Постанова № 64781708, 13.02.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2708/16-к

Провадження № 1-кп/487/76/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого - судді Агєєвої Л.І.,

за участю секретаря Колісниченко В.М.,

прокурора Кириленко Є.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимого: 20.09.2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 15.06.2015 року згідно ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області звільнений умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 15 днів, без реєстрації, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 27.03.2016 року, близько 17 години 00 хвилин, у ОСОБА_2, який знаходився за адресою: м. Миколаїв, вул. 2-га Слобідська, 62, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Так, знаходячись у вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний умисел, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, що виникли під час сварки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та маючи можливість передбачити їх суспільно-небезпечні наслідки, взяв кухонний ніж та наніс один удар в області тулуба ОСОБА_3, після чого сварку припинив ОСОБА_4 - брат ОСОБА_2

Відповідно до висновку експерта №557 від 11.05.2016 у гр. ОСОБА_3, мають місце тілесні пошкодження у вигляді синців навколо лівого ока, рани в ділянці правого підреберя з раньовим каналом, який проникає в праву плевральну-порожнину з пораненням діафрагми та правої легені. Дані тілесні пошкодження: синець навколо лівого ока утворилися від одноразової дії тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею; рана в ділянці правого підреберя з раньовим каналом, який проникає в праву плевральну порожнину з пораненням діафрагми та правої легені, утворилась від одноразової ударної дії колюче-ріжучим предметом (можливо клинком ножа).

По ступеню тяжкості синець навколо лівого ока відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень; рана в ділянці правого підреберя з раньовим каналом, який проникає в праву плевральну порожнину з пораненням діафрагми та правої легені відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою загрози для життя.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України взагалі не визнав та суду пояснив, що 27.03.2016 року він знаходився за місцем мешкання ОСОБА_5 по вул. 2-га Слобідська, 62. Крім нього, у домі були сам ОСОБА_5, потерпілий ОСОБА_6 та його рідний брат ОСОБА_4. З ранку вони вживали спиртне та неодноразово ходили за спиртними напоями, особисто він випив біля 400 грамів горілки. Десь ввечері, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 почали сваритися, а він почав їх заспокоювати. Тоді ОСОБА_6 вдарив його в обличчя, він вдарив у відповідь і між ними почалася бійка, у ході якої ОСОБА_6 схватив зі столу ніж і обвинувачений змушений був захищатися та відпихнув від себе ОСОБА_6 В цей момент він побачив, що в руках ОСОБА_5 також знаходиться ніж і останній ним замахується, щоб нанести удар, тому обвинувачений змушений був відпихнути від себе ОСОБА_5, останній впав і розбив голову. Коли ОСОБА_5 піднявся з підлоги, то в нього з голови дуже текла кров, яка попала на одежу обвинуваченого. В момент конфлікту його брат ОСОБА_4 знаходився у ванній кімнаті і нічого не бачив. Почувши шум і крики брат зайшов до кімнати та припинив сварку. Тоді потерпілий ОСОБА_6 підняв свого светра і сказав, що він його порізав ножем. На тілі ОСОБА_6 він бачив поріз, але крові не було, тому що поріз був давнім, однак попросив брата викликати «Швидку допомогу», а потім вони з братом пішли. Хотів прийти на наступний день та зясувати стосунки з ОСОБА_6, але був затриманий працівниками поліції. Настоює на тому, що саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5 хотіли нанести йому ножові поранення, а він лише захищався.

Потерпілий ОСОБА_6 до суду не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, тому відповідно до положень ст. 325 КПК України розгляд справи був проведений без потерпілого.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_6 проживав у нього вдома за адресою вул. 2-га Слобідська, 62 у місті Миколаєві біля двох місяців. Приблизно у кінці березня 2016 року, у вечері, до нього додому прийшов наглядно знайомий ОСОБА_2 та попросився переночувати, на що свідок погодився. На той момент у домі крім самого свідка також був потерпілий. Вони втрьох почали розпивати спиртні напої. На наступний день в ранці знову продовжили розпивати спиртне, тому декілька разів ходили за спиртними напоями. Крім самого свідка, потерпілого та обвинуваченого у домі також був ОСОБА_4, рідний брат обвинуваченого, який прийшов в цей день. У ході розпивання спиртних напоїв між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_2 виникла сварка і свідок хотів їх заспокоїти. Однак, обвинувачений, який раптом став дуже агресивним, вдарив свідка тарілкою по голові, почала сильно йти кров. Побачивши це потерпілий почав заступатися за свідка і тоді обвинувачений наніс йому декілька ударів кулаками в обличчя, а потім схватив зі столу кухонний ніж, яким різали продукти харчування, і правою рукою наніс удар потерпілому в області тулубу, потім ніж відкинув. В момент сварки та нанесення удару потерпілому брат обвинуваченого ОСОБА_4 знаходився у ванній кімнаті, але почувши крики та шум вбіг до кімнати та почав заспокоювати обвинуваченого та інших, а потім вивів обвинуваченого з дому. Десь приблизно через 20 хвилин ОСОБА_4 повернувся і вони разом чекали «Швидку допомогу», яку викликав свідок, оскільки потерпілий ОСОБА_6 почав задихатися. Свідок також вказав, що в момент конфлікту на столі за яким вони сиділи було два ножі, останні потім були вилучені працівниками поліції. Настоює, що особисто бачив як обвинувачений наніс потерпілому ножове поранення, а потім кинув ніж у мийку, а оскільки ніж був у крові, то свідок його помив. В який саме момент вийшов з ванної кімнати брат обвинуваченого ОСОБА_4 і чи бачив він безпосередньо нанесення обвинуваченим ударів потерпілому свідок вказати не зміг.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що був присутнім у якості понятого при проведені слідчого експерименту та складанні відповідного протоколу за участю ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Іншою понятою була сусідка, яку як і його самого, покликав дільничний інспектор поліції. В його присутності вказані особи добровільно надавали пояснення і показували на місці свої дії в момент скоєння злочину. Потім свідок підписав протокол, оскільки ніяких зауважень не мав.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України доводиться також перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_6 від 29.03.2016 року на імя начальника поліції Заводського ГУНП в Миколаївській області останній просить прийняти міри до наглядно йому знайомого ОСОБА_2, який 27.03.2016 року у вечірній час знаходячись за адресою вул. 2-га Слобідська, 62 наніс йому колото-різану рану в області правої легені;

- згідно повідомлення лікаря ЛШМД від 27.03.2017 року ОСОБА_6 був доставлений в ЛШМД з ножовим пораненням грудної клітини;

- даними протоколу огляду місця події від 27.03.2016 року, а саме домоволодіння № 62 по вул.. 2-га Слобідська в місті Миколаєві;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.04.2016 року та фото таблицями до нього за участю потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4, де останні на місці в присутності понятих розповіли та показали усі обставини, що мали місце 27.03.2016 року за місцем мешкання ОСОБА_5;

Відповідно до висновку експерта №105/Ц від 28.04.2016, кров ОСОБА_3 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. Сліди крові, які виявлено на обох ножах могли походити від особи (осіб), в крові якої (яких) містяться виявлені антигени А і В. в тому числі від потерпілого ОСОБА_6

Відповідно до висновку експерта №283 від 30.03.2016 кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В ізосерологічної системи АВО.

Відповідно до висновку експерта №310 від 16.05.2016 на двох джемперах та куртці, представлених на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи АВ, в тому числі ОСОБА_6

Відповідно до висновку експерта №289 від 16.05.2016 на брюках та кофті, представлених на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи АВ, в тому числі ОСОБА_6

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого про непричетність до вчинення злочину, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, дослідженими в ході судового слідства, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у суду, та розцінює їх як спробу ОСОБА_2 уникнути відповідальності за скоєне. Крім того, у ході судового розгляду ухвалою суду від 29.12.2016 року слідчому відділу Прокуратури Миколаївської області було доручено перевірку відомостей щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 та його брата ОСОБА_4 недозволених методів ведення слідства з боку співробітників правоохоронних органів, в тому числі Заводського відділу поліції ГУ НПУ в Миколаївській області при розслідуванні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Постановою старшого слідчого відділу управління Прокуратури Миколаївської області від 31 січня 2017 року кримінальне провадження за фактом застосування недозволених методів досудового розслідування стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було закрите у звязку з відсутністю в діях працівників Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України.

При визначені виду й міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини справи, у відповідності зі ст. 65 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, раніше судимий, скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком суду, характеризується негативно та посередньо, перебуває на профобліку в МОНД з 2009 року з діагнозом: зловживання каннабіноїдами, на обліку в МОПЛ № 1 не перебуває. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 180 від 27.04.2016 року ОСОБА_2 будь-якими психічними захворюваннями не страждав в період скоєння злочину і не страждає на даний час. В період скоєння кримінального правопорушення у нього тимчасових розладів психіки не було, він знаходився у стані простого алкогольного спяніння. В період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння і на даний час, він міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. В застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує.

Обставини, що помякшують покарання ОСОБА_2, які передбачені ст. 66 КК України, відсутні.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, передбаченою ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину, обставини справи та особу обвинуваченого, інші обставини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства та з застосуванням положень ст. 71 КК України.

Заявлений прокурором, в інтересах Департаменту фінансів Миколаївської міської ради, цивільний позов у відповідності зі ст. 1206 ЦК України в сумі 2953,90 грн. з урахуванням обставин справи і поданих доказів, суд вважає таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання про речові докази вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 369 - 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання, призначене за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.09.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 28.03.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбутого покарання, строк його перебування в установі попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради (ГУДСКУ в Миколаївській області, р/р 31413544700003, МФО 826013 ЄДРПОУ 37992781) 2953,90 грн. за лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Речові докази: два паперові конверти в яких знаходяться зразки крові ОСОБА_6 та ОСОБА_2, сейф пакети експертної служби НДЕКЦ МВС в м. Миколаєві, в яких знаходяться два кухонні ножі із слідами крові ОСОБА_6, три сейф пакети експертної служби НДЕКЦ МВС в м. Миколаєві, в який знаходяться два светри темного кольору та джемпер бежевого кольору із слідами крові, пять паперових конвертів в яких знаходяться тампони зі змивами крові людини, целофановий пакет в якому знаходяться футболка у смужку білого та жовтого кольору та джинси світло синього кольору зі слідами крові, які усі знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області, у відповідності до п. 9 ст. 100 КПК України знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: Л.І. Агєєва