Ухвала суду № 64762923, 15.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2017 року м. Київ К/800/33587/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бухтіярової І.О.,

суддів Веденяпіна О.А.,

Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016

у справі № 804/15317/15

за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (далі - позивач, ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач неодноразово звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами.

Так, 07.11.2016 (згідно штампа вхідної кореспонденції) відповідачем подано повторну апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2015.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 відмовлено відповідачу у відкритті апеляційного провадження по даній справі на підставі п. 3 ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 11.11.2016 та прийняти нове рішення, яким направити справу № 804/15317/15 до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 було прийнято у судовому засіданні з проголошенням вступної та резолютивної частин, повний текст складений - 28.12.2015.

29.12.2015 (згідно штампа вхідної кореспонденції) відповідачем подана апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору, та надано тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків (отримано 22.01.2016 згідно поштового повідомлення).

02.02.2016 (згідно штампа вхідної кореспонденції) відповідачем до апеляційного суду подано заяву про звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування Державної фіскальної служби України та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 в задоволенні заяви СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС відмовлено; апеляційну скаргу повернуто апелянту, в зв'язку з не усуненням недоліків визначених в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016.

24.03.2016 (згідно поштового штампа на конверті) відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору, та надано тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків (отримано 12.04.2016 згідно поштового повідомлення).

04.05.2016 (згідно штампа вхідної кореспонденції) відповідачем на усунення недоліків подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та заяву про звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 у справі № 804/15317/15, посилаючись при цьому на повторне звернення з апеляційною скаргою та відсутність фінансування для сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 в задоволенні заяв відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору - відмовлено; у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС відмовлено на підставі абз.2 ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

07.11.2016 (згідно штампа вхідної кореспонденції) відповідач знову звернувся до суду з апеляційною скаргою та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 відмовлено відповідачу у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 зазначеного Кодексу отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу (ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 4 ст. 189 цього Кодексу апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо:

1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;

2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги;

3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Тобто, у четвертій та п'ятій частинах вищевказаної статті законодавцем визначено вичерпний перелік випадків, коли суддя-доповідач може постановити ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Водночас, відмова у відкритті провадження з підстави, передбаченої ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, не позбавляє права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, на оскарження в апеляційному порядку судових рішень суду першої інстанції, додавши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження чи вказавши інші підстави пропуску строку, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюється судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Виняток з цього правила щодо присічного річного строку для певного кола скаржників зазначений в абзаці 3 ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі, і щодо забезпечення права на апеляційне оскарження рішень, визначене ст. ст. 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, ухваливши рішення від 11.11.2016 про відмову у відкритті апеляційного провадження СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС на підставі п. 3 ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим його рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За вказаних обставин, порушення апеляційним адміністративним судом норм процесуального права, оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.О. Бухтіярова Судді О.А. Веденяпін Ю.І. Цвіркун