Ухвала суду № 64761717, 08.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2017 рокусправа № 808/961/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІНВЕСТ ТОРГ» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі № 808/961/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІНВЕСТ ТОРГ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі № 808/961/16 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІНВЕСТ ТОРГ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування наказів від 11.03.2016 № 229, №230 та № 231 "Про проведення фактичної перевірки".

Позивач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких останній просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне і обґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 23.02.2016 та 25.02.2016 на адресу відповідача надійшли скарги громадян ОСОБА_2 (вх. № С/151 від 23.02.2016), ОСОБА_3 (вх. № С/154 від 23.02.2016), ОСОБА_4 (вх. № Б/162 від 25.02.2016) (а.с. 41-47), в яких йшлося про порушення позивачем законодавства в сфері обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 03.03.2016 відповідачем також отримано лист ДФС України від 03.03.2016 № 7704/7/99-99-21-06-17 "Про розгляд скарги", в якому зазначено про необхідність здійснення організаційних заходів щодо перевірки викладених у скаргах громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 фактів у частині реалізації позивачем алкогольних напоїв без застосування РРО з наданням відповіді заявнику (а.с. 48).

11.03.2016 посадовою особою відповідача видано накази №229,№ 230 та №231 про проведення фактичної перевірки трьох магазинів за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, де здійснює господарську діяльність позивач (а.с. 57, 60, 63). Перевірці підлягав період з 09.01.2015 по 23.03.2016 в частині дотримання вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, свідоцтв.

На підставі наказів видано шість направлень на проведення фактичної перевірки а саме: від 11.03.2016 № 132 (а.с. 58), від 11.03.2016 № 133 (а.с. 58), від 11.03.2016 № 134, від 11.03.2016 № 135 (а.с. 61), від 11.03.2016 № 136 (а.с. 64), від 11.03.2016 № 137 (а.с. 64), починаючи з 14.03.2016 тривалістю 10 діб.

Позивач не допустив працівників контролюючого органу до перевірки на всіх об'єктах, про що уповноваженими особами складено акти: від 15.03.2016 № 0006/08/01/40/38972701 (а.с. 59), від 15.03.2016 № 0009/08/01/40/38972701 (а.с. 62), від 15.03.2016 № 0010/08/01/40/38972701 (а.с. 65).

Вважаючи зазначені вище накази про проведення фактичних перевірок протиправними, такими, що прийняті без наявних на те законних підстав, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентований ст. 80 ПК України.

Так, відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: 3) письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (80.2.3); 5) у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (80.2.5).

Як вже зазначалося вище, підставами для прийняття оскаржених наказів було надходження скарг від громадян про порушення позивачем законодавства в сфері обліку алкогольних напоїв. Суд встановив, що звернення відповідали вимогам, передбаченим Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР, містили деталізацію порушень та вимоги про їх усунення шляхом проведення перевірок та притягнення до відповідальності винних осіб.

Тобто, у відповідача були наявні визначені законом підстави для призначення та проведення фактичної перевірки, та, відповідно, для видачі оскаржених наказів.

Доводи позивача стосовно протиправності оскаржених ним наказів спростовано матеріалами справи, з огляду на що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІНВЕСТ ТОРГ» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі № 808/961/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак