Постанова № 64779056, 07.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/34/17

Єдиний унікальний № 310/7731/16-п Головуючий в 1-й інстанції - Богомолова Л.В.

Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Дутов О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Дутов О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року,

встановив:

постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Крім того, з ОСОБА_2 постановлено стягнути судовий збір 275, 60 грн.

Як зазначено в постанові, 05 листопада 2016 року о 16 годині 00 хвилин працівниками ВДАІ було виявлено, що ОСОБА_2 керував автомобілем Scania, державний номер НОМЕР_2, з причепом Bodex, державний номер НОМЕР_1, по пр. Західному, в м. Бердянськ, Запорізької області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, шотка хода, почервоніння обличчя), від продуття прибору «Драгер» та проходження медичного огляду у медичному закладі на стан сп'яніння в установленому законом порядку - відмовився шляхом відмови в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови зазначає, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та не відмовлявся від медичного обстеження, а навпаки наполягав на проходженні процедури в порядку такого огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суддею не були належним чином оцінені докази які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, та не було допитано всіх свідків події. Лише взято до уваги показання поліцейських, які не можуть виступати по справі як свідки, так як є сумніви щодо їх неупередженості.

З огляду на вказане, просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду його апеляційної скарги повідомлявся у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП шляхом надсилання судової повістки за місцем його проживання за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення та вказаною ним самим в апеляційній скарзі. Одночасно ОСОБА_2 був повідомлений про час та місце розгляду його апеляційної скарги за телефоном, зазначеним в апеляційній скарзі, але із заявою про відкладення розгляду апеляції до суду не звернувся, з огляду на що у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 319763, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від огляду на стан сп'яніння в установленому порядку відмовився в присутності двох свідків (а.с. 1); поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 2); рапортами поліцейських ОСОБА_5, ОСОБА_6, (а.с. 3-4).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Пунктом 2.12. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666 передбачено направлення уповноваженою особою Державтоінспекції МВС водія транспортного засобу, відносно якого є підстави вважити, що він перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до найближчого закладу охорони здоров'я.

Відповідно до п. 3.7. зазначеної Інструкції проведення лабораторних досліджень, які згідно п.3.9. Інструкції використовуються у закладах охорони здоров'я, на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.

Отже, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння має відбуватись у відповідному медичному закладі, що не протирічить положенням ст. 266 КУпАП та було інспектором поліції запропоновано ОСОБА_2

Пояснення ОСОБА_2 свідчать, що останній не спростовує факту його відмови від проходження медичного огляду, що, за його поясненнями, зазначив і у присутності свідків.

Твердження ОСОБА_2 про не перебування у стані алкогольного сп'яніння, з огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення, не спростовують висновків суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний транспортний засіб був переданий ОСОБА_7, який власноручно написав про те, що вище вказаний транспортний засіб він зобов'язується доставити на місце зупинки до повного протверезіння водія ОСОБА_2

У зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він не відмовлявся від огляду в закладі охорони здоров'я та щодо порушення порядку огляду з боку працівника поліції є спростованими.

Таким чином, суд дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАп справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.М. Дутов