Рішення № 64781895, 17.02.2017, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/103/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Квєтка І.А.,

секретар судового засідання - Забаровська С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 20 лютого 2012 року між банком та ОСОБА_1. укладено кредитний договір б/н за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка порушує свої зобов'язання за договором, допустила заборгованість, яка станом на 31 грудня 2016 року становить 27 000 грн. 87 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 998 грн. 68 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 20 440 грн. 24 коп., 3800 грн. по пені, а також штрафів згідно п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. фіксована частина, 1261 грн. 95 коп. процентна складова. Просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість та судові витрати.

В судове засідання належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, на заочне рішення погоджуються (а.с.37).

Відповідачка належним чином повідомлена судом про розгляд справи, однак в судове засідання не з"явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Зі згоди позивача суд ухвалює про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Між сторонами склалися цивільні правовідносини, що випливають із зобов»язальних по кредитному договору.

Як встановлено судом, 20 вересня 2012 року на підставі письмової Анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк», було укладено кредитний договір б/н (далі договір), відповідно до якого відповідачка отримала кредитну карту з встановленим кредитним лімітом (а.с.5).

Відповідно до Умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» базова процентна ставка за користування кредитом - 2,5% на місяць (30.00% на рік) з розрахунку 360 днів в році. Погашення заборгованості по кредитному ліміту здійснюється щомісячними платежами, розмір яких становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, що передує за звітному.

ОСОБА_1 погодилася, що заява разом з Пам"яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифи, складають собою договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п.2.1.1.2.3 та п.2.1.1.2.4 Умов відповідач надав згоду на зміну банком кредитного ліміту.

Зобов'язання за договором Банк виконав, відкривши відповідачу картковий рахунок та видавши платіжну картку з встановленим кредитним лімітом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином -ст.599 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконувала зобов'язання по погашенню кредиту та процентів, з серпня 2013 року жодного платежу на погашення кредитних коштів не внесла, у зв'язку з чим станом на 31 грудня 2016 року має заборгованість перед банком по тілу кредиту у розмірі 998 грн. 68 коп.

Вказана заборгованість підтверджена розрахунком (а.с. 4).

Разом з тим, заборгованість за процентами підлягає перерахунку виходячи з наступного.

За розрахунком банку проценти за користування кредитом з 01.09.2014 р. встановлені у розмірі 34,80 %, з 01.04.2015 року - 43,20%, з тоді як за умовами договору розмір процентів становить 30%.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Як визнанчено у п.28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 банк має право проводить зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобовязаний не менше як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п. 1.1.1.3.1.9. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови.

Відповідно до п.1.1.3.1.9 вказаних Умов банк зобовязаний не частіше одного разу на місяць способом, зазначеним в заяві, надавати держателю виписку про стан картрахунку та про проведені за минулий місяць операції по картрахунку.

Заява не містить умов про спосіб надання виписки про стан картрахунку. Таким чином позивач не надав доказів виконання ним п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг щодо своєчасно сповіщення відповідача у спосіб, передбачений договором, про зміну розміру фіксованої процентної ставки.

Враховуючи наведене, проценти за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2016 року підлягають перерахунку, виходячи з 30% річних, що визначені умовами договору.

Проценти слід розрахувати наступним чином: сума боргу 646,42 грн. помножено на кількість днів прострочення за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2016 року - 852 дні помножено на 0,0821917% в день (30%/365) = 452,67 грн.+792,28 грн. (борг станом на 01.09.2014 р.) = 1244 грн. 95 коп.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню 1244 грн. 95 коп. заборгованих процентів, а не 20 440 грн. 24 коп. як просить позивач.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки 3800 грн., що згідно пояснення банку від 07.02.2017 р. є пенею.

З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що починаючи з листопада 2013 року банк нараховував щомісячно суму пені в розмірі по 100 грн.

Відповідно до довідки про умови кредитування пеня нараховується у розмірі 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. на місяць.

Таким чином, пеня також підлягає перерахунку й має становити за період з листопада 2013 року по 31 грудня 2016 року, тобто за 38 місяців по 10 грн. щомісяця, 380 грн.

Крім того, виходячи з положень ст. 549 ЦК про те, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а не від суми позову, стягнення штрафу нарахованого відповідачу у процентному відношенні у сумі 1261 грн. 95 коп. не обґрунтоване, а підлягає стягненню лише фіксована складова штрафу - 500 грн.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов"язань по поверненню кредиту згідно кредитного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і допомагає здійсненню їхніх прав.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в частині стягнення нарахованого тіла кредиту, частково процентів, частково пені та в частині штрафу лише визначеного у фіксованому розмірі, а всього 3 123 грн. 63 коп.

Відповідно до статті 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 185 грн.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215, 224-232 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 3 123 грн. 63 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 20 вересня 2012 року станом на 31 грудня 2016 року, а саме: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 998 грн.68 коп., за відсотками 1244 грн. 95 коп., 380 грн. пеня, 500 грн. штраф та 185 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до апеляційного суду Миколаївської області протягом 10 днів з дня отримання його копії, через Снігурівський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача до суду, що його ухвалив, з поданням такої заяви у десятиденний термін з дня отримання копії рішення.

Суддя