Ухвала суду № 64775324, 16.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/58/2017(м)

265/6981/16-ц

Головуючий у 1 інстанції Адамова Т.С.

Категорія 59 Доповідач Мальцева Є.Є.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.,

суддів Баркова В.М., Ткаченко Т.Б.

секретар Герасимова Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь - ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 8 грудня 2016 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь ОСОБА_1, зацікавлені особи: Лівобережний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА :

21 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Сидоренко В.Е.: просив скасувати постанову Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 10 листопада 2016 року ВП № 52745712 щодо накладення штрафу на нього у розмірі 1700 гривень. В обґрунтування зазначеної скарги вказував, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 липня 2016 року його зобовязано усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу зливної ями та труби, що виходить з неї. Апеляційною інстанцією вказане рішення 28 вересня 2016 року залишено без змін. 10 листопада 2016 року головним державним виконавцем винесено щодо нього постанову про накладення штрафу у розмірі 1700 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк. Вважає, що вказана постанова є незаконною та безпідставною, оскільки одразу після ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження, а саме 09 листопада 2016 року, заявник розпочав роботи по демонтажу зливної ями та труби, але у звязку зі складністю таких робіт рішення не могло бути виконане 10 листопада 2016 року. На теперішній час роботи по демонтажу зливної ями тривають.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 8 грудня 2016 року визнано неправомірними дії головного державного виконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполя - ОСОБА_1 щодо винесення 10 листопада 2016 року постанови про накладення на боржника ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1700 грн. Скасовано постанову Лівобережного ВДВС міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 10 листопада 2016 року ВП № 52745712 щодо накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1700 гривень.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, головний держвиконавець Лівобережного ВДВС міста Маріуполя - ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду від 08.12.2016 року скасувати, а постанову про накладення штрафу на боржника залишити в силі. В скарзі зазначала, що держвиконавцем було виконано усі дії, передбачені ст.ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження». Боржнику надано 10 робочих та 14 календарних днів для виконання рішення суду добровільно. У зв'язку із невиконанням саме без поважних причин демонтажу зливної ями по вул. Донській, 42, в м. Маріуполі, у відповідності до вимог закону 10.11.2016 року нею було винесено постанову про накладення штрафу на суму 1700 грн. Законом України «Про виконавче провадження» складність робіт, необхідних для виконання рішення, не передбачена як причина для несвоєчасного виконання рішення суду. Крім того, на момент винесення постанови про накладення штрафу на боржника, ухвала ВССУ від 30.10.2016 року про зупинення виконання ріше6ння суду на адресу ВДВС ще не надійшла, ДВС отримала ухвалу 29.11.2016 року.

У відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_2, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи в апеляційному суді телефонограмою та через свого представника, який повторно не явився до суду, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не направляв.

Заслухавши суддю-доповідача, головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь - ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всієї території України. Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів законом покладено на державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) закріплені у Законі України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати усіх передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленого виконавчим документом, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду в строк, встановлений державним виконавцем, не виконано боржником з поважних причин, оскільки боржник отримав постанову про відкриття провадження тільки 08 листопада 2016 року, про що свідчить поштове повідомлення, а тому не мав фізичної можливості виконати рішення суду про демонтаж зливної ями до 10 листопада 2016 року, тобто, відсутні підстави для накладення штрафу на боржника. Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження направлена ОСОБА_4 з порушенням строку, встановленого законом.

З таким висновком суду першої інстанції неможливо не погодитись, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Лівобережному відділі державної виконавчої служби міста Маріуполя знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/265/868/16, виданого 24 жовтня 2016 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя про зобовязання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0180 га по вулиці Донській, 42, в місті Маріуполі шляхом демонтажу зливної ями та труби, що виходить з неї.

27 жовтня 2016 року за заявою стягувача ОСОБА_3 про примусове виконання виконавчого листа державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя ОСОБА_1 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій боржнику було запропоновано добровільно виконати вимоги виконавчого документу протягом 10 робочих днів, перевірку виконання призначено на 10 листопада 2016 року на 10.00 годину за місцем виконання зобовязання (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Судом встановлено, що постанова про відкриття провадження від 27 жовтня 2016 року була надіслана боржнику державним виконавцем 31 жовтня 2016 року, про що свідчать данні зазначені на поштовому повідомленні, хоча 28 жовтня 2016 року був робочим днем, тобто постанова про відкриття провадження від 27 жовтня 2016 року була надіслана боржнику з порушенням вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.21).

Вказану постанову про відкриття провадження ОСОБА_2 отримав 08 листопада 2016 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.21).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

10 листопада 2016 року головним державним виконавцем в виконавчому провадженні ВП № 52745712 винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_2 у розмірі 1700 гривень за невиконання без поважних причин у встановленому виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0180 га по вулиці Донській 42 в місті Маріуполі шляхом демонтажу зливної ями та труби, що виходить з неї (а.с.23).

З акту державного виконавця від 10 листопада 2016 року вбачається, що за виходом за адресою місто Маріуполь вулиця Донська будинок 42, державним виконавцем встановлено, що боржником ОСОБА_2 зобовязання щодо усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0180 га по вулиці Донській 42 в місті Маріуполі шляхом демонтажу зливної ями та труби, що виходить з неї, не виконано. Вказаний акт підписаний державним виконавцем, стягувачем та понятими.

При цьому необхідність проведення певних організаційних дій для виконання демонтажу зливної ями та труби від неї, незважаючи на отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження лише 08.11.2016 року, державний виконавець не вважав поважними причинами невиконання рішення суду в строк, визначений постановою про відкриття провадження.

В суді першої інстанції представник ОСОБА_2 поясняв, що після отримання постанови про відкриття провадження боржником розпочаті дії по демонтажу зливної ями та труби, що виходить з неї, а саме яма була засипана землею.

Судом першої інстанції обєктивно прийнято було до уваги його пояснення в тій частині, що зазначені дії неможливо фізично виконати за один день, дані роботи потребують більш тривалого часу.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що суд незаконно вирішив скаргу та скасував постанову державного виконавця про накладення штрафу на боржника, не є слушними, оскільки суперечать фактичним обставинам, встановленим судом, і даним виконавчого провадження.

Посилання державного виконавця в апеляційній скарзі на те, що він не може за власною ініціативою звернутися до суду за відстрочкою або розстрочкою виконання рішення суду, колегія суддів також не приймає до уваги.

Так, обставинами справи встановлено, що таких підстав у нього й не було, оскільки фактично у боржника не було в розпорядженні строку, наданого йому державним виконавцем для виконання рішення суду, у звязку із отриманням постанови про відкриття провадження за два дня до закінчення такого строку. Посилання державного виконавця на те, що законом не передбачено відраховувати строк виконання рішення від часу отримання копії постанови про відкриття провадження, а не з часу винесення такої постанови, суперечать його ж діям щодо несвоєчасного направлення такої постанови боржнику у порушення вимог закону.

Судом першої інстанції також встановлено, що на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2016 року зупинено виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 липня 2016 року про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до закінчення касаційного провадження у справі за № 265/1413/16-ц.

26 грудня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 липня 2016 року, яким зобовязано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, та ухвала апеляційного суду від 28 вересня 2026 року залишені без змін.

Відтак, факт зупинення провадження по примусовому виконанню рішення Орджоникідзевського суду від 21.07.2016 року не має значення для вирішення справи, оскільки судом за результатом розгляду скарги ухвалено правильне рішення, що відповідає закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у відповідності до ст.312 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга скаржника - відхиленню, оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 8 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7