Рішення № 64778300, 14.02.2017, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3318/16-ц

№ провадження 2/323/44/17

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

14.02.2017 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі судді Плечищевої О.В. при секретарі Свириденко О.С. за участі адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказує, що рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.02.2009 року з нього стягуються аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів до досягнення ним повноліття.

На час винесення судом рішення він працював та мешкав один, в нього не було родини, тому мав змогу сплачувати аліменти на утримання сина в такому розмірі. Але станом на теперішній час його життєві обставини змінились, він одружився та в нього народився син від другого шлюбу. У звязку з цим його матеріальний стан погіршився, оскільки зявився обовязок з утримання ще однієї дитини.

Позивач прохає зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 до досягнення ним повноліття з 1/3 частини до 1/5 частини всіх видів щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили.

В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягає, прохає задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог, прохає суд відмовити у їх задоволенні.

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи та надані суду докази. Приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено в судовому засіданні, рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.11.2009 року з позивача на користь відповідача були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22.10.2009 року, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14.04.2010 року було залишено без змін ( а.с.2, 26).

Згідно зі свідоцтвом про народження, серії І-ЖС № 202966 від 28.08.2012 року у позивача народилася дитина, син ОСОБА_6 (а.с.3).

Відповідно до довідки Структурного підрозділу «Мелітопольського локомотивного депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 05.12.2016 року ОСОБА_2 працює з 26.11.2015 року на посаді помічника машиніста локомотива, отримує заробітну платню, яка за останні 12 місяців за винятком утримання становить 30063, 80 грн. та якої вираховуються аліменти, а також стягується заборгованість по аліментам, яка на дату прийняття становила 7812, 26 грн. та 32359, 38 коп., про що не заперечувала в судовому засіданні представник позивача (а.с.47).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачені способи виконання батьками такого обовязку та кошти на утримання дитини ( аліменти) присуджуються у частці від доходу і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.192 ч.1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Майновий стан платника аліментів є однією із обставин, яка підлягає встановленню та врахуванню при визначенні розміру аліментів, відповідно до ст.182 СК України.

Зменшення розміру аліментів, визначеного рішенням суду, за позовом платника аліментів можливе за умови доведеності зміни обставин, визначених ст.192 СК України, у тому числі і погіршення майнового стану платника аліментів, які мали місце після прийняття рішення про стягнення аліментів, а не у звязку з прийняттям такого рішення.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що саме з укладенням нового шлюбу та народження в цьому шлюбі однієї дитини змінився ( погіршився) його матеріальний та сімейний стан.

За змістом ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Натомість позивач не надав суду доказів чим підтверджується зміна майнового стану позивача у порівнянні з часом визначення розміру аліментів, а також чим підтверджується погіршення майнового стану у звязку з укладенням шлюбу, оскільки сам по собі факт укладення шлюбу не є тією обставиною, яка призводить до погіршення матеріального становища одного з подружжя.

Посилання представника позивача, що стягувана сума аліментів, тобто 1/3 частина, становить в середньому 2100 грн. в місяць, перебільшує встановлений державою прожитковий мінімум для дитини 9-річного віку, а також загальний розмір стягуваних аліментів складає значну частину заробітної плати, є неприйнятними. Оскільки позивач свідомо допустив заборгованість по сплаті аліментів, яка на теперішній час стягується з нього в установленому законом порядку.

Позивач є працездатним, отримує стабільний дохід, обставин, які свідчать про зміну матеріального стану позивач не довів, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 192 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішенння суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Плечищева О.В.