Рішення № 64777419, 07.02.2017, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/72/17-ц

2/195/67/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

07.02.2017 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про визнання поруки за договором поруки припиненою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання поруки за договором поруки припиненою, мотивуючи наступним.

21.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» з одного боку (далі - Кредитор), та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) з іншої сторони, укладено договір про іпотечний кредит № DNIOG40000004743, відповідно до умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 180958,50 гривень, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 15,00 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

Згідно п. 2.4. договору, Позичальник зобов'язується щомісяця до 21 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладення цього Договору, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані Кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 2942,62 грн., шляхом внесення готівки до каси Кредитора або шляхом безготівкових перерахувань. Останню сплату ануїтетного платежу здійснити не пізніше 21.02.2018 року.

Для забезпечення повернення кредитних коштів Позичальника на користь Банку ОСОБА_1 21.02.2008 року уклав з Банком договір поруки № DNIOG40000004743.

20.08.2008 року між Позичальником та Кредитором була укладена додаткова угода до кредитного договору № DNIOG40000004743 від 21.02.2008, відповідно до умов якого залишок кредитної заборгованості у розмірі 177073,67 грн. конвертується за офіційним курсом НБУ у 38410,77 доларів США зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 7.2.даного договору.

Відповідно до графіку платежів, Позичальник зобов'язаний кожного 21 числа поточного місяця вносити платіж у розмірі 685,46 доларів США.

Тобто робиться зміна валюти кредиту саме у той час коли національна валюта дешевшає відносно долара США, тим самими виникають умови підвищення відповідальності позичальника та поручителя.

Позивач зазначає, що з умов цього договору вбачається, що після підписання якого позичальником, у поручителя підвищилась відповідальність за неналежне виконання позичальником своїх зобов 'язань.

Після укладення Додаткового Кредитного договору DNIOG40000004743 від 20.08.2008 року додатковий договір до договору поруки не укладався.

Позивач, посилаючись на ч.1 ст.559 ЦК України, також зазначає, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

У разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, таке право підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст.ст. 3, 12- 15, 20 ЦК, ст.ст. 3- 5, 11, 15, 31 ЦПК України). Право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, оскільки це суперечило б положенням ч. 1 ст. 559 цього Кодексу (постанова Верховного ОСОБА_3 України від 21 листопада 2012 р. у справі № 6-134цс12).

Отже, позивач вважає, що після підписання додаткового кредитного договору від 20.08.2008 року, яким заборгованість у національній валюті гривні була переведена в іноземну, без його згоди була збільшена його відповідальність, як поручителя. Також в цей же час трапляється різке знецінення національної гривні відносно іноземної валюти.

Сторони у судове засідання не з'явилися.

Позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому наполягає на позовних вимогах.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, за довіреністю від 09.12.2014 р. ОСОБА_3 подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що проти позову не заперечує.

За таких обставин, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» з одного боку (далі - Кредитор), та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) з іншої сторони, укладено договір про іпотечний кредит № DNIOG40000004743, відповідно до умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 180958,50 гривень, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 15,00 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, що підтверджується вказаним договором.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, кредит надається строком погашення не пізніше 21.02.2018 року на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання за договором купівлі-продажу квартири від 21.02.2008 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.4. договору Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно п. 2.4. договору, Позичальник зобов'язується щомісяця до 21 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладення цього Договору, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані Кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 2942,62 грн., шляхом внесення готівки до каси Кредитора або шляхом безготівкових перерахувань. Останню сплату ануїтетного платежу здійснити не пізніше 21.02.2018 року.

З матеріалів справи суд вбачає, що для забезпечення повернення кредитних коштів Позичальника на користь Банку ОСОБА_1, який є позивачем у даній справі, 21.02.2008 року уклав з Банком, тобто з відповідачем, договір поруки № DNIOG40000004743, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного договору.

Так, згідно зі ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

20.08.2008 року між Позичальником та Кредитором була укладена додаткова угода до кредитного договору № DNIOG40000004743 від 21.02.2008, копію якої додано до матеріалів справи, відповідно до умов якого залишок кредитної заборгованості у розмірі 177073,67 грн. конвертується за офіційним курсом НБУ у 38410,77 доларів США зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 7.2.даного договору.

Відповідно до графіку платежів, Позичальник зобов'язаний кожного 21 числа поточного місяця вносити платіж у розмірі 685,46 доларів США.

Тобто здійснена зміна валюти кредиту саме у той час коли національна валюта дешевшає відносно долара США, тим самими виникають умови підвищення відповідальності позичальника та поручителя.

Також згідно п. 5.3. Кредитного договору від 20.08.2008 року при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором більш ніж: на 30 днів, Позичальник зобов 'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. +5% від суми позову.

Згідно п. 5.1 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі, який зазначений у п. 8.4. Договору за кожний день прострочки, а саме позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

Тобто, як вбачається з умов цього договору, після підписання якого позичальником, у поручителя підвищилась відповідальність за неналежне виконання позичальником своїх зобов 'язань.

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Після укладення Додаткового Кредитного договору DNIOG40000004743 від 20.08.2008 року додатковий договір до договору поруки не укладався.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Вказані висновки були викладені в постановах Верховного ОСОБА_3 України від 21 травня 2012 року №6-88цс11, від 10 жовтня 2012 року №6-112цс12, від 20 лютого 2013 року в справі № 6-172цс12 та відповідно дост. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковими для всіх судів України.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого ОСОБА_3 України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, відповідно до ч. 1ст. 559 ЦКприпинення поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Пунктом 7 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

Згідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскількипісля підписання додаткового кредитного договору від 20.08.2008 року, яким заборгованість у національній валюті гривні була переведена в іноземну, а саме в долар США, без згоди позивача була збільшена його відповідальність, як поручителя, шляхом підвищення відповідальності у вигляді ставки пені, штрафу та винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3 % річних від суми зарезервованих ресурсів.

Згідно ст. 88 ЦПК України, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 640,00 грн.(сплачено двома платежами 551,20 грн. + 88,80 грн.=640 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. 16, 553, 559 ЦК Україн, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про визнання поруки за договором поруки припиненою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати поруку ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приват Банк» за договором поруки № DNIOG40000004743 від 21.02.2008 року такою, що припинилася.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд.

Суддя: ОСОБА_4