Ухвала суду № 64762004, 15.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/7458/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 26.05.2015 р. №1518-о, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про очищення влади" від 16.09.2014 р. № 1682-VII.

На вказану ухвалу ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржуваним наказом Державної фіскальної служби України від 26.05.2015 р. №1518-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу обміну податкової інформації управління податкового співробітництва Департаменту міжнародних зв'язків Державної фіскальної служби України.

Підставою для звільнення у вказаному наказі зазначений пункт 7-2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, Закон України "Про очищення влади" вцілому.

Разом з тим, колегією суддів із дослідження матеріалів проведеної відповідачем перевірки встановлено, що відповідачем до позивача було застосовано заборону, яка передбачена ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади", на підставі критеріїв, визначених ч. 8 ст. 3 цього Закону. Перевірка здійснена із застосуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 5 вказаного Закону.

Судом встановлено, що Конституційним Судом України 16 квітня 2015 року відкрито пленарне засідання з розгляду справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII у формі усного слухання.

Зважаючи на ту обставину, що конституційність положень, у тому числі ч. 3 ст. 1, ч. 8 ст. 3, п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" наразі є предметом розгляду Конституційного Суду України, доводи сторін щодо законності застосування вказаних норм не можуть бути належним чином оцінені судом до вирішення Конституційним Судом України справи щодо відповідності таких норм Конституції України.

Поряд із цим, судова колегія враховує, що при вирішенні спору суд зобов'язаний врахувати висновки Конституційного Суду України.

Одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, який полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, суд зобов'язаний вирішувати справи відповідно до Конституції та законів України, водночас, виникнення сумнівів у відповідності закону Конституції України фактично унеможливлює розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства.

Постановою Верховного Суду України від 01.11.1996 р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», в абз. 2 п. 2 закріплено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд в будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі, тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року - без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 15.02.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.