Ухвала суду № 64762614, 15.02.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Новицький Є.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" лютого 2017 р. Справа № 273/1558/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області, ОСОБА_3 на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від "16" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання виплатити компенсацію ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2017 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі щодо не зарахування ОСОБА_3 до стажу на посаді працівників охорони здоров"я періоду роботи з 25.02.1992 року по 14.07.1997 року на посаді лікаря терапевта здровпункту при КП "Баранівський фарфоровий завод".

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі зарахувати ОСОБА_3 трудовий стаж роботи на посаді лікаря терапевта здровпункту при КП "Баранівський фарфоровий завод" з 25.02.1992 року по 14.07.1997 року. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про повне задоволенні позову.

Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області в апеляційній скарзі просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював медичним працівником, у т. ч. медичною сестрою та анестезистом пологового Вінницького міського відділу охорони здоров'я: з 30.07.1979 року по 22.07.1980 року лікарем-інтерном Новоград-Волинської центральної районної лікарні; з 01.08. 1980 року по 24.02.1992 року лікарем терапевтом, головним лікарем, завідуючим відділення Суємецької дільничної лікарні, головним лікарем Дубрівської дільничної лікарні; з 25.02.1992 року по 30.11.2003 року лікарем терапевтом здоровпункту Баранівського фарфорового заводу; з 03.03.2004 року по даний час лікарем дільничого терапевта, лікарем загальної практики-сімейним лікарем амбулаторії Баранівської комунальної районної лікарні.

13.09.2016 року ОСОБА_3 було призначено пенсію за віком при загальному стажі 42 роки 8 місяців 29 днів, у тому числі, зі страховим стажем на посадах працівника охорони здоров'я 25 років 1 місяць 16 днів.

Судом встановлено, що 12.12.2016 року позивач подав до пенсійного органу заяву про виплату йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до п.7-1 прикінцевих Положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого право на таку компенсацію мають чоловіки при наявності страхового стажу 35 років і жінки - 30 років на посадах працівників охорони здоров'я.

Однак, 21.12.2016 р. відповідачем у виплаті грошової компенсації в розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_3 було відмовлено з тих підстав, що відсутній необхідний стаж на посадах працівників охорони здоров'я 35 років. Зазначено, що періоди роботи позивача на посаді лікаря терапевта здровпункту при КП "Баранівський фарфоровий завод" за період з 25.02.1992 р. по 30.11.2003 р. не можуть бути зараховані до стажу роботи для визначення права на пенсію за вислугу років при відсутності акредитаційного сертифікату у закладу охорони здоров'я (а.с.8).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що трудовий стаж позивача підлягає зарахуванню до стажу роботи для визначення права на пенсію за вислугу років на посаді лікаря терапевта здровпункту при КП "Баранівський фарфоровий завод" лише з 25.02.1992 року по 14.07.1997 рік. В решті період роботи з 15.07.1997 року по 30.11.2003 року до стажу роботи не підлягає зарахуванню, оскільки КП "Баранівський фарфоровий завод" не проходив у цей період акредитацію, згідно Порядку акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що у такому випадку трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Як визначено в п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909, право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санаторно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002р. №385, чинного на час звернення ОСОБА_3 до Пенсійного фонду, затверджено перелік закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я, згідно п.1.2 якого до амбулаторно-поліклінічних закладів відносяться пункти охорони здоров'я (здоровпункти).

Суд першої інстанції встановив, що у КП "Баранівський фарфоровий завод" не було організовано пункту охорони здоров'я, що входив би до складу поліклініки або амбулаторії та став його структурною одиницею.

У відповідності до примітки 2 до Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Визначення поняття «заклад охорони здоров'я» наведено в статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

За правилами частини 2 статті 16 цих Основ заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців.

У відповідності до Порядку акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок №765) ним визначено порядок, умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики.

За пунктом 1 Порядку №765 державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Згідно з пунктом 2 Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.

Відтак, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що підприємство (здоровпункт) набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації. До стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на посадах лікаря терапевта в здоровпункті, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року і 16 вересня 2015 року (справи № 21-241а13 і 21-1633а15 відповідно).

Судом встановлено та не заперечувалося представниками сторін, що КП "Баранівський фарфоровий завод" в спірні періоди не проходило державної акредитації.

З'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що оскільки обов'язковій акредитації заклади охорони здоров'я підлягали лише з моменту набрання чинності Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. N 765, в тому числі, здоровпункт КП "Баранівський фарфоровий завод", який не входить до поліклініки або амбулаторії та не проходив державної акредитації, то він не має офіційного статусу закладу охорони здоров'я.

Відповідно, робота позивача в період з 15.07.1997 р. по 30.11.2003 р. в КП "Баранівський фарфоровий завод" не може бути зарахована до стажу на посадах працівників охорони здоров'я та є недостатнім для виплати грошової компенсації в розмірі десяти місячних пенсій.

Будь-яких інших доказів щодо неправомірного неврахування пенсійним органом в якості стажу, що дає право ОСОБА_3 на виплату грошової компенсації в розмірі десяти місячних пенсій, ним та його представником не надано.

За приписами ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, частково довів правомірність прийнятого ним рішення.

Суд належним чином дослідив представлені докази, встановив обставини справи, надав їм відповідну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області залишити без задоволення, постанову Баранівського районного суду Житомирської області від "16" січня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області вул.Соборна,10,м. Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700

- ,