Ухвала суду № 64767299, 30.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Матеріал № 622/28/17 Слідчий судя: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/790/166/17 Доповідач: Чопенко Я.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів - Курило О.М., Цілюрика В.П.,

при секретарі - Леськів Е.П.,

за участю прокурора - Заболотного В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Харківської області від 16.01.2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4.

Застосовано до ОСОБА_4, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23:20 години 13 березня 2017 року.

Визначено ОСОБА_4 розмір застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат в сумі 64000 грн.

Як зазначено зазначено в ухвалі, 16 січня 2017 року до Золочівського районного суду Харківської області надійшло вказане клопотання слідчого СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4.

Судом першої інстанції встановлено, згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 13.01.2017 стосовно ОСОБА_4 внесено відомості про вчинений останнім злочин, передбачений ч.2 ст.15,ч. 3 ст.185 КК України(кримінальне провадження №12017220310000030).

14 січня 2017 року ОСОБА_4 відповіднодост.278 КПК Українибуло повідомлено про підозру за ч.2 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України, про що слідчим складено відповідну постанову.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в своєму клопотанні.

Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_4, прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, що у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що обраний запобіжний захід є занадто суворим.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з*явився надавши суду заяву датована від 30 січня 2017 року вх. № ЕП-279/17, про слухання справи без його участі.

За таких обставин, в силу вимог ст.405 КПК України неявка учасників процесу не є перепоною для апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні тяжкого злочину, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,183 КПК України і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України; наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.1,2).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України ;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.39-43). З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Крім того, слідчим суддею враховано край негативну репутацію підозрюваного.

За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов*язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України. Застосування більш м*яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 є недостатнім.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об*єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов*язана мати докази, достатні для пред*явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов*язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред*явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Керуючись положеннями КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

Наявність постійного місця проживання та стійких соціальних звязків вірність висновків слідчого судді викладених в оскаржуваній ухвалі не спростовує.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Харківської області від 16.01.2017 року щодо обрання у відношенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варто залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: