Рішення № 64781079, 14.02.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5969/16-ц

пр.№ 2/464/284/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14.02.2017 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Теслюка Д.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») звернулось в суд із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 04 вересня 2014 року в сумі 23 801, 43 грн. та судових витрат у розмірі 1378 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка»), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок № 26256002427929у валюті «гривня» та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії - 2 роки з моменту її випуску, встановивши ліміт відновлюваної кредитної лінії (сума кредиту) 20 000 грн. У свою чергу відповідач зобовязалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Оскільки відповідач належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, станом на 02 липня 2016 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 23 801, 43 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість в повному обсязі примусово та відшкодувати понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не зявилася, належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. 08.02.2017 р. на адресу суду втретє надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17.11.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу судді Сихівського районного суду м.Львова від 20 вересня 2016 року залишено без змін (а.с.51). Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 20.01.2017 р. відмовлено у відкритті провадження за повторною апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 вересня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.61).

Враховуючи вищенаведене, у відповідності до ст. 27 ЦПК України, суд приходить до висновку, що подання втретє апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі носить безпідставний характер, спрямований на затягування розгляду справи і розцінюються, як недобросовісне здійснення своїх процесуальних прав та обовязків, відтак приходить до переконання про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.ст. 526,530 ЦК Українизобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовамист.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Статтею 1050 ЦК Українипередбачено, що якщо договором позики встановлено обов'язок позичальникаповернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Згідност.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що 04 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка»), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок № 26256002427929у валюті «гривня» та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 роки з моменту її випуску, встановивши ліміт відновлюваної кредитної лінії (сума кредиту) 20 000 грн. У свою чергу, відповідач зобовязалася в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що визначені договором та додатком до такого (а.с.4-14).

Частина 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов'язання сторін.

Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

З наданих суду матеріалів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 умов кредитного договору належним чином не виконала, допустила порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, у звязку з чим станом на 02 липня 2016 року утворилась заборгованість у сумі 22625, 51 грн., з яких, тіло кредиту становить 14 020, 03 грн., заборгованість по тілу кредиту 8 301,81 грн., відсотки за кредитом 303, 67 грн. (а.с. 23).

Згідно із ст. 549 ЦК Українита умов договору, у разу невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 02 липня 2016 року розмір неустойки становить 1175, 92 грн. (а.с.23).

Даний розрахунок заборгованості суд приймає як належний та допустимий доказ, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано.

Умовами кредитного договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обовязків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, позивач має право вимагати виконання зобовязання з повернення кредиту за договором.

Встановлено, що 14 липня 2016 року позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу про досудове врегулювання спору та розяснено наслідки невиконання такої вимоги, проте, остання залишилась без реагування (а.с. 24).

З огляду на те, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, не виконано взятих за таким зобовязань, у добровільному порядку остання ухиляється від сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 23801 грн. 43 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, з врахуванням наведеного, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Альфа-Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

ПозовПублічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 04 вересня 2014 року в сумі 23801 (двадцять три тисячі вісімсот одна) грн. 43 (сорок три) коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії вказаного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Теслюк Д.Ю.