Рішення № 64768058, 14.02.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/38/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2015 року позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» предявив позов до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 20.02.2008 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 02-21/08, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 170 000 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки № 02-99/08 від 20.02.2012 року.

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобовязувалося передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобовязувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами.

Позивач зазначає, що свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленого договором, проте ОСОБА_6 умови кредитного договору належним чином не виконує і в звязку з чим утворилася станом на 25 березня 2015 року заборгованість в сумі 506 321 грн.80 коп.

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір про передачу за договорами забезпечення, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права звернення стягнення на заставлене майно у відповідності до договорів забезпечення.

Позивач зазначає поскільки відповідачем не виконується зобовязання по кредитному договору, він має право звернутися до останнього з вимогою про стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

З таких підстав ТОВ «Кредитні ініціативи» просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 02-21/08 від 20.02.2008 року, яка станом на 25.03.2015 року складає 506 321 грн. 80 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок та споруди, загальною площею 89.3 кв.м., що знаходиться по вул. Кузнєцова, 30 в м. Золотоноша шляхом проведення прилюдних торгів.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2016 року в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить рішення суду скасувати, як незаконне, необґрунтоване та постановлене при неповному зясуванні обставин справи і з порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання.

Але таким вимогам закону рішення не відповідає.

Постановлюючи рішення суду про відмову в задоволенні позову суд виходив із того, що позивачем не надано беззаперечних доказів та твердження своїх позовних вимог.

Проте повністю погодитися із таким висновком не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що 20.02.2008 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 02-21/08, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 170 000 грн., з розрахунку 17 % річних на строк до 19.02.2011 року.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_6 зобовязань по кредитному договору 20.02.2008 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір , відповідно якого ОСОБА_6 передав в іпотеку банку нерухоме майно: житловий будинок на земельній ділянці по вул. Кузнєцова, 30 в м. Золотоноша.

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобовязувалося передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобовязувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами.

Згідно з п.4.1 договору про відступлення права вимоги відступлення прав вимоги первісним кредитором новому кредитору, набуття новим кредитом прав вимоги та зміна кредитора за правами вимоги на нового кредитора набувають чинності у день укладення договору, за умови належного оформлення сторонами ( підписання та скріплення відбитком печаток сторін) реєстру позичальників. При цьому права вимоги, що виникають у майбутньому, набуваються новим кредитором з моменту їх виникнення, але в будь-якому разі після підписання сторонами реєстру позичальників.

З матеріалів справи вбачається, що передачу невиконаних грошових зобовязань відповідача позивач підтвердив витягом з додатком № 1 до договору про відступлення прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2010 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість за кредитним договором №02-21/08 від 20.02.2008 року в сумі 221 836 грн. 04 коп.

Кредитний договір вказаним рішенням суду не розірваний і не припинений, а тому він є чинним і підлягає до виконання.

На час розгляду справи рішення суду знаходилось на виконанні в державній виконавчій службі, але рішення суду не виконано.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Така ж норма міститься й у ст. 24 Закону України «Про іпотеку» , відповідно до якої відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавцю, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобовязання. Якщо не було доведене інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобовязанням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Кредитні ініціативи» отримало всі права вимоги від відповідача по справі, в тому числі і звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобовязання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобовязання припиняється виконання, проведених належних чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, наявність судового рішення про стягнення із ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.09.2013 року по справі № 73 ці 13.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом статті 266 ЦК України ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткових вимог (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За загальними правилами перебіг загальної позовної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( частина перша статті 261 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2010 року встановлено, що листом банку № 2198-02/09 від 21.07.2009 року було виставлені вимоги про повернення кредиту в повному розмірі до 21.07.2009 року.

Цим листом банк змінив умови кредитного договору і строк виконання встановлено до 21.07.2009 року. Відповідач не заперечував проти такої зміни договору.

Із цього часу почався перебіг строку позовної давності як до стягнення боргу, так і накладення стягнення на заставлене майно.

Із позовом про стягнення боргу за кредитним договором банк звернувся в межах позовної давності.

Із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулися 23.05.2015 року.

В своїх запереченнях на позов від 27.08.2015 року представник відповідача просив застосувати строк позовної давності.

Поскільки позивачем пропущено строк позовної давності, то в задоволенні позову необхідно відмовити за пропуском цього строку.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задоволити частково .

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :