Ухвала суду № 64762374, 15.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

15 лютого 2017 р.Справа № 876/795/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Глушко І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівського обласного військового комісаріату, про зобов"язання поновити виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівського обласного військового комісаріату, про зобов"язання поновити виплату пенсії - задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало на неї апеляційну скаргу.

Однак, оскільки подана апеляційна скарга не відповідала вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, ухвалою від 18 січня 2017 року її залишено без руху та надано 10-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 119 апелянт копію вказаної вище ухвали отримав 30 січня 2017 року, проте вказані недоліки шляхом, зазначеним в ухвалі, не усунув.

Водночас на виконання вимог ухвали суду на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання, в якому просить врахувати зміни, внесені до Закону України «Про судовий збір» Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII, відповідно до яких Пенсійний фонд та його органи звільнені від сплати судового збору. Водночас апелянт зазначає про неможливість сплати судового збору у 2016 році, оскільки бюджетом Пенсійного фонду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2016 № 190 (зі зінами), не передбачались кошти на сплату судового збору. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №17 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2017 рік, яким кошти на сплату судового збору також не передбачені. А відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду забороняється використовувати на цілі, не передбачені цим Законом. При цьому на підтвердження поданого клопотання надано на розгляд суду докази, які не є належними та допустимими, оскільки такі не свідчать про важкий майновий стан апелянта та неможливість сплатити ним судовий збір станом на день подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Обставини, зазначені в клопотанні, не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" та у процесуальних кодексах України.

Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України (стаття 19).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484-VIII) зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Водночас апелянт зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" доповнено п. 18, органи Пенсійного фонду звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 N 3674-VI.

Так, Пунктом 35 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, було внесено зміни до ч.1 ст.5 Закону №3674-VI та доповнено п.18, відповідно до якого Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України звільненні від сплати судового збору.

Оскільки апеляційна скарга Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надіслана на адресу суду першої інстанції поштовим зв'язком 26.12.2016 та зареєстрована судом 29.12.2016 (а.с. 42), на апелянта не поширюються пільги щодо сплати судового збору, які передбачені п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції закону, що набрав чинності 01 січня 2017 року.

З огляду на наведене вважаю, що у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відкриття апеляційного провадження без сплати судового збору - слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Станом на день винесення даної ухвали, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виконало вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, що має наслідком повернення апеляційної скарги апелянту.

Керуючись статтею 187, частиною 3 статті 189, частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відкриття апеляційного провадження без сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року у адміністративній справі № 461/5776/16-а за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівського обласного військового комісаріату, про зобов"язання поновити виплату пенсії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не позбавлене права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити усім особам, які беруть участь у справі, а особі, яка подавала апеляційну скаргу, також додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя І.В. Глушко