Ухвала суду № 64781526, 16.02.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 482/197/17

УХВАЛА

іменем України

"16" лютого 2017 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Зубар Н.Б., суддів Миронової О.В., Дробинського О.Е.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

учасники процесу:

прокурор Венгер Є.В.,

обвинувачений ОСОБА_2,

адвокат обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпіла ОСОБА_4,

представник потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12016150280000736 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія, не одружений, не працює, має на утриманні одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.5 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На стадії підготовчого судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці з огляду на те, що останній може переховатися від суду, оскільки має житло в Грузії, ніде не працює, не має офіційних прибутків, викрадене ним майно не знайдене, що може призвести до того, що обвинувачений може знищити речові докази. Прокурор вказав на те, що обвинувачений може впливати на потерпілих і свідків, а також просив врахувати те, що інші співучасники злочину встановлені не були, а тому застосування іншого запобіжного заходу, більш мякого ніж тримання під вартою, - є недоцільним.

Потерпіла ОСОБА_4 в частині вирішення клопотання прокурора поклалася на розсуд суд. Представник потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримав прокурора.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_2 просили застосувати інший більш мякий запобіжний захід. При цьому захисник, посилаючись на практику ЄСПЛ, та докази, здобуті в ході слідства, вказав на відсутність обгрунтованої підозри відносно свого підзахисного. Також захисник просив врахувати те, що обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання та повинен здійснювати догляд за малолітньою дитиною, з приводу місця проживання якої зараз вирішується спір у судовому порядку.

Суд, вважає, що клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Так, пункт 2 Інформаційного листа ВССУ від 30.12.2016 р. №9-3167/0/4-16 «Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України» передбачає, що щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (тримання під вартою), визначеним ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно враховувати, що продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК.

Обґрунтованість підозри, предявленої обвинуваченому ОСОБА_2, була встановлена та перевірена слідчим суддею при вирішенні питання про обрання та продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наявність ухвали слідчого судді Новоодеського районного суду від 16 січня 2017 року, якою продовжено запобіжний захід та встановлено обґрунтованість підозри. Вказана ухвала набрала законної сили і скасована не була.

Дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 свідчать про те, що відносно нього не доцільним є застосування більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою. Посилання захисту на докази на підтвердження невинності обвинуваченого не можуть бути оцінені судом на даній стадії, оскільки такі докази мають бути оцінені безпосередньо відповідно до вимог ст.23 КПК України.

Прокурором не доведено існування ризику того, що обвинувачений буде впливати на свідків і потерпілого. Але продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може переховатися від суду та не виконати обовязок явки до суду, продовжити вчиняти інші злочини, оскільки ОСОБА_2 предявлено обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчинений в особливо великих розмірах та співучасники злочину не встановолені.

Про те, що обвинувачений може переховуватись від суду свідчить така обставина як тяжкість покарання, оскільки відповідно до п.36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України» Європейський Суд зазначив що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Суд відхиляє доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого, та вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 315, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16квітня 2017 року включно в СІЗО м. Миколаєва.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш мякий відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: підпис ОСОБА_8

Судді: підпис ОСОБА_9

підпис ОСОБА_10