Ухвала суду № 64773136, 15.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/18195/16-ц Провадження № 22-ц/772/330/2017Головуючий в суді першої інстанції Бар'як А. С.Категорія 25Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Рибчинського В.П.,

при секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2016 року у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (далі - ПАТ «АСК «ОМЕГА») звернулося у суд з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа» (далі - ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП») про відшкодування шкоди.

Зазначало, що 29.09.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були ОСОБА_2 винуватець ДТП, який керував транспортним засобом «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», та ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2, автомобіль якого застраховано в ПАТ «АСК «ОМЕГА».

На підставі Договору та відповідно до страхового акту № 10715-Т та № 10715-Т-1, розрахунку суми страхового відшкодування ПАТ «АСК «ОМЕГА» було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 32823,27 грн., при цьому 16.02.2016 року ПрАТ «УСК «Княжа» сплатила ПАТ «АСК «ОМЕГА» страхове відшкодування лише в розмірі 26796,98 грн., у зв'язку з чим ПАТ «АСК «ОМЕГА» посилаючись на положення ст.ст.993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просило стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що складає 6026,29 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2016 року в позові відмовлено повністю.

У поданій до Апеляційного суду Вінницької області апеляційній скарзі ПАТ «АСК «ОМЕГА» порушує питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з підстав, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, - невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до чч. 1 та 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що 29.09.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були ОСОБА_2, який керував транспортним засобом «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», та ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2, автомобіль якого застраховано в ПАТ «АСК «ОМЕГА».

У справі також установлено, що 20.05.2015 року між ОСОБА_3, як страхувальником, та ПАТ «АСК «ОМЕГА», як страховиком, був укладений договір №231-07-10864-10 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є страхування автомобіля "Mercedes-Benz S500 4 Matis", рік випуску 2003, колір чорний, реєстраційний номер AB0001НН. Страхова сума 335000,00 грн. Строк дії договору до 26.05.2016 року. Пункт 8 Договору передбачає порядок визначення розміру страхового відшкодування, зокрема, застосування встановлених показників експлуатаційного зносу за кожний рік експлуатації ТЗ, деталей, вузлів, агрегатів.

Відповідно до заяви від 30.09.2015 року про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування ОСОБА_3, будучи страхувальником згідно договору страхування №231-07-10864-10 від 20.05.2015 року, повідомив страховика ПАТ «АСК «ОМЕГА» про настання страхового випадку, який мав місце внаслідок настання ДТП 29.09.2015 року в м. Вінниці по вул. Київська, 78, зазначивши, що застрахований автомобіль Мерседес було припарковано біля офісу, де на нього здійснила наїзд Фура DAF при здійсненні розвороту.

Згідно з висновком експерта №784Е-09/15 з автотоварознавчого дослідження, складеного 02.10.2015 року, експертом-автотоварознавцем Приватного підприємства ЕНДЦ «Експертиза» ОСОБА_6 на підставі заяви ТОВ «Смайл Сервіс» щодо проведення експертного дослідження колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mercedes-Benz S500L 4 Matic, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, в цінах станом на час виконання даного дослідження, складає 26796,98 в тому числі ПДВ.

Відповідно до страхового акту №10715-Т з розрахунком суми страхового відшкодування від 24.11.2015 року розмір страхового відшкодування по відповідному страховому випадку, визначений на підставі висновку №784Е-09/15 від 02.10.2015 року, становить 22330,82 грн., страхувальник ОСОБА_3, договір страхування № 231-07-10864-10 від 20.05.2015 року. Частина страхового платежу в розмірі 13453,32 грн. була перерахована згідно рахунку-фактури №СФ-0000080 від 12.11.2015 року ФОП ОСОБА_7, а частина страхового платежу в розмірі 8877,50 грн. не була перерахована ФОП ОСОБА_7, а була зарахована страховиком в рахунок оплати наступної частини страхового платежу.

Відповідно до копії платіжного доручення №5155 від 09.12.2015 року ПАТ «АСК «ОМЕГА» перерахувало кошти ФОП ОСОБА_7 в розмірі 13453,32 грн., призначення платежу страхове відшкодування (231-07-10864-10 ОСОБА_3 НОМЕР_3) згідно акту 10715-Т від 25.11.15.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.12.2015 року по справі № 127/23247/15-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно із заявою ОСОБА_3, яка зареєстрована 23.12.2015 року за вхідним №10002, ОСОБА_3 звертався до т.в.о. президента ПАТ «АСК «ОМЕГА» ОСОБА_8 з проханням окремо розрахувати коефіцієнт зносу на деталь, у зв'язку з заміною передньої лівої блок-фари 14.06.2012 року, та здійснити доплату страхового відшкодування по ДТП від 26.09.2015 року.

Відповідно до розрахунку експлуатаційного зносу ТЗ Блок-фари лівої від 17.12.2015 року, зміна Блок-фари лівої на транспортному засобі Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4, рік випуску 2003, договір страхування №231-07-10864-10, відбулася 14.06.2012 року, дата настання ДТП 29.09.2015 року, к-ть днів експлуатації ТЗ 1202, в силу чого експлуатаційний знос такої блок фари становить 35,35%.

Згідно страхового акту №10715-Т-1 з розрахунком суми страхового відшкодування від 17.12.2015 року розмір страхового відшкодування по відповідному страховому випадку, визначений на підставі висновку №784Е-09/15 від 02.10.2015 року, становить 10492,45 грн., страхувальник - ОСОБА_3, договір страхування №231-07-10864-10 від 20.05.2015 року. Акт огляду пошкодженого ТЗ від 29.09.2015 року. Вартість блок-фари лівої, яка взята при розрахунку суми страхового відшкодування за початкову величину, становить 30281,25 грн.

Відповідно до копії платіжного доручення № 5569 від 23.12.2015 року ПАТ «АСК «ОМЕГА» сплатила ФОП ОСОБА_7 10492,45 грн., призначення платежу: страхове відшкодування (231-07-10864-10 ОСОБА_3 НОМЕР_3) згідно акту 10715-Т-1 від 16.12.15.

Відповідно до копії платіжного доручення № ЗР007767 від 15.02.2016 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» сплатила ПАТ «АСК «ОМЕГА» суму 26796,98 грн., призначення платежу відшкодування згідно страхового акту № 160000056323 від 12.02.16 регресний платіж ПАТ «АСК «ОМЕГА».

Відповідно до регресної вимоги №113 від 20.01.2016 року ПАТ «АСК «ОМЕГА» звернулося до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» з вимогою про сплату страхового відшкодування в розмірі 32823,27 грн., яке було визначено на підставі Договору та відповідно до страхового акту № 10715-Т та № 10715-Т-1, та виплачено ПАТ «АСК «ОМЕГА» внаслідок ДТП, учасниками якої був ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідно до листа №16-56323-1 від 05.04.2016 року, ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» розглянуло заяву ПАТ «АСК «ОМЕГА» та повідомило, що ними 12.02.2016 року було складено страховий акт за номером 160000056323 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 26796,98 грн., яке залишається без змін.

У справі також установлено, що ПАТ «АСК «ОМЕГА» зверталося із досудовою вимогою №1111 від 02.06.2016 року до ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно полісу № АІ/4385355, з вимогою в десятиденний термін сплатити суму в розмірі 6026,29 грн., що становить різницю між виплаченим страховим відшкодуванням ПАТ «АСК «ОМЕГА» в розмірі 32823,27 грн., та сплаченим ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» страховим відшкодуванням ПАТ «АСК «ОМЕГА» в розмірі 26796,98 грн.

Згідно відзиву на досудову вимогу ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні досудової вимоги ПАТ «АСК «ОМЕГА» №1111 від 02.06.2016 року.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правильності проведення відповідного розрахунку експлуатаційного зносу блок-фари лівої та в судовому засіданні не було встановлено належними та допустимими доказами обставини наявності на пошкодженому автомобілі лівої блок-фари, яка має іншу дату випуску, а ніж сам автомобіль, при цьому такі обставини не були підтвердженні і експертом, який, оглянувши пошкоджений автомобіль, визначив вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, що було визнано та виконано страховиком відповідача.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Цивільним кодексом України, Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено позовні вимоги, а саме наявності на пошкодженому автомобілі лівої блок-фари, яка має іншу дату випуску, а ніж сам автомобіль, і такі обставини не підтвердженні і висновком експерта №784Е-09/15 від 02.10.2015 року, який оглянувши пошкоджений автомобіль, визначив вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля в розмірі 26796,98 грн., судова колегія вважає обґрунтованим, адже позивачем не доведено відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України належними та допустимими доказами правильності проведення відповідного розрахунку експлуатаційного зносу блок-фари лівої на пошкодженому автомобілі.

Надані позивачем страховий акт №10715-Т, страховий акт №10715-Т-1, копія видаткової накладної №РН-0000010 від 05.03.2012 року, заява ОСОБА_3 від 16.12.2015 року, розрахунок експлуатаційного зносу ТЗ Блок-фари лівої від 17.12.2015 року не є належними доказами, які б підтверджували розрахунок зношеності лівої блок-фари пошкодженого автомобіля, оскільки такий розрахунок проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395).

При цьому, судова колегія враховує, що згідно з висновком експерта №784Е-09/15 з автотоварознавчого дослідження, складеного 02.10.2015 року, експертом-автотоварознавцем Приватного підприємства ЕНДЦ «Експертиза» ОСОБА_6 на підставі заяви ТОВ «Смайл Сервіс» щодо проведення експертного дослідження колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mercedes-Benz S500L 4 Matic, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, в цінах станом на час виконання даного дослідження, складає 26796,98 в тому числі ПДВ.

Доказів, які б спростовували зазначений висновок експерта в частині вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу Блок-фари лівої автомобіля Mercedes-Benz S500 4 Matic, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 29.09.2015 року, позивачем не надано, а відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з недоведеністю позивачем позовних вимог.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15 в обґрунтування позовних вимог, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вказане рішення Верховного Суду України постановлено за інших обставин справи та не є аналогічними правовідносинам, що виникли в даній справі. Зокрема у справі №6-691цс15 предметом розгляду було відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні. Вказаний спір виник між потерпілим і особою, яка заподіяла шкоду.

У даній справі предметом розгляду є стягнення виплаченого страховою компанією - позивачем потерпілому страхового відшкодування з винуватця ДТП, зокрема стягнення частини такого відшкодування, яке не було виплачене іншою страховою компанією, яка застрахувала відповідальність відповідача.

Колегія суддів погоджується з тим, що різниця між визначеною спеціалістом (експертом) вартістю деталей з урахуванням коефіцієнту зносу і вартістю нової такої деталі, яку потерпілий вимушений, з незалежних від нього обставин, придбати, має бути відшкодована йому, оскільки є збитком в розумінні закону, на що і звертав увагу Верховний Суд України у вказаній вище справі.

В той же час, позивачем не було доведено у встановленому законом порядку належними доказами, що до спірних деталей (блок-фари) наявній на автомобілі має бути застосований інший коефіцієнт зносу ніж застосований експертом у висновку №784Е-09/15 з автотоварознавчого дослідження від 02.10.2015 року, і що є правомірною виплата позивачем потерпілому страхового відшкодування у розмірі 32823,27 гривень, яке перевищує на 6026,29 гривень визначений експертом розмір ремонту (26798,95 гривень), тобто той розмір, який в решті виплачений позивачу ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2016 року у даній справі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути ос каржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис О. С. Панасюк

Підпис В. П. Рибчинський

Згідно з оригіналом.

Суддя