Ухвала суду № 64774068, 16.02.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 235/661/14-к

Провадження № 1-кп/226/31/2017

УХВАЛА

ІменемУкраїни

16.02.2017 року місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Салькової В.С.,

суддів Редько Ж.Є., Петуніна І.В.,

за участю секретаря судового засідання Пікало К.І.,

прокурора Гусейнова Е.Г.,

потерпілої ОСОБА_1 (присутня шляхом відеоконференції),

захисникаОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області клопотання прокурора Гусейнова Е.Г. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, та клопотання ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт,

встановив:

Судом розглядається кримінальне провадження №12013050410000386 від 21.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Як вбачається з матеріалів справи, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 закінчується 18.02.2017 року.

В суді прокурор Гусейнов Е.Г. заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки не перестали існувати ті ризики, що були наявні під час обрання запобіжного заходу. Вважає, що є наявними ризики переховування ОСОБА_3 від суду, впливу на свідків, які ще не допитані судом, впливу на потерпілих, вчинення нових злочинів. Обвинуваченому інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів, які мали великий резонанс в місті та районі, були темою обговорення у ЗМІ. Покарання, передбачене за вчинення таких злочинів, передбачає в тому числі і довічне позбавлення волі. Більш м'які запобіжні заходи зможуть допомогти обвинуваченому уникнути покарання, як це зробила особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Суспільний резонанс цієї справи має вагомість за практикою ЄСПЛ при триманні особи під вартою, тому просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою на 60 діб.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримала.

Обвинувачений заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю. Обґрунтував клопотання тим, що кожен має право на розгляд справи щодо нього в розумні строки, а він вже близько 3 років 9 місяців перебуває під вартою. Наявність ризиків на цей час стороною обвинувачення не обґрунтована, доказів, які б підтверджували його намір переховатися від суду, впливати на свідків, вчинити інший злочин прокурором не надано. Крім того вважає, що суд розглядає питання продовження строку тримання його під вартою формально, без з'ясування всіх належних питань. Практика ЄСПЛ у багатьох справах вказує, що сама наявність підозри та тяжкість обвинувачення не може бути підставою для тривалого тримання особи під вартою. Можливий вплив на свідків вважає абсурдним, оскільки вони раніше допитані, а зараз ухиляються від явки до суду, що спростовує наявність суспільного резонансу справи. В нього наявні міцні соціальні звязки дружина, дитина, він має постійне місце мешкання та роботи, де характеризується позитивно, з огляду на все викладене просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за адресою квартири, належної його матері.

Захисник також заперечував проти клопотання прокурора, клопотання обвинуваченого підтримав. Зазначив, що прокурор, посилаючись на наявність ризиків, не довів неможливість застосування інших запобіжних заходів щодо обвинуваченого, не надав доказів наявності ризиків.

Прокурор заперечував проти клопотання обвинуваченого та зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має на меті запобігання спробам обвинуваченого уникнути відповідальності. Дійсно, під вартою ОСОБА_3 тримається тривалий час, але у Димитровському суді меншу частину цього часу. Зауважив, що обвинувачений був затриманий за межами Красноармійського району, що свідчить про його намір переховатися ще на стадії досудового розслідування. Застосування особистого зобовязання щодо ОСОБА_3 неможливе з огляду на наявність ризиків, порука за відсутністю осіб, які б висловили намір бути поручителями, застава внаслідок відсутності коштів у обвинуваченого, про що він вказував Красноармійському судові. Політична обстановка в державі, наявність неконтрольованої частини державного кордону, близькість зони ведення бойових дій може полегшити обвинуваченому уникнути покарання. Просив відмовити у задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу.

Потерпіла ОСОБА_1 заперечувала проти клопотання ОСОБА_3, заявила про наполягання на перебуванні останнього під вартою під час судового розгляду.

Суд, заслухавши учасників процесу, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому з огляду на таке.

Перебуваючи на стадії дослідження доказів у справі, суд не вбачає обєктивної можливості ухвалення вироку у кримінальному провадженні до сплину визначеного раніше строку тримання під вартою. Обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується вчинення низки злочинів, в тому числі особливо тяжких та корисливих. Не зважаючи на заперечення сторони захисту, суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, такі, як спроба переховування від суду, впливу на свідків, вчинення інших злочинів є наявними на цей час і фактичних даних про зменшення цих ризиків немає. Тяжкість обвинувачення у справі, загроза можливості суворого покарання, факт затримання обвинуваченого на стадії досудового розслідування за межами адміністративної одиниці, в якій було вчинено злочини, дає суду обґрунтовану підставу вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 не матиме перешкод для використання можливості переховування від суду. Дане твердження обумовлюється і наявністю полегшеного доступу до перетинання державного кордону, обумовленого проведенням антитерористичної операції в Донецькій області та відсутністю повного державного контролю за кордоном.

Вагомих підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу на цій стадії судового розгляду суд не вбачає.

Продовжуючи строк дії запобіжного заходу, суд вважає наявними реальні ознаки справжнього суспільного інтересу у справі, який за практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Летельє проти Франції»), не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Вищезазначена обставина також є виправданим та необхідним елементом, що визначає та виправдовує потребу в триманні особи під вартою.

Наявність у обвинуваченого дружини та дитини, постійного місця проживання та роботи, позитивні характеристики обвинуваченого не мають вирішального значення при розгляді питання щодо продовження строку тримання під вартою, оскільки оцінюються виключно у сукупності з іншими обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України.

Враховуючи всі обставини по справі, особу обвинуваченого і суть обвинувачення, та те, що строк дії запобіжного заходу не може перевищувати 60 днів, суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 повинен бути продовжений до 17.04.2017 року включно.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про беззаперечну неможливість тримання ОСОБА_3 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 331 КПК України, суд

постановив:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчинені злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.04.2017 року включно.

Ухвала суду щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає окремому оскарженню. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: В.С. Салькова

Судді: Ж.Є. Редько

ОСОБА_4