Ухвала суду № 64769791, 15.02.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/67/17

в справі №760/198/17-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Бугайчука О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, вселення та усунення перешкод у користуванні квартирою, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати недійним Договір дарування квартири АДРЕСА_1, вселити його в дану квартиру та зобов»язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні квартирою.

14 лютого 2017 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Посилається на те, що спірна квартира була придбана під час перебування в шлюбі з відповідачкою, а оспорюваний ним Договір був укладений відповідачкою в справі під час вирішення між ними судом спору з приводу права власності на неї.

Крім того, з вини відповідачки він не може потрапити до квартири та користуватися нею.

Вважає, що після отримання інформації про наявність даного спору в провадженні суду відповідачі можуть терміново провести її відчуження, в зв»язку з чим буде утруднене, а то і неможливе виконання можливого рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Підстави забезпечення позову врегульовано ст.151 ЦПК України.

З точки зору ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову застосовується, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.2 ст.151 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 152 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.

За даною нормою закону однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Так, предметом спору сторін є визнання недійсним Договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 26 лютого 2016 року, укладеного між відповідачами.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз»яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи викладене вище, характер спору, що виник, суд приходить до висновку про обгрунтованість заяви та вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_5

Відповідач 1: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3.

Відповідач 2: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_4.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя