Ухвала суду № 64780687, 07.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/971/16-к Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 11-кп/783/155/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої Гончарук Л.Я.

суддів Белени А.В., Партики І.В.

при секретарі Щербай В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12015140230000170 від 07.03.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, військовозобовязаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого в м.Городок «ОСОБА_2 Україна, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_5,

за ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не військовозобовязаного, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого Городоцьким районним судом Львівської області 27.03.2008 р. за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі, 22.04.2015 р. судимого Городоцьким районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 186, на підставі ст. ст. 70, 72 КК України на 4 роки 25 днів позбавлення волі, відбуває покарання у Львівській виправній колонії № 48 УДПС України у Львівській області

за ч. 3 ст. 185 КК України, -

за участю прокурора Яворського С.М.

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області Борейко Г.Д. на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, -

встановила:

вироком Городоцького районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та із застосування ст. 69 КК України призначено покарання на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік, відповідно до ст. 76 КК України покладено на нього обовязки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання на три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Городоцького районного суду Львівської області від 22.04.2015 р. з урахуванням ст. 72 КК України, ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, 25 днів.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, відносно якого матеріали виділені в окреме провадження і зупинено розгляд у звязку з його хворобою, та невстановлена слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, 27.02.2015 р., в період між 8.00 год. та 15.00 год., за попередньою змовою групою осіб, проникли до приміщення свинарника ОСОБА_6, що по вул. Річкова, 7 в м. Комарно, Городоцького р-ну Львівської обл., звідки таємно викрали два металевих кутника, загальною довжиною 13,7 м, вартістю 554,15 грн., викраденим розпорядились.

На вирок суду заступника прокурора Львівської області Борейко Г.Д. подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок змінити, виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що 27.02.2015 р.

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вчинили злочин за попередньою змовою з

ОСОБА_5, зазначивши, що злочин вчинено за попередньою змовою з особою,

матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження.

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 163 грн. 66 коп. з кожного з

обвинувачених стягнути на користь держави.

В обґрунтування вказує, що не оспорюючи доведеності вини обвинувачених та правильності кваліфікації їх дій, вважає, що зазначене судове рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає зміні у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд першої інстанції, в порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, покликається у вироку на вчинення 27.02.2015 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передбаченого ч.3 ст.185 КК України злочину у групі з ОСОБА_5, стосовно якого матеріали виділено в окреме провадження у звязку з його хворобою, а обвинувальний вирок за наведеними вище фактами судом щодо нього на даний час не постановлено.

Таким чином, суд першої інстанції неправомірно зазначив у вироку прізвище та ініціали особи, яка не визнана судом винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Наголошує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуваний вирок, повинен був зазначити у вироку, що ОСОБА_7 і ОСОБА_3 27.02.2015 р. вчинили крадіжку, поєднану з проникненням в приміщення за попередньою змовою з

особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження.

Звертає увагу, що суд, в порушення норм кримінального процесуального

закону стягнув витрати на залучення експерта не на користь держави, а на користь

експертної установи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника та обвинуваченого, які заперечили апеляційну скаргу, при цьому, захисник вказав, що підстави для зміни вироку, на які покликається прокурор в апеляційній скарзі КПК України не передбачені, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинувачених та правильності кваліфікації їх дій в апеляційній скарзі не оспорюються.

Згідно ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

При цьому, ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.

Всупереч вище наведеному, суд першої інстанції, покликався у вироку на вчинення 27.02.2015 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передбаченого ч.3 ст.185 КК України злочину у групі з ОСОБА_5, стосовно якого матеріали виділено в окреме провадження у звязку з його хворобою.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції неправомірно зазначив у вироку прізвище та ініціали особи, яка не визнана судом винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тому в цій частині вирок підлягає зміні, при цьому слід, виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що 27.02.2015 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вчинили злочин за попередньою змовою з

ОСОБА_5, в мотивувальній частині вироку, замість «ОСОБА_5, відносно якого матеріали виділені в окреме провадження і зупинено розгляд у звязку з його хворобою», вказати «особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження».

Як встановлено колегією суддів, суд при ухваленні вироку, стягнув з обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи в сумі 163 грн. 66 коп. з

кожного на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Відповідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального

вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документальна

підтверджені витрати на залучення експерта.

Проте суд першої інстанції, даної вимоги кримінального процесуального

закону не дотримався стягнувши витрати на залучення експерта на користь експертної установи, відтак і в цій частині вирок слід змінити, судові витрати за проведення експертизи в сумі 163 грн. 66 коп. з кожного з обвинувачених стягнути на користь держави.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Борейко Г.Д. задоволити.

Вирок вирок Городоцького районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що 27.02.2015 р.

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вчинили злочин за попередньою змовою з

ОСОБА_5, в мотивувальній частині вироку, замість «ОСОБА_5, відносно якого матеріали виділені в окреме провадження і зупинено розгляд у звязку з його хворобою», вказати «особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження».

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 163 грн. 66 коп. з кожного з

обвинувачених стягнути на користь держави.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з часу отримання копії рішення суду.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10