Рішення № 64774622, 10.02.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5483/16-ц

Провадження № 2/210/705/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"10" лютого 2017 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Ширинової К.С.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку ст.197 ЦПК України, без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Рязань-Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 про поновлення строку для предявлення вимог кредитора та визнання кредитором юридичної особи, що ліквідується, -

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2016 року до Дзержинського районного суджу м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася позивач ОСОБА_2 із вищевказаним позовом до ТОВ «Рязань-Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 про поновлення строку для предявлення вимог кредитора та визнання кредитором юридичної особи, що ліквідується.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 вказує на те, що 23 грудня 2013 року між нею та ТОВ «Рязань-Інвест» було укладено договір №1-3/12, на завершення реконструкції обєкта в порядку дольової участі (реконструкція будинку торгівлі «Рязань»). Правовою підставою для реконструкції відповідачем будинку торгівлі «Рязань» був інвестиційний договір на завершення реконструкції обєкту в порядку дольової участі від 18 липня 2012 року, укладений між ТОВ «Рязань-Інвест» та ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», оскільки ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» перебувало в стадії санації, відповідно до законодавства України, що підтверджується витягом з договору від 18 липня 2012 року.

Вказувала на те, що на виконання своїх зобовязань по договору від 23 грудня 2013 року, нею внесено в касу відповідача 79695,00 доларів США, що обєктивно підтверджується довідкою-графіком погашення заборгованості, виданою відповідачем, завіреною підписом та печаткою директора товариства. Якщо до внесення повного грошового внеску дольової участі в завершенні реконструкції будинку торгівлі «Рязань» вона одержала інформацію про хід реконструкції, про хід затвердження плану санації ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» господарським судом Чернівецької області, то через деякий час вона взагалі перестала одержувати будь-яку інформацію про хід реконструкції даного обєкту, на якій стадії знаходиться санація ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», коли планується завершити реконструкцію даного обєкта. Вона неодноразово зверталась до директора ТОВ «Рязань-Інвест» ОСОБА_6 з усними та письмовими заявами та проханням надати будь-яку інформацію про обєкт, однак відповідь одержувала одну, що все буде добре. В подальшому директор товариства звільнився і з цього часу вона не має не тільки інформації про хід реконструкції, але і взагалі осіб до яких можна звернутись.

Зазначала, що в серпні 2016 року вона випадково від сторонніх осіб дізналась, що ТОВ «Рязань-Інвест» знаходиться в стадії ліквідації. Будь-яка інформація по цьому питанню відсутня навіть в електронному вигляді. З огляду на зазначене, 30 серпня 2016 року вона в письмовому вигляді звернулась до одноосібного учасника ТОВ «Рязань-Інвест», - ОСОБА_5 по місцю його проживання. Письмової відповіді вона не одержала, а в телефонному режимі ОСОБА_5 заявив, що із нею ніякого договору не підписував. З огляду на це, для одержання реальної інформації про стан реконструкції будинку торгівлі «Рязань», 20 жовтня 2016 року вона звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом про надання письмової інформації про фінансовий стан та строки завершення реконструкції БТ «Рязань». В судовому засіданні головуюча суддя Литвинова О.Г. повідомила їй, що позов необхідно заявити в Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки юридичною адресою ТОВ «Рязань-Інвест» є: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд.№67. Директором ТОВ «Рязань-Інвест» перереєстровано товариство на підставі діючого законодавства України, однак зроблено це з метою ускладнити можливість більш ніж тридцятьом інвесторам захистити свої права, так як обєкт інвестицій та всі інвестори знаходяться в м. Чернівці. Крім цього, під час судового засідання Шевченківського райсуду м. Чернівці вона дізналась, що одноособовий власник ТОВ «Рязань-Інвест», третя особа за цим позовом, ОСОБА_5 прийняв рішення про ліквідацію ТОВ «Рязань-Інвест» в порядку ст.ст.110, 111, 112 ЦК України, і заяви про задоволення вимог кредиторів відповідач приймає до 01 вересня 2016 року. Викладене підтверджується витягом зі статуту, з якого вбачається, що ОСОБА_5 є одноособовим власником-учасником відповідача, та витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій (згідно даного витягу ОСОБА_5 є головою комісії з припинення або ліквідації ТОВ «Рязань-Інвест» з кінцевою датою прийняття заяв кредиторів своїх вимог до 01 вересня 2016 року). Про рішення ОСОБА_5 ліквідувати ТОВ «Рязань-Інвест» ні вона ні інші кредитори не знали і не могли знати, так як ТОВ «Рязань-Інвест», в особі ОСОБА_5, не оприлюднювали цієї інформації, обравши шлях самоліквідації, а не банкрутства.

Посилалася на ті обставини, що їй не відомий день прийняття рішення ОСОБА_5 про ліквідацію ТОВ «Рязань-Інвест», а тому вона не може підтвердити факт порушення двохмісячного строку для прийняття заяв кредиторів, однак відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його порушення з поважних причин. Вона пропустила встановлений відповідачем строк предявлення вимог кредиторів, тобто до 01 вересня 2016 року, і не подала заяву про визнання її кредитором, однак пропустила цей строк по поважним причинам. По-перше, вона знаходилась на лікуванні в період з 29 серпня 2016 року по 10 жовтня 2016 року, що підтверджується санаторно-курортною книжкою Державного підприємства «Санаторій Моршин». По-друге, офіційного оприлюднення в засобах масової інформації про ліквідацію ТОВ «Рязань-Інвест» не було, а тому вона та інші інвестори не подали заяви про визнання кредиторами.

На підставі викладеного позивач ОСОБА_2 просила суд задовольнити її позовні вимоги, та постановити рішення, яким поновити їй строк для подання заяви про визнання її кредитором ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Рязань-Інвест» (код ЄДРПОУ 38224208).

Присутні у судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 (ордер серії ЧЦ №015379 на надання правової допомоги (а.с.34), договір про надання правової допомоги №11/1269 від 18 серпня 2016 року (а.с.35), кожен окремо надали пояснення по суті справи, підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача, - ТОВ «Рязань-Інвест», до зали суду не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 до зали суду також не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі представника відповідача та третьої особи, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України.

Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди позивача та її представника ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, повно, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно положень ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Захист цивільних прав, це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів (ст.57 ЦПК України).

За загальними положеннями ЦПК України, обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вимог ст.ст.10, 214, 215 ЦПК України, суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, та встановлювати у рішенні обставини справи (в тому числі пропущення позовної давності), характер правовідносин сторін, правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, навести мотиви прийнятого рішення: встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

З письмових матеріалів справи, пояснень позивача та її представника, судом встановлено, що 23 грудня 2013 року між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ «Рязань-Інвест» було укладено договір №1-3/12, на завершення реконструкції обєкта в порядку дольової участі (реконструкція будинку торгівлі «Рязань») (а.с.9-11).

Підставою для реконструкції ТОВ «Рязань-Інвест» будинку торгівлі «Рязань» був інвестиційний договір на завершення реконструкції обєкту в порядку дольової участі від 18 липня 2012 року, укладений між ТОВ «Рязань-Інвест» та ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», що підтверджується витягом з договору від 18 липня 2012 року (а.с.12-15).

На виконання своїх зобовязань по договору від 23 грудня 2013 року, позивачем ОСОБА_2 внесено в касу відповідача 79695,00 доларів США, що підтверджується довідкою-графіком погашення заборгованості, виданою відповідачем, завіреною підписом та печаткою директора товариства (а.с.17).

З усних пояснень позивача та її представника судом встановлено, що до внесення повного грошового внеску дольової участі в завершенні реконструкції будинку торгівлі «Рязань» ОСОБА_2 одержала інформацію про хід реконструкції, про хід затвердження плану санації ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» господарським судом Чернівецької області, то через деякий час вона взагалі перестала одержувати будь-яку інформацію про хід реконструкції даного обєкту, на якій стадії знаходиться санація ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», коли планується завершити реконструкцію даного обєкта. Вона неодноразово зверталась до директора ТОВ «Рязань-Інвест» ОСОБА_6 з усними та письмовими заявами та проханням надати будь-яку інформацію про обєкт, однак відповідь одержувала одну, що все буде добре. В подальшому директор товариства звільнився і з цього часу вона не має не тільки інформації про хід реконструкції, але і взагалі осіб до яких можна звернутись. В серпні 2016 року позивач ОСОБА_2 випадково від сторонніх осіб дізналась, що ТОВ «Рязань-Інвест» знаходиться в стадії ліквідації. Будь-яка інформація по цьому питанню відсутня навіть в електронному вигляді. З огляду на зазначене, 30 серпня 2016 року вона в письмовому вигляді звернулась до одноосібного учасника ТОВ «Рязань-Інвест», - ОСОБА_5 по місцю його проживання. Письмової відповіді вона не одержала, а в телефонному режимі ОСОБА_5 заявив, що із нею ніякого договору не підписував. З огляду на це, для одержання реальної інформації про стан реконструкції будинку торгівлі «Рязань», 20 жовтня 2016 року вона звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом про надання письмової інформації про фінансовий стан та строки завершення реконструкції БТ «Рязань» (а.с.20-22). В судовому засіданні головуюча суддя Литвинова О.Г. повідомила їй, що позов необхідно заявити в Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки юридичною адресою ТОВ «Рязань-Інвест» є: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд.№67. Директором ТОВ «Рязань-Інвест» перереєстровано товариство на підставі діючого законодавства України, однак зроблено це з метою ускладнити можливість більш ніж тридцятьом інвесторам захистити свої права, так як обєкт інвестицій та всі інвестори знаходяться в м. Чернівці. Крім цього, під час судового засідання Шевченківського райсуду м. Чернівці вона дізналась, що одноособовий власник ТОВ «Рязань-Інвест», третя особа за цим позовом, ОСОБА_5 прийняв рішення про ліквідацію ТОВ «Рязань-Інвест» в порядку ст.ст.110, 111, 112 ЦК України, і заяви про задоволення вимог кредиторів відповідач приймає до 01 вересня 2016 року. Викладене підтверджується витягом зі статуту, з якого вбачається, що ОСОБА_5 є одноособовим власником-учасником відповідача (а.с.6-8), та витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій (згідно даного витягу ОСОБА_5 є головою комісії з припинення або ліквідації ТОВ «Рязань-Інвест» з кінцевою датою прийняття заяв кредиторів своїх вимог до 01 вересня 2016 року) (а.с.18-19). Про рішення ОСОБА_5 ліквідувати ТОВ «Рязань-Інвест» ні вона ні інші кредитори не знали і не могли знати, так як ТОВ «Рязань-Інвест», в особі ОСОБА_5, не оприлюднювали цієї інформації, обравши шлях самоліквідації, а не банкрутства.

З усних пояснень позивача та її представника судом також встановлено, що ОСОБА_2 не відомий день прийняття рішення ОСОБА_5 про ліквідацію ТОВ «Рязань-Інвест», а тому вона не може підтвердити факт порушення двохмісячного строку для прийняття заяв кредиторів. Вона пропустила встановлений відповідачем строк предявлення вимог кредиторів, тобто до 01 вересня 2016 року, і не подала заяву про визнання її кредитором, однак пропустила цей строк по поважним причинам. По-перше, вона знаходилась на лікуванні в період з 29 серпня 2016 року по 10 жовтня 2016 року, що підтверджується санаторно-курортною книжкою Державного підприємства «Санаторій Моршин» (а.с.23). По-друге, офіційного оприлюднення в засобах масової інформації про ліквідацію ТОВ «Рязань-Інвест» не було, а тому вона та інші інвестори не подали заяви про визнання кредиторами.

Відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його порушення з поважних причин.

Відповідно до припису ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасника або органу юридичної особи уповноваженого на це установчими документами та за рішенням суду. Частиною 3 цієї статті встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 5 ст.105 ЦК України визначено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки строк заявлення ОСОБА_2 своїх вимог до юридичної особи, - ТОВ «Рязань-Інвест», що припиняється, пропущено з поважних причин, а саме через перебування останньою на санаторному лікуванні, та через те, що офіційного оприлюднення в засобах масової інформації про ліквідацію ТОВ «Рязань-Інвест» не було.

Відповідач правом участі в процесі не скористався, будь-яких заперечень проти позовних вимог не надав, а тому суд задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.104, 105, 110, 111, 112 ЦК України, ст.ст.3, 73, 122, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Рязань-Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 про поновлення строку для предявлення вимог кредитора та визнання кредитором юридичної особи, що ліквідується, - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк для подання заяви про визнання кредитором ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Рязань-Інвест» (код ЄДРПОУ 38224208).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та вразі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н. Ю. Вікторович