Ухвала суду № 64761846, 15.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2017 року

справа № П/811/1187/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Головко О.В. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВЕЛТА»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 05.12.2016р. у справі №П/811/1187/16

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВЕЛТА»

до:

про:

Новоукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

16.09.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА» (далі – ТОВ ВКФ «Велта») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі – Маловисківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 3-9/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/1187/16 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, зазначив у позовній заяві про те, що в результаті проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту №50 від 28.11.2014р. укладеного з компанією нерезидентом SMAXTER LIMITED (Кіпр) за період з 01.04.2015р. по 31.05.2015р. податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем термінів розрахунків в іноземній валюті які передбачені ст.. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що було відображено у акті перевірки №3/11-13-22-00/30912734 від 23.02.2016р., на підставі якого відповідачем 12.03.2016р., у зв’язку з виявленими у ході перевірки порушеннями, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1416795 грн., позивач вважає, що прийняте відповідачем за результатами перевірки рішення є необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що пеня, яка нарахована рішенням відповідача за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті є одним з видів господарських санкцій, які застосовуються для порушника у строки визначені ст.. 250 Господарського кодексу України і у даному випадку відповідачем рішення прийнято з порушенням цього строку, оскільки про порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті за вищезазначеним контрактом відповідачу було відомо з відповідних листів банку від 19.05.2015р. та 12.06.2015р., тому позивач вважає, що закінчення будь-якого із встановлених ст. 250 Господарського кодексу України строків виключає подальше застосування санкцій» і з огляду на вищенаведене просив суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення відповідача №0000022200 від 12.03.2016р.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2016р. у справі №П/811/1187/16 допущено заміну відповідача - Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області, правонаступником – Новоукраїнською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі – Новоукраїнська ОДПІ) / а.с. 137/.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. у справі №П/811/1187/16 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» до Новоукраїнської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (суддя Момонт Г.М.) / а.с. 143-144/.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 05.12.2016р., подав апеляційну скаргу / а.с. 148-152/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 05.12.2016р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем у справі позовні вимоги.

Відповідач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 166-169/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції було досліджено усі обставини, які мають значення для розгляду справи, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 05.12.2016р. у даній справі залишити без змін.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином / а.с. 163-165/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ ВКФ «ВЕЛТА», код ЄДРПОУ 30912734, зареєстровано як юридичну особу 13.02.2000р. виконавчим комітетом Кіровської районної ради м. Дніпропетровська, підприємство є платником податків у тому числі податку на додану вартість (далі –ПДВ) та як платник податків перебуває на обліку у відповідача у справі.

Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що відповідачем у період з 11.02.2016р. по 17.02.2016р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту №50 від 28.11.2014р. укладеного з компанією нерезидентом SMAXTER LIMITED (Кіпр) за період з 01.04.2015р. по 31.05.2015р., за результатами якої було складено акт №3/11-22-00/30912734 від 23.02.2016р. (далі – акт перевірки) /а.с. 10-16/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 10-16/ податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем про порушення позивачем термінів розрахунків в іноземній валюті які передбачені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту №50 від 28.11.2014р. укладеного з компанією нерезидентом SMAXTER LIMITED (Кіпр) за період з 01.04.2015р. по 31.05.2015р.

За результатами перевірки, на підставі акту №3/11-22-00/30912734 від 23.02.2016р., податковим органом 12.03.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200 , яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1416795 грн.. /а.с. 23/.

Позивач, не погодившись з висновками податкового органу у акті перевірки та з прийнятим за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням №0000022200 від 12.03.2016р., оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження, але скарги позивача були залишені без задоволення, а прийняте податковим органом рішення – залишено без змін / а.с. 24-40/.

Судом встановлено, що між ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» та SWAXTER LIMITED (Кіпр) укладено договір на поставку товару №50 від 28.11.2014 р., умовами якого передбачено постачання товар - концентрату ільменітового у кількості 12800 МТ на суму 1664000,00 доларів США /а.с.42-48/, на виконання своїх зобов’язань за цим договором позивачем у справі відвантажено товар, а саме відповідно до вантажно-митних декларацій №901050000/2014/013730 від 24.12.2014 р., №901050000/2014/013762 від 25.12.2014 р., №901050000/2014/013720 від 26.12.2014 р., №901050000/2015/000120 від 13.01.2015 р., №901050000/2015/000380 від 22.01.2015 р., №901050000/2015/00430 від 23.01.2015 р., №901050000/2015/000465 від /24.01.2015 р., №901050000/2015/001345 від 20.02.2015 р., №901050000/2015/001360 від 22.02.2015 р., №901050000/2015/001389 від 23.02.2015 р. (а.с.67-68), №901050000/2015/001490 від 24.02.2015 р..

Також під час розгляду даної справи судом встановлено, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» листами №20-9-9/2015/1223-3 від 07.05.2015 р. та №20-9-9/2015/1453 від 08.06.2015 р. повідомило податковий орган (відповідача у справі) про виявлені факти порушення чинного законодавства при здійснення ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» зовнішньоекономічної діяльності за експортним контрактом №50 від 28.11.2014р. в частині ненадходження в законодавчо визначені строки виручки за поставлений за цим контрактом товар / а.с. 129, 130/.

При цьому необхідно зазначити, що позивач у справі, як під час розгляду даної справи судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду справи, не заперечував щодо допущення ним під час виконання своїх зобов’язань по експортному контракту №50 від 28.11.2014р. укладеного з компанією нерезидентом SMAXTER LIMITED (Кіпр) порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», проте наголошував на недотриманні контролюючим органом (відповідачем у справі) під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 12.03.2016р., яке є предметом оскарження у даній справі, строків визначених ч.1 ст.250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, з урахуванням строків їх виникнення, врегульовано положеннями Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон).

Строк завершення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, визначено статтею 2 Закону , при цьому порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями визначено Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за № 338/3631 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції здійсненням поставки є оформлення МД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Статтею 4 Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотки від суми вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості, загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, яка передбачена ст. 4 Закону.

Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 180-денного та 90-денного строку розрахунків, затвердженого постановами Правління Національного Банку України №475 від 16.11. 2012 р., №163 від 14.05.2013р., №453 від 14.11.2013 р. та №270 від 12.05.2014р.

Аналіз норм чинного податкового законодавства, зокрема положень п. 54.3 ст. 54, п. 14.1 ст. 14, п. 102 1 ст. 102, п. 109.1 ст. 109, п. 111.1 та 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України, які встановлюють вичерпний перелік видів юридичної відповідальності, які застосовуються до суб’єктів господарювання за порушення законодавства з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на податкові органи, які у даному випадку є контролюючими органами, а відповідно до ч. 2 ст. 250 Господарського кодексу України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір та стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими Законами, контроль за дотримання яких покладено на органи доходів і зборів.

Враховуючи вищенаведені обставини, та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 12.03.2016р., яке є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб’єкта владних повноважень та про безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем у справі позовних вимог, а тому суд першої інстанції постановив у даній справі правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, постанову суду першої інстанції від 05.12.2016р.. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВЕЛТА» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. у справі №П/811/1187/16 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено – 16.02.2017р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.В. Головко

Суддя: В.Є. Чередниченко