Категорія ст.121 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Гавриленка В.Г.

Суддя-доповідач Кукурудз Б.І.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кукурудза Б.І.,

суддів Дячука В.М., Гриновецького Б.М.,

з участю: секретаря судового засідання Кравчук І.Я.,

прокурора Журавльова Є.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_2

та його захисника Клюби П.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014090170000340 за апеляційною скаргою старшого прокурора Калуської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області Коломієць І.М. на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старий Угринів, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, українця, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді машиніста трактора на КП «Калушавтодор», раніше несудимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК Україна та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років,-

в с т а н о в и л а :

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК Україна та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання за умови, що протягом дворічного іспитового строку випробування не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені пунктами 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

З ОСОБА_2 на користь Калуської міської ради стягнуто 5157,30 гривень витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

Судом першої інстанції встановлено, що ообвинувачений ОСОБА_2 умисно наніс тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5, небезпечні для життя в момент заподіяння за таких обставин.

5 травня 2014 року близько 22.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи біля приміщення Народного дому, що по вул. П.Мирного, 5 у с. Студінка Калуського району, під час суперечки, яка виникла між ним та його односельчанином ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення останньому важких тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, умисно наніс удар молотком в лобну ділянку голови ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

З мотивувальної частини вироку вбачається, що судом першої інстанції встановлено, що внаслідок вищевказаних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 була заподіяна відкрита черепно-мозкова травма з вдавленим багато уламковим переломом попередньої та задньої стінок лобної пазухи, гемо синусом лобної пазухи зліва та етмоїдальної пазухи, підшкірною гематомою, підшкірною емфіземою в проекції м'яких тканин лобної ділянки, садном лобної ділянки, забоєм головного мозку легкого ступеня, що викликало необхідність проведення операції «Аллокраніопластики вдавленого перелому лобної пазухи титановою пластиною типу «Динамічна» (27.05.2014р.)

Не погодившись з вироком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції - старший прокурор Калуської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області Коломієць І.М. подала апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи правильність встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, вважає вирок Калуського міськрайонного суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

В обґрунтування своїх висновків апелянт послався на те, що призначаючи мінімальне основне покарання, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 121 КК України та звільняючи ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого, тяжкість злочину та наслідки, які настали в результаті злочинних дій обвинуваченого. Зокрема, призначаючи покарання, судом до обставин, які пом'якшують покарання, віднесено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди. Суд також безпідставно врахував те, що потерпілий просив суд не карати суворо обвинуваченого, оскільки думки потерпілого щодо покарання ОСОБА_2 під час судового розгляду змінювались і він наполягав на призначені обвинуваченому суворого покарання. Звертає увагу на те, що обвинувачений відшкодував шкоду з метою змінити позицію потерпілого щодо призначення суворого покарання. Вважає, що суд безпідставно прийняв до уваги в якості обставин , що пом'якшують покарання визнання вини і активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненому злочині тільки під тиском беззаперечних доказів, здобутих в ході судового слідства.

Просить вирок Калуського міськрайонного суду від 25.09.2015 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Захисник Клюба П.Р. в інтересах ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора на вирок Калуського міськрайонного суду від 25 вересня 2015 року в якому просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду від 25 вересня 2015 року без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 8 грудня 2016 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задоволено. Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_2 скасовано, та призначено новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати вирок суду в частині призначення та звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від покарання.

- обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Клюба П.Р. просили в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а вирок суду скасуванню в частині призначеного покарання з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст.404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а призначене покарання достатнім і справедливим.

Цих вимог закону судом першої інстанції не дотримано.

Врахувавши та дослідивши вказівки Вищого спеціалізованого суду України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є підставною і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Наведених вимог закону при постановленні вироку суд першої інстанції в повній мірі не дотримався, та в порушення загальних засад призначення покарання, призначив засудженому занадто м'яке покарання, не вмотивувавши належним чином таке рішення.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання» рішення суду про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням має бути мотивованим.

Призначене покарання засудженому судом першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а тому повинно бути більш суворим, у цій частині доводи апеляційної скарги прокурора є підставними.

Частина 1 статті 421 КПК України визначає, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про суворіше покарання.

Викладені у вироку висновки про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за обставин, вказаних у вироку суду ніким із учасників кримінального провадження не оскаржуються та апеляційному порядку не перевірялися.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані судом першої інстанції за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він умисно наніс удар молотком в лобну ділянку голови ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання та праці, думку потерпілого який просив призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане із позбавленням волі, а також наявність на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей, батьків - пенсіонерів, та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

На підставі ст.66 КК України суд першої інстанції визнав визнання обвинуваченим вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому, обставинами, що пом'якшують покарання.

Враховуючи встановлені судом обставини вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжких, колегія суддів вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_2 можливе тільки за умови реального відбування покарання без застосування ст.75 КК України.

Крім цього, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання колегія суддів враховує, наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який повністю визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаявся, раніше не судимий і вперше притягається до кримінальної відповідальності, працевлаштований і позитивно характеризується за місцем праці та місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, в добровільному порядку відшкодував шкоду, заподіяну потерпілому, що дає підстави для застосуванням ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.121 ч.1 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374 404, 405, 407, 418, 419, 420 КПК України, колегія суддів, -

засудила :

Апеляційну скаргу старшого прокурора Калуської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області задовольнити частково.

Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року у кримінальному провадженні №12014090170000340 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання за ч.1ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України 3 (три) роки обмеження волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його прибуття для відбування покарання до КВУ та постановлення на облік.

В решті вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Б.І. Кукурудз

Судді: В.М. Дячук

Б.М. Гриновецький

Згідно з оригіналом:

Суддя Б.І. Кукурудз