Ухвала суду № 64765291, 16.02.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2955/16-к

Номер провадження 1-кп/629/70/17

У Х В А Л А

16.02.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Дегтярчук М.О., за участю секретаря Беззубенко Н.В., прокурора Колодія М.М,захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лозова Харківської області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого,розлученого,не військовозобов»язаного, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,фактично мешкає за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Чернігівське,вул. Житомирська,3, раніше судимого:

- 25.02.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт;

- 21.08.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.. 389 ч.2 КК України до 1 року 10 днів обмеження волі, із застосуванням ст.. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України, -

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12016220380001394 ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор, з урахуванням закінчення обвинуваченому строку тримання під вартою заявив клопотання про продовження раніше обраного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність підстав для скасування або зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вказав на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на потерпілих, свідків по даному кримінальному провадженню, які не допитані судом, може продовжити протиправну діяльність.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник прохав змінити її підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст.. 177 КПК України прокурором не доведені.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого та наполягав на задоволенні свого клопотання.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується, зокрема, у вчиненні злочинів середньої тяжкості, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. Крім того, суд зауважує, що під час розгляду даного кримінального провадження обвинувачений постійно нехтував своїм обов»язком щодо явки до суду, отримуючи судові повістки, судом також виносилась ухвала про його привід. Тому суд вважає, що зазначені обставини можуть бути достатніми причинами разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, обвинувачений будучи працездатною особою не працював, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий. Також суд бере до уваги, що судовий розгляд справи не розпочато, не допитаний обвинувачений, потерпілі, свідки, не вивчені письмові докази.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою є виправданим.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, може призвести до спроб переховування від суду, а тому, залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк тримання під вартою обвинуваченому до 16 квітня 2017 року, вважаючи жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - ОСОБА_1 суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 110, 177, 178, 314, 315, 369-372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області задовольнити.

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до шістдесяти днів, тобто до 16 квітня 2017 року в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня винесення ухвали, а саме з 16 лютого 2017 року .

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О.Дегтярчук