Ухвала суду № 64782110, 08.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/1558/16 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/462/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 54

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і ОСОБА_2

при секретарі Куцик І.Б.

з участю позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 16 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/ "Компанія Ензим" про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 16 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/ "Компанія Ензим" про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_3. Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим. На її думку, віповідач ціленаправлено не надавав їй документи, згідно та на основі яких до неї були претензії під час роботи на ПрАТ "Компанія Ензим". Звертає увагу, що відповідачем не надано суду на її клопотання копії первинних документів, а надано документи які не відповідають чинному законодавству та не мають відношення до розгляду даної справи. Також звертає увагу, що її відповідачем було звинувачено у неповідомленні про залишення місця праці з 12:30 год. до 17:30 год. 24.02.2016 року, в той час як вона повідомила головного бухгалтера про різке погіршення стану здоров"я. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3до задоволення не підлягає.

Згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 березня 2016 року наказом виконавчого директора ПрАТ "Компанія Ензим" № 14 (а.с.5) позивача ОСОБА_3 звільнено з посади бухгалтер 1-ї категорії, з підстав визначених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Із змісту оскаржуваного наказу "Про звільненн з роботи" № 14 від 12.03.2016 року, вбачається, що підставою винесення такого являється попереднє притягнення ОСОБА_3П до дисциплінарної відповідальності у виді догани (наказ № 246/10 від 28.12.2015 року) та повторне невиконання трудових обовязків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Судом встановлено, що згідно наказу виконавчого директора ПрАТ "Компанія Ензим" № 246/10 від 28.12.2015 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" (а.с. 6) ОСОБА_3 оголошено догану у звязку з неналежним виконанням посадових обовязків та грубим порушенням вимог законодавства в частині ведення бухгалтерського обліку первинних документів по контрагенту ТзОВ "Торговий Дім "Інтерпідшипник". А саме суть порушення полягає у невиконанні ОСОБА_3 вимог пункту 2.15Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 року щодо перевірки наявності у первинних документах обов'язкових реквізитів та відповідності господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічної ув"язки окремих показників, невиконання пункту 2.3. Посадової інструкції бухгалтера, щодо контролю за правильністю, своєчасністю оформлення первинних документів, взятих на прихід, списання ТМЦ з підзвіту.

Згідно пункту 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 року, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до п. 2.3. посадової інструкції бухгалтера 1-ї категорії ПрАТ "Компанія Ензим" від 18.10.2013 року (а.с. 69-72) до посадових обовязків відноситься контроль за правильним та своєчасним оформленням первинних документів на прихід та списання ТМЦ в підзвіті та на склад.

Факт допущення ОСОБА_3 порушень наведених вище положень підтверджується службовою запискою головного бухгалтера ПрАТ "Компанія Ензим" на імя виконавчого директора ПрАТ "Компанія Ензим" від 23.12.2015 року (а.с. 37), в якій вказано про встановлення факту невідповідності даних щодо ваги товару, місця відвантаження товару, даним зазначеним у товарно-транспортній накладній. Дата виписки видаткової накладної № 00004049 від 12.08.2015 року на суму 1478,74 грн. та дата її реєстрації службою охорони встановлені з різницею в 40 календарних днів. Згідно даних бухгалтерського обліку оприбуткування проведено 21.09.2015 року. Крім цього у процесі вибіркової перевірки первинних документів для підтвердження реальності господарських операцій з надходження ТМЦ від ТзОВ "ТД "Інтерпідшипник" встановлено відсутність окремих ТТН або не відповідність місць складання видаткових накладних та місця відправлення ТМЦ. Вказаною службовою запискою, безпосереднього керівника позивача, внаслідок допущених нею порушень трудових обовязків рекомендовано застосувати до ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

З приводу виявлених порушень, які були викладені у службовій записці від 23.12.2015 року ОСОБА_3 відмовилась надати письмове пояснення про, що було складено відповідний акт від 23.12.2015 року (а.с. 40).

Також встановлено, що окрім наказу №246/10 від 28.12.2015 року підставою для звільнення позивача являлось невиконання нею трудових обовязків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

З представлених суду документів вбачається, що підставою для звільнення позивача являлись випадки неодноразово невиконання позивачем, розпоряджень адміністрації підприємства та вимог її безпосереднього керівника, що виразилось в наступному.

ОСОБА_3 відмовилась від ознайомлення з наказами виконавчого директора ПрАТ "Компанія Ензим" від 12.02.2016 року №21/10 "Про впровадження нових автоматизованих систем обліку на підприємстві" та наказом від 19.02.2016 року, яким затверджено посадову інструкцію бухгалтера І категорії з обліку по їдальні та розрахунків з постачальниками в частині отриманих товарів ПІ №170/16. 24.02.2016 року, що підтверджується актами від 24.02.2016 року. (а.с. 46, 47).

Позивач не виконала розпорядження виконавчого директора ПрАТ "Компанія Ензим" № 4/10 від 24.02.2016 року "Щодо виконання ОСОБА_3 розпорядчих документів товариства" (а.с. 48), що підтверджується актом від 24.02.2016 року (а.с. 49).

Про залишення місця праці з 12.30 год. до 17.30 год. 24.02.2016 року ОСОБА_3 не повідомила керівника товариства чи свого безпосереднього керівника. Про що головним бухгалтером ОСОБА_5 було складену службову записку(а.с. 53).

Крім цього факти неодноразового невиконання позивачем розпоряджень адміністрації підприємства та вказівок її безпосереднього керівника, головного бухгалтера ОСОБА_5 підтверджуються відповідними службовими записками від 24.02.2016 року (а.с. 55,56) від 01.03.2016 року (а.с. 58).

Пунктом 4 посадової інструкції бухгалтера 1-ї категорії ПрАТ "Компанія Ензим" від 18.10.2013 року (а.с. 69-72) визначено, що бухгалтер І категорії несе відповідальність, зокрема:

- за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обовязків, передбачених діючою посадовою інструкцією - в межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

- за невиконання наказів, розпоряджень і доручень президента підприємства та безпосереднього керівника.

- за недотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Згідно з п. 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ "Компанія Ензим" кожен працівник зобовязаний:

- працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації підприємства.

Згідно довідки, виданою Первинною профспілковою організацією працівників ПрАТ "Компанія Ензим" № 02/05 від 30.05.2016 року та пояснень представника відповідача встановлено, що ОСОБА_3 не є членом первинної профспілкової організації працівників ПрАТ "Компанія Ензим".

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 про скасування наказів, поновленні на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходив з тих обставин, що відповідач правомірно виніс наказ № 246/10 від 28.12.2015 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" та наказ "Про звільнення з роботи" № 14 від 12.03.2016 року, оскільки позивач протягом строку дії дисциплінарного стягнення допустила факти систематичного невиконання обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 06.11.1992 року, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" звертає увагу судів на те, що за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення і у таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи дисциплінарного стягнення лише у виді догани чи звільнення.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів на підтвердження законності наказу про притягнення ОСОБА_3П до дисциплінарної відповідальності у виді догани (наказ № 246/10 від 28.12.2015 року).

Доводи позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_3 не дають підстав вважати, що остання була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (наказ №246/10 від 28.12.2015 року) безпідставно, так як порушення нею вимог пункту 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 року, щодо перевірки наявності у первинних документах обов"язкових реквізитів та відповідності господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічної у ув"язки окремих показників, а також невиконання пункту 2.3 Посадової інструкції бухгалтера першої категорії щодо контролю за правильністю, своєчасністю оформлення первинних документів, взятих на прихід, списання ТМЦ з підзвіту, підтверджене належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: службова записка головного бухгалтера ОСОБА_5 від 23.12.2015 року, аналіз документообігу з ТзОВ "Торговий Дім "Інтерпідшипник", акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_3 від 23.12.2015 року.

Колегія суддів вважає, що врахуванням застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, та неодноразового невиконання позивачем, розпоряджень адміністрації підприємства та вимог її безпосереднього керівника, невиконання посадових обов"язків у кевівника ПрАТ "Компанія Ензим" було достатньо законних підстав для прийняття наказу №14 від 12.03.2016 року, яким ОСОБА_3 було звільнено з роботи. Доводи позовної заяви та апеляційної скарги не дають підстав вважати, що остання не вчиняла дій які стали підставою для звільнення ОСОБА_3

Суд першої інстанції, всупереч доводам апелянта, з достатньою повнотою та всебічністю дослідив надані сторонами докази, вірно встановив фактичні обставини справи, спірні правовідносини та правильно застосував матеріальне і процесуальне право при вирішенні даного позову.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення в зв"язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2016 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- відхилити.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 16 вересня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_2