Ухвала суду № 64779428, 16.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3400/16-ц Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 81 Доповідач Широкова Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Галацевич О.М., Коломієць О.С.,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2016 року

по справі за скаргою ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 50633136 від 28.03.2016 та визнання дій неправомірними, заінтересовані особи: головний державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції в Житомирській області ОСОБА_3, ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даною скаргою та просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції в Житомирській області ОСОБА_3 (далі головний державний виконавець Борисовська І.А.) та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 50633136 від 28.03.2016. Скаргу неодноразово уточнював та мотивував її тим, що вказана постанова є незаконною, оскільки ОСОБА_4 предявив виконавчий документ після спливу трьохрічного строку.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нову про скасування постанови головного державного виконавця Борисовської І.А.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвала суду є незаконною та прийнята з порушенням норм процесуального права, з неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вказує, що суд не дослідив у повному обсязі виконавчий документ, який поданий стягувачем на виконання після спливу строку для його предявлення та той факт, що ухвалою суду були виправлені помилки у ньому.

У своїх доводах також посилається на норми ЦК України та ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 5ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України«Про виконавче провадження» (в редакціїЗакону №2677-УІ) виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання в такі строки :

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушенняпротягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документипротягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.2 ст.22 Закону України«Про виконавче провадження»строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішеньз наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконаннюз наступного дня після його постановлення.

Перевіряючи додержання строку для предявлення виконавчого документа до виконання, суд має враховувати як положення статті 22 Закону «Про виконавче провадження», так і інші акти законодавства, якими врегульовано це питання.

За змістом положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Тобто після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у звязку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26.11.2010 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 задоволено, проте в резолютивній частині рішення зазначено, що з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто борг та судові витрати (а. с. 60).

10.12.2010 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира задоволено заяву про виправлення описки у вказаному рішенні та зазначено «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4С.» вказані суми (а. с. 61).

21.01.2011 за заявою ОСОБА_4 на підставі зазначених рішення та ухвали Корольовським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист №2-215/10 (а. с. 62).

28.01.2011 ОСОБА_4 предявив на виконання до Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ виконавчий лист Корольовського районного суду м. Житомира №2-215/10 від 21.01.2011 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заборгованості на загальну суму 42502,65 грн.

01.02.2011 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із виконання вищевказаного виконавчого документа, а 29.06.2011 виконавче провадження було закінчено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

31.08.2011 стягувач повторно предявив на виконання даний виконавчий лист. 05.09.2011 старшим державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_5 було відкрито виконавче провадження і на протязі тривалого часу, а саме до 01.03.2016 перебувало на виконанні вказаної виконавчої служби.

25.03.2016 ОСОБА_4 повторно звернувся до Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №2-215/10 від 21.01.2011 та доданим оригіналом вказаного листа (а. с. 4).

28.03.2016 постановою головного державного виконавця Корольовського ВДВС м.Житомира ГТУЮ в Житомирській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження № 50633136 з примусового виконання виконавчого листа №2-215/10, виданого 21.01.2011 Корольовським районним судом м. Житомира (а. с. 2).

При цьому судом першої інстанції було враховано, що ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17.05.2012 позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду (спр.№2-1517/12 т. 1 а. с. 86).

02.03.2015 ухвалою цього ж суду виправлено описку у вказаній ухвалі та зазначено читати предмет вимог у вступній та резолютивній частинах ухвали «заява ОСОБА_4 від 06.12.2010 про виправлення описки у судовому рішенні в цивільній справі № 215/10» замість «позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики» (спр. №2-1517/12 т. 1 а.с. 137).

03.03.2015 позивач повторно звернувся до суду із заявою про виправлення описки в рішенні Корольовського районного суду м. Житомира від 26.11.2010.

08.04.2015 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 02.06.2015, виправлено описку в абзаці другому резолютивної частини заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26.11.2010, а саме вказано «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4С.» (спр.№2-1517/12 т.1 а.с. 176).

29.09.2015 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 01.12.2015 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа №2-215/10 від 21.01.2011 виданого Корольовським районним судом м. Житомира таким, що не підлягає виконанню (а.с. 75, 77-78).

27.01.2016 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира скасовано постанову старшого державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження № 28506343 від 05.09.2011. Визнано незаконною ухвалу державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_6 про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 22.09.2014 (а.с. 65-67).

Виходячи із наведених правових норм та встановлених судом обставин справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що стягувачем ОСОБА_4 не пропущений строк предявлення виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_2 боргу за договором позики, визначеного судовим рішенням (спр №2-1517/12 т.1 а.с. 137).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності та дав належну оцінку згідно зі ст.ст. 10,60,212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: