Рішення № 64778110, 08.02.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 08.02.2017

Справа № 320/4662/16-ц

2/320/3050/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ковальової Ю.В.,

при секретарі: Черемісіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPM0GI0000004887 від 13.03.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором № ZPM0GI0000004887 від 13.03.2008 року в розмірі 503 773, 66 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 556,60 грн. і зазначає, що 13.03.2008 року з ОСОБА_1 (далі-Відповідач-1) був укладений кредитний договір № ZPM0GI0000004887, згідно якого він одержав від позивача кредит у розмірі 149 900, 00 грн. на термін до 13.03.2038 року. Відповідач-1 зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення зобовязання Відповідача-1 за договором № ZPM0GI0000004887 між позивачем та ОСОБА_2 (далі-Відповідач-2) було укладено договір поруки. У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем-1 умов договору за ним виникла заборгованість, яка станом на 06.07.2016 року становить 1 234 254, 16 грн. і складається з: 149 653, 14 грн. - заборгованість за кредитом; 354120, 52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 730480, 50 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Користуючись своїм правом, у відповідності до законодавства, яким не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму в розмірі 503 773, 66 грн., яка складається з: 149 653, 14 грн. - заборгованість за кредитом; 354120, 52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в рекомендованому поштовому повідомленні, яке повернулося на адресу суду, відомостей про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення справи або про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, заперечує проти задоволення позову в частині стягнення з неї заборгованості, вважає зобов'язання за договором поруки відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України припиненими.

Відповідно до ч.2ст. 197 ЦПК України, з урахуванням клопотань представника позивача та відповідачки про слухання справи за їх відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено наступне.

13.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № ZPM0GI0000004887. У відповідності до якого він одержав від позивача кредит у розмірі 149 900, 00 грн. на термін до 13.03.2038 року. Відповідач-1 зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених даним кредитним договором. /а.с. 13-16/.

Крім того, 13.03.2008 року в забезпечення зобовязання Відповідача-1 за договором № ZPM0GI0000004887 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, що підтверджується його копією яка міститься в матеріалах справи. /а.с. 17-18/.

Крім того, 13.03.2008 року в забезпечення зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № ZPM0GI0000004887, що підтверджується рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення ОСОБА_2

Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме - надав Відповідачу-1 кредит у розмірі, встановленому договором.

Згідно п.п.5.3.2 договору № ZPM0GI0000004887 від 13.03.2008 року позичальник зобовязаний повернути кредит у сумі, вказаній у п.1.1. цього договору, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань за цим договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені цим договором. У разі порушення умов цього договору та/або іпотечного договору на вимогу кредитора достроково повернути кредит з одночасною сплатою нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій, комісійної винагороди за надання фінансового інструменту згідно п.1.1, відсотки згідно п.4.1 цього договору, в разі якщо дострокове погашення відбувається в межах строку, передбаченого п.4.1 цього договору.

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимогст. 525 ЦК Українивбачається, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідност. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Відповідач-1 вносив щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту з порушенням графіку погашення заборгованості.

Тому, за Відповідачем-1 виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 06.07.2016 року становить 1 234 254, 16 грн. і складається з: 149 653, 14 грн. - заборгованість за кредитом; 354120, 52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 730480, 50 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Оскільки, чинним законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму в розмірі 503 773, 66 грн., яка складається з: 149 653, 14 грн. - заборгованість за кредитом; 354120, 52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Розмір заборгованості за кредитом підтверджується розрахунком. /а.с. 5-8/.

Як вбачається з рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення ОСОБА_2, позивач у 2012 році звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв»язку з невиконанням відповідачами зобов»язань за кредитним договором, розмір заборгованості вказано 535229,43 грн. Рішенням суду позов задоволено, в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит звернено стягнення на житловий будинок, що належить на праві власності ОСОБА_2 та виселено її з будинку.

Згідно витягів спец розділу виконавчих проваджень по справі № 815/12152/2012, надісланих 06.02.2017 року Мелітопольським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Запорізькій області на запит суду, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року в частині виселення ОСОБА_2 з житлового будинку № 89 по вул.. Підгірна в м. Мелітополі-виконано.

Згідно листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 03.02.2017 року, надісланого на запит суду, предмет застави вилучений, банком проводяться всі можливі заходи щодо реалізації, але наразі нерухоме майно не реалізовано.

Оскільки наявність невиконаного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою для пред»явлення позову про стягнення заборгованості з метою погашення заборгованості за договором кредиту, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1

Що стосується вимоги про солідарне з позичальником стягнення заборгованості з поручителя суд приходить до наступного.

Відповідно до договору поруки відповідачі відповідають перед позивачем за порушення обов»язків за договором, як солідарні боржники (п. 3.2).

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга стаття 251 та частина друга стаття 252 ЦК України).

За умовами договору поруки (п.4.2) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за договором про іпотечний кредит.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

У договорі про іпотечний кредит строк виконання основного зобов'язання чітко визначений: строком повного погашення кредиту є 13 березня 2038 року. Проте, направивши позичальнику досудову вимогу про погашення простроченої заборгованості у тридцяти денний строк , яку останній отримав 28.07.2012 року, як встановлено рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року, Банк по закінченню цього строку визнав строк виконання грошового зобов'язання таким, що настав, і у 2012 році звернувся до суду з позовом до позичальника та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення всієї заборгованості за кредитом.

Також в матеріалах позову міститься копія вимоги Банку за вих. № 30.1.0.0/2-329, надіслана поручителю ОСОБА_2 від 22.07.2015 року /а.с. 9-10/.

З відповідним позовом до суду банк звернувся 22 липня 2016 року, тобто по закінченню шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після закінчення цього строку припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

У постановах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року (справа № 6-106цс14), від 16 березня 2016 року (справа №6-130 цс15) міститься правовий висновок про те, що за змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. За умови пред'явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов'язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов'язання.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання.

У разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Тобто, суд виходить з того, що Банк звернувся до ОСОБА_2 як до поручителя з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором після спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а тому зобов'язання за договором поруки відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України припинилися, а отже, позовні вимоги до ОСОБА_2 як до поручителя суд знаходить необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України суд керується тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 74, 88, 197, 212, 214, 215, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPM0GI0000004887 від 13.03.2008 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», розташованого за адресою: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованості за кредитним договором № ZPM0GI0000004887 від 13.03.2008 року в розмірі503 773 /пятиста трьох тисяч семиста сімдесяти трьох/ гривень 66 копійок, яка складається з: 149 653 /ста сорока девяти тисяч шестиста пятдесяти трьох/ гривень 14 копійок - заборгованість за кредитом; 354 120 /трьохста пятдесяти чотирьох тисяч ста двадцяти/ гривень 52 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 556 /семи тисяч пятиста пятдесяти шести/ гривень 60 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.В. Ковальова